- •1.Предмет фінансової науки
- •2.Сутність фінансів
- •3.Необхідність та характерні особливості фінансів
- •4. Функції фінансів
- •5.Фінансова система
- •6.Фінанси як економічна категорія
- •10.Фінансовий механізм та його роль у реалізації фінансової політики
- •11.Поняття та система фінансового права
- •12. Податкова політика і податкова система України
- •13. Соціально-економічна сутність, необхідність та призначення бюджету
- •14. Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •15. Бюджетний устрій та бюджетна система
- •16. Економічна сутність і склад доходів бюджету
- •17. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
- •18. Бюджетний процес
- •19. Поняття стану бюджетного фонду та дефіциту бюджету
- •21. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація
- •22. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету
- •23. Економічна природа та роль державного кредиту
- •24. Форми державного кредиту та класифікація державних позик
- •25.Державний борг: сутність та соціально-економічні наслідки
- •26. Управління державним боргом
- •27. Сутність, функції та принципи організації місцевих фінансів
- •29. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •30. Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •31.Загальна характеристика соціальних позабюджетних фондів
- •32.Поняття суб'єкта господарювання, ознаки його ідентифікації. Класифікація суб'єктів господарювання.
- •33. Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва (підприємств) реального сектору економіки
- •35.Теоретичні основи фінансів домогосподарств
- •36. Заощадження домогосподарств, їх класифікація, мотиви та чинники
- •37.Об'єктивна необхідність і сутність страхового захисту. Страхові фонди як джерело забезпечення страхового захисту
- •38.Економічна природа і сутність страхування
- •39. Поняття страхового ринку, його структура
- •43. Фінансові рішення, їх розробка, прийняття та реалізація
- •44.Мета й основні завдання фінансового менеджменту
- •45.Стратегія і тактика фінансового менеджменту
- •46.Принципи і функції фінансового менеджменту, їх характерника
- •47.Механізм фінансового менеджменту, його сутність та складові
- •48.Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів
- •49.Міжнародний ринковий механізм перерозподілу фінансових ресурсів і капіталу
- •50.Міжнародний неринковий перерозподіл фінансових ресурсів
- •52.Фінансова безпека: сутність і місце в системі економічної безпеки
- •53.Механізм та системи забезпечення фінансової безпеки держави
- •54.Еволюція та сучасні риси фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою
- •55. Фінансова система Сполучених Штатів Америки
- •56. Фінансова система Японії
- •57. Загальна характеристика фінансів Скандинавських країн
- •Швеція.
- •Норвегія
- •Фінляндія
- •58. Етапи економічної інтеграції в Європі. Фінансова політика у контексті поглиблення європейської інтеграції
- •Етап зони вільної торгівлі (1959—1968 рр.).
- •Етап митного союзу (1968—1976 рр.)
- •Етап спільного ринку (1977—1984 рр.).
- •Етап єдиного внутрішнього ринку (1985—1992 рр.)
- •59. Валютно-фінансова конвергенція та особливості організації фінансів Європейського Союзу
- •60. Валютна інтеграція. Спільна валютна політика та запровадження євро
25.Державний борг: сутність та соціально-економічні наслідки
Неминучим і закономірним наслідком застосування державного кредиту є державний борг. З'ясування суті та економічної природи державного боргу має значення. Ще донедавна поняття "державний борг" у вітчизняній фінансовій науці трактувалося однозначно як "негативне явище", притаманне лише капіталістичній економіці, з негативними наслідками для країн, що брали у борг. Переконливий досвід багатьох країн світу свідчить про те, що бюджетний дефіцит, державний кредит і державний борг у певних допустимих межах не продукують негативних наслідків для економіки. Разом з тим, надмірний державний борг може призвести до серйозних небажаних наслідків, що супроводжуються виплатою значних сум відсотків, а відповідно, скороченням заощаджень, витісненням приватних інвестицій державними запозиченнями, що уповільнює економічне зростання і призводить до зменшення доходів населення.
Державний борг — сума прямих договірних зобов'язань органів державного управління перед економічними суб'єктами інших секторів економіки (резидентами) і зарубіжними кредиторами.
Державний борг виникає у результаті запозичень у грошовій формі, випуску боргових зобов'язань, прийняття боргів інших економічних суб'єктів, безготівкового випуску боргових зобов'язань. Іншими словами, державний борг — сума усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави перед внутрішніми і зовнішніми кредиторами, а також відсотків за ними (включаючи гарантії за кредитами, що надаються іноземними позичальниками державним підприємствам).
Розрізняють первинний борг, який дорівнює сумі основного боргу без нарахованих відсотків і непогашений борг, який складається із основної суми боргу і нарахованих відсотків.
Державний борг поділяється на внутрішній і зовнішній.
"Зовнішній борг, у загальному і цілому, визначається як борг, що знаходиться у власності нерезидентів, іноземних кредиторів чи держав. Дуже часто, однак, різниця між зовнішнім і внутрішнім боргом базується на валюті, в якій борг виражений".
Внутрішній борг — зобов'язання, що виникають перед внутрішніми кредиторами (резидентами); тоді як зовнішній борг — зобов'язання, що виникають перед іноземними кредиторами (нерезидентами
Соціально-економічних наслідків зовнішнього державного боргу. Зовнішні державні позики у поточному періоді пом'якшують вплив змін бюджетно-податкової політики на рівень споживчих витрат, заощадження та інвестиції, розширюючи цим самим фінансовий потенціал економічного зростання. Водночас держава, що залучає іноземний компенсаційний капітал, стає боржником інших країн. А це означає, що у довгостроковій перспективі обсяг національного продукту так чи інакше зменшиться, а частка у ньому зовнішнього боргу зросте. Необхідність обслуговування зовнішнього боргу призведе до прямого зменшення національного доходу країни-боржника.
Таким чином, державний борг, його розміри, методи розміщення і погашення прямо чи опосередковано впливають майже на всі процеси економічного життя держави: економічне зростання і розподіл доходів, бюджетний дефіцит і розмір грошової маси в обігу (що тісно пов'язано з темпами інфляції), звуження чи розширення сукупного попиту і пропозиції, рівень споживання і нагромадження, баланс поточних зовнішніх рахунків, міжнародну платоспроможність та кредитний рейтинг держави. Тому держава не повинна категорично відмовлятися від залучення державного боргу як макроекономічного інструменту у процес реформ. Однак при його використанні доцільно пам'ятати, що, як будь-який економічний інструмент, державний борг може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на економіку