- •38.Структура і зміст навчального плану підготовки бакалавра
- •39. Продуктивне навчання
- •40. Стандарти вищої школи
- •41.Структура навчального плану підготовки бакалавра
- •42. Організація контролю, як зворотного зв’язку у вищій школі.
- •43. Нормативні документи навчального процесу.
- •44. Навчальний час студента та робочий час викладача.
- •46. Освітньо-кваліфікаційна характеристика.
- •47. Кредитно-модульна форма навчального процесу.
- •48. Система оцінювання у вищій школі.
- •49. Освітньо-професійна програма.
- •50. Модульно-рейтингова форма оцінювання якості знань.
- •51. Організація зворотнього зв’язку у навчальному процесі (види, принципи, форми).
- •52. Структура і зміст навчального плану.
- •53. Трудомісткість кредиту та академічного року у вищих навчальних закладах Європи.
- •54. Системи оцінювання у вищій школі
- •55. Структура та зміст навчальної програми дисципліни.
- •56. Організаційні аспекти реформування національної системи вищої освіти
- •57. Організація контролю, як зворотного зв’язку у вищій школі.
- •58. Структура і зміст робочої навчальної програми дисципліни.
- •59. Переваги національної системи вищої освіти.
- •60. Система оцінювання результатів складання студентами екзаменів, диференційованих заліків та заліків.
- •61. Комплекс методичного забезпечення навчального процесу.
- •62. Робочий час викладача вищого закладу освіти третього за четвертого рівня акредітації.
- •63. Поняття і розрахунки “середньої зваженої оцінки”
- •64. Види занять и види наукової роботи студентів
- •65. Проблеми узгодження національного і загальноєвропейського стандартів освіти. Мне лень думать, если кто-то хочет....
- •66. Державна атестація студента.
- •67. Види вищих закладів освіти.
- •68. Модульно-рейтингова форма оцінювання якості знань. Поточний та підсумковий контроль якості знань.
- •69. Функції державної атестаційної комісії.
- •70. Національна доктрина розвитку освіти.
- •71. Види науково-дослідної та мистецько-творчої роботи студентів.
- •72. Державний екзамен
- •73. Наукови ступені, вчені звання, посади викладача вищої школи.
- •74. Кредитно-модульна форма навчального процесу.
- •75. Оцінка результатів роботи студентів з суспільних дисциплін за альтернативними критеріями оцінювання. Вопрос с сюрпризом:) кому попадет, в казино ходить не советую:)
- •76. Етапи підготовки викладача вищої школи.
- •77. Комплект документів навчально-методичного забезпечення стандарту вищої освіти (кднмз сво).
- •78. Поняття “альтернативної оцінки” в суспільних дисциплінах.
- •И еще один сюрприз:)
63. Поняття і розрахунки “середньої зваженої оцінки”
Середня зважена оцінка вводиться з метою більш точного визначення підсумкової оцінки з навчальної дисципліни, яка вивчалась протягом декількох семестрів з проведенням семестрових екзаменів. Середня зважена оцінка визначається за формулою:
де: — середня зважена оцінка;
Q — загальний обсяг навчального часу або обсяг аудиторних занять, відведених на вивчення навчальної дисципліни протягом семестру;
Х — семестрова екзаменаційна оцінка.
Наприклад, для вивчення навчальної дисципліни «Загальна фізика» у педагогічних університетах та інститутах за спеціальністю «Фізика» передбачено навчальним планом 670 годин. Зазначена дисципліна вивчається протягом 5-ти семестрів.
Загальний обсяг навчального часу на кожний окремий навчальний курс із загальної фізики розподіляється таким чином:
механіка — 140 годин;
молекулярна фізика — 150 годин;
електрика та магнетизм — 160 годин;
оптика — 140 годин;
фізика атомного ядра — 80 годин;
Якщо прийняти, що з кожного окремого навчального курсу семестровий екзамен оціню дався відповідно оцінками «5», «4», «З», «4», «5», то середня зважена оцінка обчислюється так:
64. Види занять и види наукової роботи студентів
Основні види навчальних (аудіторних) занятьї:
лекція;
лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
консультація.
Лекція - основний вид навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначена для викладання теоретичного матеріалу.
Лабораторне заняття – вид навчального заняття, яке проводиться з метою набуття студентом практичних умінь та навичок, або проведення простого наукового експерименту.
Практичне заняття - вид навчального заняття, яке проводиться з метою засвоєння окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формуванню вмінь і навичок їх практичного застосування.
Семінарське заняття - вид навчального заняття на якому викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань.
Індивідуальне заняття – вид навчального заняття, що проводиться з окремими студентами, переведеними на індивідуальний навчальний план.
Консультація – вид навчального заняття, що проводяться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні або практичні питання, пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
Багаторічний досвід діяльності вітчизняних ВНЗ дає підстави виокремити такі види науково-дослідної роботи студентів:
—аналіз наукової літератури;
—систематизація матеріалів опрацювання літературних джерел;
—добір наукової літератури, складання бібліографій з визначених тем;
—підготовка наукових повідомлень і рефератів;
—наукові доповіді, тези;
—наукові статті;
—методичні розробки з актуальних питань професійної діяльності;
—наукові звіти про виконання елементів досліджень під час практики;
—конструкторські розробки приладів, пристроїв та ін.;
—дослідні комп´ютерні програми;
—курсові;
—кваліфікаційні;
—дипломні;
—магістерські роботи та ін.