- •38.Структура і зміст навчального плану підготовки бакалавра
- •39. Продуктивне навчання
- •40. Стандарти вищої школи
- •41.Структура навчального плану підготовки бакалавра
- •42. Організація контролю, як зворотного зв’язку у вищій школі.
- •43. Нормативні документи навчального процесу.
- •44. Навчальний час студента та робочий час викладача.
- •46. Освітньо-кваліфікаційна характеристика.
- •47. Кредитно-модульна форма навчального процесу.
- •48. Система оцінювання у вищій школі.
- •49. Освітньо-професійна програма.
- •50. Модульно-рейтингова форма оцінювання якості знань.
- •51. Організація зворотнього зв’язку у навчальному процесі (види, принципи, форми).
- •52. Структура і зміст навчального плану.
- •53. Трудомісткість кредиту та академічного року у вищих навчальних закладах Європи.
- •54. Системи оцінювання у вищій школі
- •55. Структура та зміст навчальної програми дисципліни.
- •56. Організаційні аспекти реформування національної системи вищої освіти
- •57. Організація контролю, як зворотного зв’язку у вищій школі.
- •58. Структура і зміст робочої навчальної програми дисципліни.
- •59. Переваги національної системи вищої освіти.
- •60. Система оцінювання результатів складання студентами екзаменів, диференційованих заліків та заліків.
- •61. Комплекс методичного забезпечення навчального процесу.
- •62. Робочий час викладача вищого закладу освіти третього за четвертого рівня акредітації.
- •63. Поняття і розрахунки “середньої зваженої оцінки”
- •64. Види занять и види наукової роботи студентів
- •65. Проблеми узгодження національного і загальноєвропейського стандартів освіти. Мне лень думать, если кто-то хочет....
- •66. Державна атестація студента.
- •67. Види вищих закладів освіти.
- •68. Модульно-рейтингова форма оцінювання якості знань. Поточний та підсумковий контроль якості знань.
- •69. Функції державної атестаційної комісії.
- •70. Національна доктрина розвитку освіти.
- •71. Види науково-дослідної та мистецько-творчої роботи студентів.
- •72. Державний екзамен
- •73. Наукови ступені, вчені звання, посади викладача вищої школи.
- •74. Кредитно-модульна форма навчального процесу.
- •75. Оцінка результатів роботи студентів з суспільних дисциплін за альтернативними критеріями оцінювання. Вопрос с сюрпризом:) кому попадет, в казино ходить не советую:)
- •76. Етапи підготовки викладача вищої школи.
- •77. Комплект документів навчально-методичного забезпечення стандарту вищої освіти (кднмз сво).
- •78. Поняття “альтернативної оцінки” в суспільних дисциплінах.
- •И еще один сюрприз:)
68. Модульно-рейтингова форма оцінювання якості знань. Поточний та підсумковий контроль якості знань.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу ґрунтується на поєднанні модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента.
Модульна технологія навчання – це педагогічна технологія, що передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного та ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, значну самостійну навчально-пізнавальну діяльність студента та різноманітні форми діагностики рівня його знань та вмінь. Навчальний процес в умовах кредитно-модульної системи здійснюється за індивідуальними навчальними планами студентів.
Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь, що передбачає оцінювання в балах результатів, досягнутих під час поточного, модульного та семестрового контролю.
Контрольні заходи з якості підготовки фахівців забезпечують визначення рівня досягнення знань навчання. В університеті використовуються такі види контролю: вхідний, поточний, модульний, підсумковий, ректорські контрольні роботи, для встановлення рівня залишкових знань та інші.
За результатами поточного контролю практичної підготовки та модульного контролю теоретичної підготовки акумулюючим способом накопичуються бали для кожного студента. Знання студента з змістового модуля вважаюся незадовільними, якщо сума балів за час його поточної успішності і сума балів за модульний контроль складають менше 60 % від максимально можливої суми балів за цей модуль.
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на його завершальних етапах. Підсумковий контроль включає екзамени та заліки. При проведенні підсумкового семестрового контролю контролюється рівень знань, умінь, навичок, отриманих студентом при вивченні матеріалу змістових модулів даного модуля без урахування балів набраних студентом при здаванні змістових модулів. Зміст завдання підсумкового контролю визначається робочою програмою навчальної дисципліни. У разі складання студентом модульного контролю знань на оцінку «незадовільно», студент має право перескласти його під час підсумкового контролю знань. Студент не може бути допущеним до складання підсумкового контролю знань з цієї дисципліни, якщо він не виконав графіку навчального процесу чи набрав з навчальної дисципліни у сумі за змістові модулі менше 35 балів.
69. Функції державної атестаційної комісії.
Ця комісія оцінює якісний рівень науково-теоретичної і практичної підготовки випускників, вирішує питання про присвоєння їм кваліфікації відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня та видачу відповідного державного документа, а також розробляє пропозиції щодо вдосконалення навчального процесу та поліпшення якості освітньо-професійної підготовки фахівців у вищому закладі освіти.
Рішення державної комісії про оцінювання знань, виявлених студентами при складанні державного екзамену та захисті дипломних проектів (робіт), а також про присвоєння студентам-випускникам кваліфікації та видачу їм державних документів про освіту приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови державної комісії є вирішальним. Всі засідання державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах та при захисті дипломних проектів (робіт), записуються поставлені студентам питання, особливі міркування і зауваження членів комісії, вказуються здобута кваліфікація та який державний документ (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику. У звіті голови державної комісії відображаються: аналіз рівня підготовки випускників і якість виконання ними дипломних проектів (робіт); відповідність тематики дипломних проектів (робіт) сучасним вимогам; характеристика знань студентів, виявлених на державних екзаменах; недоліки в їх підготовці; даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.
Звіт голови державної комісії обов'язково обговорюється на засіданні вченої (педагогічної) ради вищого закладу освіти, факультету (відділення).