Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПД 41-42 ПО Word.doc
Скачиваний:
68
Добавлен:
26.04.2019
Размер:
993.28 Кб
Скачать

5. Експресивні (дім, дерево, будинок, неіснуюча тварина та ін.).

Серед експресивних методів на задану тему найбільш попу­лярним є тест «Дім, дерево, людина». Цей тест було розроблено у 1947 р. Дж.Буком. Обстежуваному пропонують намалювати дім, де­рево, людину. Інтерпретація малюнка досить складна. Наприклад, розміщення малюнка на краю паперу відображає генералізоване почуття небезпеки, малюнок, зсунутий вправо, - зосередженість на майбутньому, вліво - на минулому.

Після виконання та аналізу малюнка клієнта запитують: що за людина зображена на малюнку, що вона робить, про що розмірковує. Потім треба сказати: яка порода дерева, де воно росте. Чи росте де­рево разом з іншими, чи ізольовано. Чи дерево такої самої висоти, як обстежуваний. Потім запитують про дім, скільки він має повер­хів, це дім обстежуваного чи ні та ін. Оцінка здійснюється за 10 пунктами: поняття, деталі, пропорції, перспектива, час, коментарі, якість, графіки, відношення, критика, тенденції тощо.

Автор вважає, що наприклад співвідношення пунктів 1, 2, 3, 4 допомагає визначити рівень інтелекту. Усі 10 пунктів дають мож­ливість визначити структуру особистості, наявність девіацій.

6. Імпресивні. Тест Люшера. Тест Люшера було надруковано у 1947 р. Існує два варіанта цього тесту: кабінетний — це 73 картки з 25 різними кольорами та тест - 8-кольоровий. Тест має чотири основних кольо­ри: блакитний, зелений, червоний, жовтий. Ці чотири кольори є відображенням основних психологічних потреб: задоволеність, при­хильність, самоствердження, активність, очікування чогось доброго, потреба успіху. Якщо тестується здорова врівноважена людина, яка не має виражених внутрішніх конфліктів, вона обов'язково вибирає ці картки на перші чотири або п'ять позицій. Додаткові кольори: фіалковий, сірий, чорний та коричневий. Тест кольорових виборів є особливо продуктивним щодо дослі­дження емоційної сфери особистості.

Тест Сонді. Вийшов з друку у 1939 р. під назвою «Аналіз долі». Оригінальність тесту не стільки у матеріалі (фотографії психічно хворих), скільки в інтерпретації тесту. За Сонді, цей тест має виявити генеалогію несвідомого.

Несвідоме він поділяє на три рівня: архаїчний шар, що анало­гічне несвідомому Юнга; індивідуальний шар, що досліджується за допомогою психоаналізу; між ними є прошарок, який Сонді визначив як генетичне несвідоме. Генетичне несвідоме існує у гетерозиготно­му вигляді, тобто у вигляді прихованих тенденцій. Ці тенденції ніяк не виявляються зовні. Вони проявляються лише як напруженість (боротьба двох суперечливих тенденцій), що є у кожній людині, вирі­шення якої зумовлює вибір професії, партнера, форми самогубства, типу злочину та ін.

7. Адитивні. Від обстежуваного вимагається завершення речення, розповіді чи історії. Тест «Вільної асоціації слів». Починаючи з 1904 р., Юнг почав розробку тесту асоціації слів. Юнг застосував 400 слів-індукторів. Від обстежуваного вимагається швидко назвати перше слово, що прийшло йому на думку. Аналізують час відповіді, сам зміст слова та фактори зв'язку слова-індуктора зі словом асоціацією (логічні, граматичні, фонетичні). Спочатку Юнг формулював мету дослідження наступним чи­ном: асоціації «представляють собою засіб виявлення патології, які мають додаткове значення і служать для полегшення фрейдівського психоаналізу». Слід зазначити, що дослідження асоціацій дало по­чаток розробці теорії екстра-інтроверсії.

Тест «Незакінчені речення». Тест незакінчених речень викори­стовують як у дослідженнях здорових людей, так і при клінічних дослідженнях. Існує повний (60 речень) і скорочений (20 речень) варіант тесту А.Каупе і А.Копсіе. Прикладом речень можуть бути такі: «Моя професія...», «Моє майбутнє...».

Обстежуваний має закінчити речення не обмірковуючи. На основі аналізу ми можемо зробити висновки щодо відношення обстежува­ного до себе, до оточуючих, до майбутнього, до життєвих обставин. При цьому виявляються приховані переживання, які не можна ви­явити в процесі інтерв'ю чи бесіди. Інший варіант тесту розробле­но М.Саксом та С.Леві У цьому варіанті 60 незакінчених речень. Ці речення початком фрази більш чітко детермінують відповідь, на­приклад: «Якщо всі проти мене...», «Люди, з якими я працюю...». Аналізуючи відповіді ми визначаємо не тільки ставлення до от­очуючих, але й риси характеру (наприклад егоїзм) або приховані думки, що можуть бути неусвідомленими (думки про самогубство, психогенні фактори).