31.Загальна характеристика соціальних позабюджетних фондів

Позабюджетні фонди - це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування деяких суспільних потреб і комплексно витрачаються на основі оперативної самостійності.

Соціальні позабюджетні фонди доцільно розглядати як особливе явище товарно-грошових відносин. Вони є формою перерозподілу ВВП у грошовому вираженні з метою формування централізованих фондів грошових коштів та їх використання на соціальні програми. Всі види розподілених відносин, які здійснюються за допомогою соціальних позабюджетних фондів, можна виокремити в такі групи: 1.між органами держ. виконавчої влади та юр. Особами, які сплачують внески у фонди; 2.між органами держ виконавчої владиі фіз.. особами, які сплачують внески та отримують соціальні допомоги з цмх фондв; 3.між органами держ. Виконавчої влади, пов’язані з перерозподілом коштів держ. бюджету, окремих соц. фондів; 4.між органами держ. Виконавчої влади та кредитними установами з приводу отримання та повернення кредитів, вкладення тимчасово вільних коштв на депозитні рахунки; 5.між робочими органами фондів й установами, організаціями, які надають громадянам соц. Послуги.

Сукупність зазначених вище грошових відносин характеризує зміст позабюджетних фондів. Обєктивна необхідність таких фондів пов’язана з тим, що в умовах товарно-грошових відносин держава має ефективно організувати перерозподіл ВВП, формуючи фонди грошових коштів з метою повної реалізації своєї соціальної політики.

Матеріальним вираженням цмх відносин є централізовані фонди грошових коштів, які характеризуються такими ознаками: 1. цільове призначення коштів; 2. правове регулювання формування і використання коштів; 3. перебування коштів у розпорядженні спеціальних органів держ. Виконавчої влади; 4.перерозподіл коштів всередині кожного напряму соц. Політики; 5.динамічність; 6. мобільність; 7. наявність резервних фондів у їх складі.

За формою бюджети соц.. позабюджетних фондів є фінансовими планами спеціальних органів держ виконавчої влади. Які мають особливий склад і структуру доходів видатків, характеризуються певним порядком складання, затвердження і виконання.

Субєктами управління коштами соц. позабюд. фондів є Міністерство праці та соц. політики України, пенсійний фонд. Фонд соц. страхування з тимчасової втрати працездатності, фонд загальнообов’язкового держ соц. страхування на випадок безробіття , фонд соц. страхування від нещасного випадку на виробництві та проф. захворювать тощо.

Основним призначенням соц. Позабюджетних фондів є забезпечення спеціальних органів держ виконавчої влади таким обсягом фінансових ресурсів, який був би достатнім для виконання ними своїх повноважень.

Соціальні позабюджетні фонди відіграють важливу роль, яка виявляється у тому, що:

1. вони важливою формою перерозподілу ввп, яка активно застосовується державою в умовах ринкових перетворень. Обсяг соц. Фондів становить близько половини обсягу доходів держ бюджету;

1.формуючи позабюджетні фонди, держава використовує додаткові до бюджетних канали надходження грошових коштів у формі обов’язкових внескв для своєї соціальної політики, закріплюючи за стаховими внесками конкретні соціальні виплати і послуги;

2.соціальні позабюджетні фонди функціонують на страхових засадах, що передбачає солідарний перерозподіл коштів між учасниками; за мінімальних платежів забезпечуються грошові виплати у зв’язку з настанням страхових випадків;

3. вони є інструментом соціального захисту населення. Держава гарантує громадянам матеріальну підтримку в разі настання пенсійного віку, втрати працездатності, годувальника, безробіття, народження дитини тощо.;

4.соц. позабюд. фонди є важливим інструментом держ впливу на ринку праці при вирішенні демографічних проблем, організації охорони праці на підприємствах.