- •1.Предмет фінансової науки
- •2.Сутність фінансів
- •3.Необхідність та характерні особливості фінансів
- •4. Функції фінансів
- •5.Фінансова система
- •6.Фінанси як економічна категорія
- •10.Фінансовий механізм та його роль у реалізації фінансової політики
- •11.Поняття та система фінансового права
- •12. Податкова політика і податкова система України
- •13. Соціально-економічна сутність, необхідність та призначення бюджету
- •14. Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •15. Бюджетний устрій та бюджетна система
- •16. Економічна сутність і склад доходів бюджету
- •17. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
- •18. Бюджетний процес
- •19. Поняття стану бюджетного фонду та дефіциту бюджету
- •21. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація
- •22. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету
- •23. Економічна природа та роль державного кредиту
- •24. Форми державного кредиту та класифікація державних позик
- •25.Державний борг: сутність та соціально-економічні наслідки
- •26. Управління державним боргом
- •27. Сутність, функції та принципи організації місцевих фінансів
- •29. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •30. Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •31.Загальна характеристика соціальних позабюджетних фондів
- •32.Поняття суб'єкта господарювання, ознаки його ідентифікації. Класифікація суб'єктів господарювання.
- •33. Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва (підприємств) реального сектору економіки
- •35.Теоретичні основи фінансів домогосподарств
- •36. Заощадження домогосподарств, їх класифікація, мотиви та чинники
- •37.Об'єктивна необхідність і сутність страхового захисту. Страхові фонди як джерело забезпечення страхового захисту
- •38.Економічна природа і сутність страхування
- •39. Поняття страхового ринку, його структура
- •43. Фінансові рішення, їх розробка, прийняття та реалізація
- •44.Мета й основні завдання фінансового менеджменту
- •45.Стратегія і тактика фінансового менеджменту
- •46.Принципи і функції фінансового менеджменту, їх характерника
- •47.Механізм фінансового менеджменту, його сутність та складові
- •48.Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів
- •49.Міжнародний ринковий механізм перерозподілу фінансових ресурсів і капіталу
- •50.Міжнародний неринковий перерозподіл фінансових ресурсів
- •52.Фінансова безпека: сутність і місце в системі економічної безпеки
- •53.Механізм та системи забезпечення фінансової безпеки держави
- •54.Еволюція та сучасні риси фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою
- •55. Фінансова система Сполучених Штатів Америки
- •56. Фінансова система Японії
- •57. Загальна характеристика фінансів Скандинавських країн
- •Швеція.
- •Норвегія
- •Фінляндія
- •58. Етапи економічної інтеграції в Європі. Фінансова політика у контексті поглиблення європейської інтеграції
- •Етап зони вільної торгівлі (1959—1968 рр.).
- •Етап митного союзу (1968—1976 рр.)
- •Етап спільного ринку (1977—1984 рр.).
- •Етап єдиного внутрішнього ринку (1985—1992 рр.)
- •59. Валютно-фінансова конвергенція та особливості організації фінансів Європейського Союзу
- •60. Валютна інтеграція. Спільна валютна політика та запровадження євро
36. Заощадження домогосподарств, їх класифікація, мотиви та чинники
Заощадження — частина грошових доходів населення, яка не витрачається на споживання і призначена для забезпечення потреб у майбутньому.
Виділяють мотивовані і немотивовані заощадження домогосподарств. Основні мотиви для здійснення заощаджень можна об'єднати в такі групи:
— придбання дорогих товарів;— непередбачувані витрати;— витрати майбутніх періодів (весілля, освіта та ін.);— звичка заощаджувати кошти;— заощадження з метою отримання прибутку.
Немотивовані заощадження домогосподарств виникають внаслідок перевищення платоспроможності над рівнем потреб. Це може відбуватися у таких випадках:
— рівень доходів досить великий, тобто домогосподарство має змогу задовольнити нинішні потреби;— рівень пропозиції та якість пропонованих товарів або послуг не може задовольнити попит споживачів;— У державі реалізується ефективна політика, спрямована на підвищення рівня заощаджень домогосподарств.
За характером мобілізації заощадження домогосподарств поділяють на організовані та неорганізовані. Організовані заощадження — заощадження населення, мобілізацію і розміщення яких здійснює банківська система або небанківські фінансово-кредитні установи. Неорганізовані грошові заощадження населення — заощадження, що зберігаються безпосередньо у населення готівкою у національній та іноземній валютах. До неорганізованих заощаджень належать також зберігання коштів у вигляді коштовностей, дорогоцінних металів, дорогих товарів тривалого користування тощо
Перед населенням постійно постає питання, в якому вигляді Доцільніше зберігати кошти. Домогосподарство усвідомлює, що зберігання коштів у банківських установах буде обтяжене депозитним ризиком. Депозитний ризик — можливість повного чи часткового неповернення вкладів або затримка їхнього повернення через імовірне банкрутство банку.
Серед різноманітних форм заощаджень домогосподарств, є банківські метали. Позитивним фактором є те, що дорогоцінні метали цінувались завжди, і сьогодні їх вартість продовжує зростати. Заощадження на основі банківських металів підходять для отримання прибутку та у деяких випадках для забезпечення майбутніх планових витрат. Однак спираючись на світовий досвід, можна стверджувати, що ця форма заощаджень є найбільш ефективною у довгостроковій перспективі.
Перевага гривневих депозитів полягає у тому, що вони компенсують вплив інфляції, проте їх ліквідність, тобто здатність якнайшвидше перетворюватися на товари і послуги, на строковому депозиті різко знижується. Така форма може використовуватися домогосподарствами для отримання прибутку, забезпечення майбутніх потреб, купівлі дорогих товарів, а також іноді може діяти мотив звички домогосподарства до заощадження.
Депозити в іноземній валюті можуть принести як прибуток, так і збиток. Результат залежить від динаміки валютного курсу гривні. Ліквідність коштів у такій формі є дещо нижчою за попередню форму заощаджень.
Отже, залежно від мотивів заощадження домогосподарствам потрібно вибирати конкретну їх форму, яка буде максимально сприяти досягненню поставлених цілей.
Основними чинниками, що впливають на ощадну активність домогосподарств в Україні, є такі.
1. Очікування домогосподарств щодо динаміки цін і кількості товарів на ринку. Якщо домогосподарство припускає збільшення цін на певні ресурси або їхній дефіцит на ринку, вважається, що воно збільшить поточне споживання, щоб придбати товари за нижчими цінами. Отже, заощадження зменшаться. І навпаки.
2. Очікування домогосподарств щодо змін у поточному доході та загальному фінансовому становищі у майбутньому. Якщо домогосподарство очікує збільшення свого поточного доходу в майбутньому, воно буде вільніше розпоряджатися своїм поточним доходом сьогодні і збільшуватиме поточне споживання, зменшуючи тим самим частку коштів на зберігання.
3. Відсоткові ставки.
4. Податкові ставки. Збільшення податкових ставок зменшує дохід кінцевого використання домогосподарств і, як наслідок, скорочує їхнє споживання і заощадження.
5. Розвиток системи державного соціального забезпечення. її розвиток знижує частку доходу, яка зберігається.
6. Розвиток страхування внесків. Гарантії держави, як і збільшення фінансової стабільності банківської системи, підвищують привабливість інвестиційних інструментів для домогосподарств і призводять до збільшення обсягів заощаджень.
7. Розвиток ринків капіталу. Ринок капіталу виконує подвійну функцію акумулювання заощаджень і видачі кредитів для домогосподарств.
8. Демографічні чинники. На мікрорівні можна виділити такі чинники, що суттєво впливають на ощадну активність окремого домогосподарства: вік, стать, соціальний стан, освіту особи, яка приймає рішення щодо фінансової поведінки домогосподарства в цілому. На макрорівні виділяють величини окремих вікових груп населення, груп, які відрізняються за освітою, кількістю дітей тощо.