Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПД 41-42 ПО Word.doc
Скачиваний:
68
Добавлен:
26.04.2019
Размер:
993.28 Кб
Скачать

4.Підходи до визначення готовності до навчання у школі.

Під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміється необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для осво­єння шкільної навчальної програми в умовах навчання в колективі однолітків.

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання - це один з найважливіших підсумків психічного розвитку в період дошкільно­го дитинства. Визначення готовності дітей до школи має свою давню традицію і здебільшого включає два основних підходи: педагогічний і психологічний.

Педагогічний підхід має на меті виявлення наступних вмінь: рахувати, писати, розповідати і т. ін. На сьогодні такий підхід є непродуктивним із наступних причин:

♦ він спрямований на відбір дітей, що не дає ніякої інформації про те, за якою навчальною програмою в подальшому може навча­тися учень;

♦ констатуючи рівень засвоєння конкретних знань, такий підхід нічого не говорить про питання, пов'язані з актуальним і потенцій­ним психічним розвитком дитини, її відповідності психологічному віку, можливим відставанням чи випереджанням розвитку.

Отже, педагогічний підхід не має прогностичної валідності - не дозволяє прогнозувати якість, темп і особливості засвоєння знань конкретною дитиною.

Високі вимоги життя до організації виховання і навчання зму­шують Пхукати нові, більш ефективні психолого-педагогічні підходи, націлені на приведення методів навчання у відповідність до вимог життя. У цьому контексті проблема готовності дошкільників до нав­чання в школі набуває особливого значення. З її розв'язанням пов'я­зане визначення цілей і принципів організації навчання і виховання в дошкільних установах. У той же час від її розв'язання залежить успішність наступного навчання дітей у школі.

Основною метою визначення психологічної готовності до шкіль­ного навчання є профілактика шкільної дезадаптації. Для успішного рішення цієї проблеми останнім часом створюються різні класи, у задачу яких входить здійснення індивідуального підходу в навчанні стосовно дітей як готових, так і не готових до школи, щоб уникнути шкільної дезадаптації. Підготовка дітей до школи - задача комплексна, що охоплює всі сфери життя дитини.

Психолого-педагогічний підхід: психологічна готовність до школи - тільки один з аспектів цієї задачі, але всередині цього аспекту виділяються різні підходи:

  • дослідження спрямовані на формування в дітей дошкільного віку визначених умінь і навичок, необхідних для навчання в школі;

  • дослідження новоутворень і змін у психіці дитини;

  • дослідження генезису окремих компонентів навчальної діяль­ності і виявлення шляхів їхнього формування;

  • вивчення умінь дитини свідомо підпорядковувати свої дії словесним вказівкам дорослого. Це уміння пов'язується зі здатністю оволодіння загальним способом виконання словесних вказівок до­рослого.

Визначаючи психологічну готовність до шкільного навчання, дитячий практичний психолог повинен чітко розуміти, для чого він це робить. Можна виділити наступні цілі, яким потрібно слідувати при діагностиці готовності до школи:

  • розуміння особливостей психологічного розвитку дітей з метою визначення індивідуального підходу до них у навчально-виховному процесі;

  • виявлення дітей, не готових до шкільного навчання, з метою проведення з ними розвиваючої роботи, спрямованої на профілак­тику шкільної неуспішності;

  • розподіл майбутніх першокласників по класах відповідно до їх «зони найближчого розвитку», що дозволить кожній дитині роз­виватися в оптимальному для нього режимі;

  • відстрочка на один рік від початку навчання дітей, не готових до шкільного навчання (можливо лише стосовно дітей шестирічного віку).

За підсумками діагностичного обстеження можуть створюватися спецгрупи і класи розвитку, в яких дитина зможе підготуватися до початку систематичного навчання в школі.