81. Проаналізуйте тезу – Історія філософії це і є сама філософія.

Сьогоднішня філософія історії - це галузь філософського пізнання. Вона розглядає історичний світ як предметне довкілля не лише таким, що існує незалежно від суб'єкта, а, навпаки, у його взаєминах, взаємозумовленостях і взаємодіях з людиною, своєрідність яких спричинюється особливостями та характером перебігу історичних подій і явищ на певному етапі, з одного боку, неповторними здатностями та здібностями тієї чи іншої особистості - з другого.

На мою думку, незалежно від ступеню розробленості на сучасному етапі поняття “філософія історії”, слід більш критично відноситися до принципів розмежування та розрізнення історії як системи спеціальних наукових знань про минуле та історії як системи таких знань про минуле, що мають характер філософських. Доречно при цьому навести слова відомого дослідника Р.Дж. Колінгвуда: “Філософ також думає про минуле, але робить це так, що не дублює праці історика, адже минуле для нього - це не низка подій, а система пізнаних речей”. Філософію історії чекає у майбутньому ще не одна трансформація.

82. Проаналізуйте в чому полягає песимізм агностицизму.

Агностицизм — філософський погляд, який доводить, що істинне значення певних тверджень — особливо метафізичних тверджень щодо теології, життя після смерті, або існування Бога, богів, божеств, або навіть об'єктивної дійсності — не осягається або, залежно від форми агностицизму, не може бути в сутності осягнене через природу суб'єктивного досвіду, сприйнятого індивідом.В цьому і полягає песимізм.

Виростає агностицизм з античного скептицизму і середньовічного номіналізму.

83. Проаналізуйте в чому полягає оптимізм раціоналізму.

РАЦІОНАЛІЗМ

(Від лат. Rationalis - розумний) - напрями в епістемології, які вважають розум вирішальним або навіть єдиним джерелом істинного знання. З точки зору Р. критерієм істини є не чуттєве сприйняття і спирається на емпіричні дані індукція, а інтелект і їм дедукція. Протилежністю Р. є емпіризм, який розуміється як переконання, що чуттєвий досвід є єдине джерело знання.

Історія Р., що робить центральним пунктом аналізу пізнання розум, мислення, розум, починається з еліатів (Парменід, Зенон з Елеі, Меліс Самоський), які вважали, що почуття дають нам не достовірне знання, а тільки помилкові думки і що істина про світ осягається тільки силою розуму. Р. Піфагора і Платона, які наполягали на самодостатності розуму, був підхоплений неоплатонізмом і ідеалізмом. У 17 - 18 ст. на позиціях Р. стояли Р. Декарт, Б. Спіноза, Г.В. Лейбніц та ін, які вважали, що у сфері пізнання розум має необмеженим пануванням і є вищою інстанцією.

84.Розкрийте гуманістичну спрямованість категоричного імперативу і. Канта

Категори́чний імперати́в — фундаментальний моральний принцип Канта. За Кантом, існує один і тільки один фундаментальний моральний принцип: діяти так, щоб завжди розглядати інших людей як цілі, і ніколи тільки як засіб. Цей принцип є імперативом (командою), і він є категоричним (застосовується без винятків, у всіх випадках, місцях і обставинах). Він є класичним прикладом етичних теорій, систем моралі, що зосереджуються радше на істинному характері поведінки (і намірах особи), аніж на наслідках цих дій.

Категоричний імператив Іммануїла Канта: «Дій лише за тією нормою, яку хочеш бачити універсальним імперативом — нормою для всіх людей і також для тебе… Дій так, щоби завжди ставитися до людей і до себе також — як до мети і ніколи — лише як до засобу». Кант також говорив, аналізуючи людську діяльність, що небезпечно ставити насолоду на перше місце — це загрожує самій сутності моралі…