- •Лекція №1. Вступ
- •Лекція №2. Агрегатні стани речовини. Газоподібний стан речовини
- •Основні положення кінетичної теорії газів
- •Основні закони і рівняння ідеального газу
- •Реальні гази
- •Застосування рідких газів
- •Лекція №3. Рідкий стан речовини
- •Властивості рідин залежать:
- •Значення в’язкості
- •Характеристики рідкого стану речовини
- •Лекція №4. Твердий стан речовини
- •Процеси, що відбуваються з утворенням кристалічної решітки:
- •Лекція №5. Термодинаміка: основні поняття та закони
- •Застосування хімічної термодинаміки для:
- •Залежно від кількості фаз системи класифікують на:
- •Перетворення речовин бувають:
- •Способи передачі енергії системі або від неї:
- •І та іі закони термодинаміки і закон термодинаміки (Майєр, 1842; Гельмгольц, 1847)
- •І закон термодинаміки для ізохорних та ізобарних процесів
- •Спонтанні процеси. Ентропія
- •Іі закон термодинаміки (Клаузіус, 1850; Томсон, 1851)
- •Сутність теплових процесів у харчових виробництвах
- •Теплофізичні закономірності процесів варіння і смаження
- •16 Лютого 2005р. Вступив у дію Кіотський протокол. Основні зобов’язання щодо скорочення викидів у повітря шести парникових газів (со2, сн4, n2o, sf6, hfCs, pfCs) узяли на себе індустріальні країни:
- •Виробництво нових синтетичних холодоагентів (групи нfc) для пкхм.
- •Застосування природних холодоагентів (со2, с3н8, nh3).
- •Удосконалення екологічно чистої холодильної техніки, що базується на низько ефективних принципах одержання холоду.
- •Розробка нових принципів одержання холоду.
- •Виробництво холодильних машин Стірлінга помірного холоду.
- •Лекція №6. Термохімія: основні поняття та закони
- •Калорійність основних складових частин їжі та алкогольних напоїв
- •Закони термохімії
- •Лекція №7. Хімічна кінетика
- •Зміна швидкості реакції в часі
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагентів
- •Вплив температури на швидкість реакції
- •Теорія перехідного стану
- •Початковий стан (Реагенти) → Перехідний стан (Активований комплекс) → Кінцевий стан (Продукти)
- •Вплив каталізатора на швидкість реакції
- •Розвиток ланцюга.
- •Обрив ланцюга.
- •Лекція №8. Каталіз. Ферментативний каталіз
- •К аталіз
- •Каталіз
- •Гомогенний
- •Гетерогенний
- •Ферментативний
- •Загальні властивості:
- •Властивості ферментів
- •Лекція №9. Хімічна рівновага
- •Вплив температури на стан рівноваги
- •Вплив тиску на стан рівноваги
- •Застосування принципу Ле Шательє
- •Застосування принципу Ле Шательє
- •Лекція №10. Розчини. Розчинність газів, рідин і твердих речовин
- •Рідкі розчини
- •Розчинність рідин у рідинах
- •Застосування екстракції
- •Лекція №11. Властивості розбавлених розчинів неелектролітів
- •Роль дифузії
- •Залежність р насиченої пари від температури над чистим розчинником і над розчином
- •Вплив процесу заморожування на властивості харчових продуктів
- •Лекція №12. Властивості розбавлених розчинів електролітів
- •Визначення рНх за допомогою калібрувального графіка:
- •Індикаторний метод
- •Спосіб Міхаеліса
- •Вплив рН середовища на перебіг технологічних і ферментативних процесів
- •Буферні розчини
- •Лекція №13. Основи електрохімії
- •Абсолютна швидкість і рухливість іонів. Закон Кольрауша
- •Фізико-хімічні методи дослідження
- •Водневий електрод. Будова, принципи роботи, призначення
Реальні гази
Реальні гази – не підлягають повністю рівнянню стану ідеального газу.
Відхилення властивостей реальних газів від властивостей ідеального газу пояснюються:
наявністю сил притягання між молекулами (підвищення тиску та зниження температури сприяє зростанню сил притягання);
наявністю певного об’єму в кожній молекулі газу (в кінетичній теорії нехтують об’ємом молекул).
Рівняння стану реального газу Ван-дер-Ваальса (1873) описує стан реального газу при високих тисках і низьких температурах:
(Р + а ∙ ν2/V) ∙ (V – ν ∙ b) = ν ∙R ∙ T,
де а ∙ ν2/V – враховує вплив сил притягання між молекулами;
ν ∙ b – власний об’єм частинок і взаємне відштовхування на малих відстанях.
Сталі а і b підбирають емпірично для кожного конкретного газу. Наприклад, для СО2: а = 3,592л2∙атм∙моль; b = 42,67см3∙моль-1.
Рівняння Ван-дер-Ваальса враховує не всі причини відхилень властивостей реальних газів від властивостей ідеального газу, тому його застосування обмежене і поширюється лише на речовини із постійним складом молекул.
Для обчислення властивостей реальних газів використовують рівняння:
,
де β ‑ фактор стисливості (стала величина), залежить від природи речовини, від параметрів стану газу.
Рівняння справедливе тільки у вузькому інтервалі зміни тиску, температури та питомого (молярного) об’єму досліджуваного газу.
Ізотерми Ендрюса для СО2:
Д Д Д Р
В=С 321К С В 304К
А 295К С В А
V |
Відрізок АВ – газоподібний стан, підпорядковується закону Бойля – Маріотта: Р↑, V↓ Відрізок ВС – перехід газу в рідкий стан (рівновага рідина – пара). З підвищенням температури відрізок ВС зменшується, при t = 31,30С (304К) переходить в т. В=С (критичний стан). Відрізок СД – відповідає рідині: Р↑, V=const. При подальшому підвищенні температури ізотерми наближаються до ізотерми ідеального газу. Умови зрідження газів (спрямовані на збільшення сил притягання між частинками):
|
Теорія зрідження газів (Менделєєв, 1860)
Для кожного газу існує критична температура (tкрит), вище якої газ ні за яких умов не може бути перетворений на рідину.
Мінімальний тиск, необхідний для зрідження газу, при його критичній температурі, називається критичним тиском (Ркрит).
Об’єм, який займає один моль газу, при критичних тиску та температурі, називається критичним об’ємом (Vкрит).
Стан газу, який знаходиться під критичним тиском, при критичній температурі й займає критичний об’єм, називається критичним станом.
Наприклад, критичний стан для СО2 визначається такими параметрами: Ркрит = 72,9атм., tкрит = 31,30С, Vкрит = 0,096л