Індивідуальне завдання № 4

Задача 1: „ Розрахунок режиму обтискування товстих листів в умовах реверсивного стану”

Вибираємо 1 стадію будь-якої схеми прокатування та ведемо розрахунок за прикладом:

Приймаємо повну поздовжню схему прокатки:

Рисунок 1 – Поздовжня схема прокатки листа.

1 стадія – протягування.

Ширина: bпр = Bсл = 1100мм, довжина: lпр = Lб – 300

Товщина: 84 мм

Сумарний обтиск: ΣΔh = Hсл – hпр = 150 – 84 = 66

Розподіляємо обтиск за проходами таким чином, щоб обтиск за один прохід був в межах Δh₁ = 15 - 30 мм (кількість проходів - парна):

Δh1 = 17 мм, Δh2 = 17 мм , Δh3 = 16 мм , Δh4 = 16 мм

1. Розрахунок режиму обтискування.

1 прохід: початкові розміри: Н0 = 150 мм, В0 = 1050 мм, L0 = 1400 мм,

обтиск Δh1 = 17 мм, товщина після прокатки h1 = Н0 - Δh1 = 150 – 17 = 133 мм,

коефіцієнт витягування: μ1 = Н0/ Н1 = 150/133 = 1,128,

довжина розкату після прокатки: l1 = L0 · μ1 = 1400 · 1,128 = 1578 мм,

відносна ступінь деформації: ε1 = (Δh1 / Н0) · 100% =(17 / 150) · 100% = 11,3 %

2 прохід: початкові розміри: Н1 = 133 мм, В1 = 1050 мм, L1 = 1578 мм,

обтиск Δh2 = 17 мм, товщина після прокатки h2 = Н1 – Δh2 = 133 – 17 = 116 мм,

коефіцієнт витягування: μ2 = Н1/ h2 = 133/116 = 1,146,

довжина розкату після прокатки: l2 = L1 · μ2 = 1578 · 1,146 = 1809 мм ,

відносна ступінь деформації: ε2 = (Δh2/ Н1) · 100% = (17/ 133) · 100% =12,7 %

3 прохід: початкові розміри: Н2 = 116 мм, В2 = 1050 мм, L3 = 1809 мм,

обтиск Δh3 = 16 мм, товщина після прокатки h3 = Н2 – Δh3 = 116 – 16 = 100 мм,

коефіцієнт витягування: μ3 = Н2/ h3 = 116/100 = 1,16,

довжина розкату після прокатки: l3 = L2 · μ3 = 1809 · 1,16 = 2098 мм ,

відносна ступінь деформації: ε3 = (Δh3/ Н2) · 100% = (16/ 116) · 100% =13,7 %

4 прохід: початкові розміри: Н3 = 100 мм, В3 = 1050 мм, L3 = 2098 мм,

обтиск Δh4 = 16 мм, товщина після прокатки h4 = Н3 – Δh4 = 100 – 16 = 84 мм,

коефіцієнт витягування: μ4 = Н3/ h4 = 100/84 = 1,191,

довжина розкату після прокатки: l4 = L3 · μ4 = 2098 · 1,191 = 2499 мм ,

відносна ступінь деформації: ε4 = (Δh4/ Н3) · 100% = (16/ 100) · 100% = 16%

Задача 2: „ Розрахунок швидкісного режиму прокатування товстих листів в умовах реверсивного стану”

Гранична умова визначається з виразу: мм

де - максимальна швидкість переміщення натискного| гвинта, мм/с

- прискорення натискного| пристрою, мм/с2

стан 3000 мм

мм

стан 2250 мм

мм

При робота здійснюється по трикутному графіку і час роботи натискного| пристрою визначається по формулі:

При - трапецевидний графік і формула:

Швидкість валків при викиді в попередньому проході приймається рівній швидкості валків при захопленні в подальшому проході і визначається за формулою:

де - час перестановки верхнього робочого валка для наступного проходу (час роботи натискного| пристрою)

Найбільша швидкість в проході:

- для I і II діаграм:

- для III і IV діаграм:

Час розгону валків без металу:

де а – прискорення валків, об/хв

Час прискорення валків з металом до максимальної швидкості:

Час уповільнення валків з металом до швидкості викиду

де b – уповільнення валків, об/хв

Час зупинки (від викиду до повної зупинки) валків:

Стан 3000 а = 20, b = 40 – для чорнової кліті

а = 40, b = 40 – для чистової кліті

Стан 2250 а = 20, b = 30 – для чорнової кліті

а = 30, b = 40 – для чистової кліті

Час прокатування з постійною швидкістю

– для діаграми 3 типу:

- для діаграми 4 типу:

Тахограми (діаграми швидкостей) при прокатуванні на реверсивному товстолистовому| стані.

а) б)

в) г)

а) діаграма 1 типу

б) діаграма 2 типу

в) діаграма 3 типу

г) діаграма 4 типу

Рекомендована література.

1. Бахтинов В.Б “Прокатное производство”, М., Металлургия, 1987г.

2. Чекмарев А.П. «Калибровка прокатных валков», М., Металлургия, 1971 г.

3. Смирнов А.И. «Калибровка прокатных валков», М., Металлургия, 1989г.

4. Полухин П.И. «Прокатное производство», М., Металлургия, 1983г.