Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора - копия.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.04.2019
Размер:
252.31 Кб
Скачать

7.Східні слов'яни в давнину, їх походження, розселення, господарство, суспільний і державний устрій, побут і культура.

Термін «слов'яни» найпевніше походить від назви одного з племен (словени).

Перші писемні згадки про слов'янські племена під іменем венедів відносяться до І—II ст. н. є. У УІ-УП ст. вже згадуються склавши — західні слов'яни й анти — східні слов'яни, які займали територію між Дністром на заході і верхів'ями Дону на сході. Українська народність формувалася на основі об'єднання різних східнослов'янських племен і їх інтеграції з рядом інших прийшлих народів. Основними племенами, що жили в той час на тере­нах України, були: поляни (жили в полях над Дніпром); древляни (у лісах над річкою Прип'яттю); на нинішній Волині — дуліби; на Чернігівщині — сіверяни; між Південним Бугом і Дністром — ти-верці й уличі; у Галичині — білі хорвати. Провідне місце серед цих племен займали поляни з їх головним містом Києвом, через яке проходив торговий шлях «з варяг у греки». Процес розселення слов'ян почався наприкінці V і в цілому завершився в УІІІ-ІХ ст. н. є.

Економічною основою східнослов'янського суспільства була родова власність на землю. Зна­ряддя праці, продукти, майно поступово розподіляються між родинами.

Слов'яни вели осілий спосіб життя, що сприяло розвитку у них орного землеробства — основи господарства. Землю вони обробляли спочатку дерев'яним ралом, потім залізним. З IV ст. н. є. починає використовуватись плуг із череслом.

У давніх слов'ян існували і різні види ремесел (залізодобувне, залізообробне, гончарне, кос­торізне). У VIII ст. слов'янські ремісники починають використовувати гончарний круг, що було значним удосконаленням. Слов'яни мешкали в укріплених селах або містах. їх житлом були неве­ликі напівземлянки з дерев'яними стінами і опаленням «по-чорному» (без димоходу). Найважливіші питання вирішувались на племінних зібраннях, хоча основна влада була зосе­реджена в руках вождів та знаті. Таким чином, розвиток східних слов'ян у І—"VIII ст. н. є. йшов природно-історичним шляхом, в цілому типовим для інших народів, які населяли у цей час Східну Європу.

8 Київська Русь: території і концепції її походження.

Концепції походження:

  1. Норманська концепція (теорія норманізму) – наукова теорія, за якого нормани (від скандинавського терміну, що означає «ПН людина», у літописах -варяги) є засновниками східнослов’янської державності, в тому числі Київської Русі.

Засновники: німецькі історики Байєр, Міллер, Шльоцер, які працювали у др пол 18 ст у Петербурзі.

Підставою стало тлумачення «Повісті минулих літ» про закликання слов’янами на князювання трьох варязьких князів – Рюрика, Синеуса, Трувора.

Аргументи норманської концепції:

1)русь отримала назву від «Руотси». Так всередині 11 ст фіни називали шведів.

2)більшість імен руських послів, що зафіксовані в договорах з Візантією (911, 944), мають скандинавське походження — Карл, Інегельд, Фарлоф, Веремуд та ін.;

3) Більшість руських назв мають давньонорманське походження;

4)ісламські географи та мандрівники IXX ст. завжди чітко розділяли «русів» і «слов'ян».

У 19 ст положення теорії розвивали російські історики Карамзін, Соловйов, Погодін, Томсен.

Різка критика Ломоносова, Крашеннікова.