- •12 Юридична відповідальність: підстави та види.
- •13 Конституційні права людини і громадянина україни
- •15 Конституційно-правовий статус вр України.
- •16 Конституційно-правовий статус Президента України.
- •17.Правовий статус Кабінету Міністрів України.
- •18 Конституційний суд України, його завдання та функції.
- •19 Судова влада України.
- •21 Предмет та метод адміністративного права
- •22 Адміністративна відпові-дальність: поняття та підстави.
- •23. Адміністративні стягнення та їх види.
- •24 . Податки та збори, їх види.
- •25 Предмет , метод та джерела фінансового права.
- •26 Організація та органи фінансового контролю.
- •27 Предмет та метод цивільного права.
- •28 Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •29 Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •30 Позовна давність: поняття та строки
- •31 Поняття та зміст правовластності
- •36 Спадкування за заповітом
- •37 Спадкуання за законом
- •42 Предмет та сімейного права.
- •43 Шлюб: порядок його укладання та умови одруження.
- •44 Порядок та підстави розірвання шлюбу
- •45. Майнові та особисті немайнові права та обов’язки подружжя.
- •49 Поняття та порядок укладання трудового договору.
- •51. Строки випробування при прийнятті на роботу.
- •52. Порядок припинення трудового договору з ініціативи правцівника
- •53. Порядок та підстави припинення трудового договору з ініціативи власника
- •59. Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання.
- •60. Поняття та ознаки злочину.
49 Поняття та порядок укладання трудового договору.
Трудовий договір як угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка наймає працівників, зобов'язується виплачувати працівникові заробітну платню і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Стосовно порядку укладення він може укладатися як в усній, так і в письмовій формі, хоча письмова форма укладення є переважною, а в нижче вказаних випадках — обов'язковою: - коли працівник наполягає на такому порядку укладення трудового договору; при укладенні контракту; - при укладенні трудового договору з неповнолітніми; - при організованому наборі робітників та в інших передбачених законом випадках. І письмовий, і усний порядок укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Але якщо навіть такий наказ чи розпорядження не було видано, то трудовий договір вважається укладеним, якщо працівника фактично було допущено до роботи уповноваженою на це службовою особою. Обов'язковим є письмовий порядок укладення трудового договору для працівників, діяльність яких пов'язана з державною таємницею. Укладати трудовий договір працівник може на одному або водночас на декількох підприємствах, в установах, організаціях. Стороною трудових правовідносин є передовсім фізичні особи. Іншою стороною виступає власник підприємства, установи, організації, уповноважений ним орган чи фізична особа. Права та обов'язки сторін поділяються на: безпосередні, що визначаються сторонами; похідні, що передбачені законодавством, котрі своєю чергою поділяються на необхідні умови, та додаткові умови.
51. Строки випробування при прийнятті на роботу.
При укладенні трудового договору у відповідності до ст. 26 Кодексу законів про працю України може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством. Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки, - шести місяців(ст. 27 КЗпП). Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.