Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Земл раб 3 курс.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
27.04.2019
Размер:
1.25 Mб
Скачать

Межі раціонального поєднання екскаваторів та автосамоскидів

Об’єм ковша, м3

Вантажопідйомність самоскидів, т

2,25

3,5

4,5

6

7

10

11

1

2

3

4

5

6

7

8

0,15

0,25

0,3

0,35

0,4

0,5

0,65

0,75

0,8

1,0

1,1

1,25

Необхідна кількість автосамоскидів залежить від відстані, на яку перево-зиться ґрунт, і може обчислюватися за формулою

(22)

де Lв відстань, на яку перевозиться ґрунт, км (див. завдання дод. 1);

v – середня швидкість руху машини з ґрунтом і порожньої (30...40 км/год);

tpтермін розвантаження автосамоскида (біля 1 хв);

tоч – термін очікування в черзі під завантаження та маневри в забої (можна приймати рівним 2 хв.);

tз – термін завантаження одного самоскида, хв, tз = nкф/nц.

Прийняту кількість машин з результату розрахунку округляють в більшу сторону, щоб уникнути простою екскаватора в очікуванні машини. Автоса-москидів повинно бути не менше двох.

2.5. Калькуляція працевитрат

За допомогою калькуляції працевитрат підраховують загальну трудомісткість робіт, що виконуються, а щодо неї можна розрахувати і заробітну плату, а також визначити терміни виконання робіт. Для складання калькуляції використовуються відповідні ресурсні елементні норми ДБН Д.2.2-99 Збірник 1 Земляні роботи [3]. Форму калькуляції наведено в табл. 7.

До калькуляції включаються тільки основні роботи, перелік яких наведено нижче. Трудомісткість робіт з доставки на майданчик засобів механізації, матеріалів і конструкцій з їх навантаженням і вивантаженням включена до нормативної трудомісткості, яка визначається для відповідних робіт за вищевказаними ресурсними елементними нормами (див. технічну частину цих норм). Підготовчі роботи з огородження майданчика, місць виконання робіт мають значну трудомісткість і завжди враховуються в реальних умовах, як і багато інших робіт, які виконуються на етапі виконання робіт нульового циклу. До курсової роботи вони не включені, щоб її занадто не ускладнювати.

Таблиця 7

Калькуляція трудомісткості

0б-грун-тув-ання

Описання робіт

Склад ланки

Одиниця виміру

Об'єм робіт

Норма часу

Трудоміст-кість, люд. год/ маш. год

люд. год

маш. год

1

2

3

4

5

6

7

8

ДБН Д.2.2-99

1-24-6

1-24-14

ДБН Д.2.2-99

1-17

14

І т. д.

Розроблення та переміщення ґрунту 2 групи бульдозером потужністю 108 к.с. на відстань до 50 м

Розроблення ґрунту 2 групи одноковшовим екскаватором прямою лопатою з об’ємом ковша 0,5 м3 з вантаженням на авто-самоскиди

машиніст 6-го

ряду - I чол.

1000 м3

1000 м3

2,56

2,10

22,1

11,58+

4*9,16

= 48,22

47,94

-/123,44

46,41/100,67

Графи 1, 2, 3, 4, 6, 7, заповнюються даними з ДБН Д.2.2-99 (відповідно збірника 1 [3]). Приклад заповнення таблиці наведено для двох робіт. У технологічній послідовності треба в таблицю внести всі основні види робіт, до яких треба віднести такі, як розроблення і переміщення ґрунту бульдозером (планування майданчика), влаштування котловану (розроблення ґрунту екскаватором у відвал та з навантаженням на транспортні засоби), планування дна котловану та зворотної засипки з ущільненням 20% ґрунту зворотної засипки з використанням ручних пневматичних трамбовок (біля фундаментів, щоб запобігти їх розрушенню), а 80% ґрунту за допомогою котків.

У графі 1 треба вказати не тільки відповідний номер збірника, але і номери групи та шифр роботи в цілому. Для того, щоб визначити ці параметри роботи, треба перш за все уважно ознайомитися з технічною частиною відповідного ДБН Д.2.2-99. Зокрема, з технічної частини збірника 1 (табл. 1) визначити групу ґрунту за трудністю його розроблення тією чи іншою машиною. Наприклад, для планування майданчика треба виконувати розробку і переміщення ґрунту бульдозером. Якщо за завданням ґрунт супісь, то з табл. 1 технічної частини визначаємо, що для бульдозера це група ґрунту 2. Графу 2 треба заповнювати коротко, стисло, але в той же час треба надати достатньо інформації, щоб підтвердити правильність обґрунтування нормативних трудовитрат роботи (прийнятий її шифр), наведеного в графі 1. По суті, треба навести всі необхідні дані, від яких залежать нормативні трудовитрати для даної роботи. У наведеному прикладі вони залежать від групи ґрунту, об’єму ковша екскаватора, а також від того, навантажується ґрунт на транспортні засоби чи викидається у відвал. Таким чином, графи 1 та 2 тісно пов’язані між собою і обґрунтовують правильність вибраної норми.

Об'єм робіт у графі 5 приймається в одиницях виміру, вказаних у графі 4, які обовязково повинні відповідати одиницям виміру на відповідну роботу в ДБН («измеритель» або «вимірник»). Наприклад, якщо в ДБН Д.2.2-99 на відповідну групу робіт написано «измеритель 1000 кубометров», то для об’єму ґрунту, що розробляється відповідною машиною 3450 кубометрів, треба записувати об’єм 3,45. Графа 8 заповнюється результатом перемноження показників графи 5 на відповідну норму часу з граф 6 та 7. Вона характеризує загальні нормативні витрати праці робочих і машин відповідно в людино-годинах та машино-годинах. Трудомісткість щодо машиністів підраховувати не треба.

Для визначення обємів земляних робіт кожного виду треба розрахувати баланс земляних мас, які треба переробити відповідними машинами на будівельному майданчику.

Так, у розрахунках трудомісткості планування майданчика треба врахувати раніше визначену за формулою (17) дальність переміщення ґрунту бульдозером, округливши її в більшу сторону до цілих десятків метрів. Об’єм переміщуваного бульдозером ґрунту треба взяти з графи 14 табл. 1, якщо об’єм зрізання менший ніж об’єм підсипання або з графи 13, якщо об’єм підсипання менший ніж об’єм зрізання. Це обумовлено тим, що у разі об’єму зрізання, меншому ніж підсипання, треба перемістити бульдозером на розраховану раніше відстань тільки цей ґрунт. Інші об’єми підсипання заповнюватимуться ґрунтом з котловану або привезеним додатково, якщо ґрунту з котловану не вистачить для підсипання і вирівнювання майданчика з заданим проектним ухилом. Якщо об’єм зрізання більший ніж об’єм підсипання, то треба перемістити тільки той ґрунт, який уміститься в фігурах, які треба підсипати, а ґрунт, який залишиться в фігурах зрізання треба вивозити за межі будівельного майданчика, переміщувати його бульдозером не треба.

Нормативні витрати часу в графах 6 та 7 табл. 7 треба розраховувати як суму з відповідних норм, взятих з ДБН Д.2.2-99 збірника 1 для бульдозера прийнятої раніше потужності на перші 10 м та на наступні 10 м. Останню норму треба помножити на відповідну кількість додаткових десятків метрів, на які треба перемістити ґрунт. Наприклад, якщо за завданням ґрунтом є лес, то, як зазначалося раніше, за табл. 1 технічної частини цього ДБН визначено, що для бульдозера це ґрунт 2-ої групи. Визначаючи продуктивність бульдозера за формулою (18) прийнято бульдозер потужністю 108 кінських сил, а визначена за формулою (17) дальність переміщення ґрунту бульдозером складає 47 м. Тоді за ДБН Д.2.2-99 збірника 1 визначаємо, що за нормою 1-24-6 норма часу на переміщення 1000 кубометрів («измеритель») ґрунту цим бульдозером на перші 10 метрів складає 11,58 машино-години. Ці значення треба записати відповідно в графи 6 табл. 7. В графу 7 треба записувати норму часу для робітників (якщо вона наведена, для цієї норми її немає). До цих значень треба додати відповідні нормативні витрати на переміщення 1000 кубометрів («измеритель») ґрунту на послідучі 10 метрів, які за нормою 1-24-14 складають 9,16 маш. год, але ці значення треба помножити на 4 - кількість таких десятків метрів після округлення в більшу сторону дальності переміщення ґрунту на 47 метрів. Тоді сумарні нормативні витрати часу бульдозера відповідно складуть: 11,58+4*9,16 = 11,58+36,64=48,22 маш. год. Такі підрахунки треба провести в графі 7 (а якщо необхідно то і 6) табл. 7.

Потім ці значення треба помножити на об’єм переміщуваного бульдозером ґрунту, який треба записати в 1000 кубометрів (якщо, наприклад, об’єм 2560 кубометрів, то треба записувати 2,56). Таким чином отримується нормативна трудомісткість переміщення ґрунту бульдозером на визначену відстань. Ці значення треба записати в графу 8 табл. 7.

У розрахунках трудомісткості розроблення ґрунту екскаватором треба визначити відповідний об’єм ґрунту, який після влаштування котловану треба залишити на будівельному майданчику, тобто цей об’єм ґрунту екскаватор розроблятиме «у відвал». Перш за все це той об’єм ґрунту, який необхідний для зворотної засипки пазух котловану, розрахований за формулою 15 для варіантів з стрічковими фундаментами (чи котлованів, якщо варіант з окремо стоячими фундаментами, розраховується як різниця між об’ємами котлованів та фундаментів, поділена на коефіцієнт залишкового розпушування ґрунту, дод. 3). Крім того, на будівельному майданчику треба також залишити об’єм ґрунту, який необхідно підсипати у фігури, які залишилися незаповненими ґрунтом під час планування будівельного майданчика бульдозером, тобто різницю між об’ємами підсипання (з урахуванням коефіцієнта залишкового розпушування) і зрізання (див. графи 13 та 14 табл. 1). Цей об’єм треба також заповнювати ґрунтом, який виймається з котловану, а отже, також розробляти «у відвал», тобто його треба додати до попередньо визначеного об’єму ґрунту, який треба розробити «у відвал» (об’єм зворотної засипки) під час влаштування котловану.

Але це стосується того випадку, якщо об’єми підсипання більші, ніж об’єми зрізання. Визначені таким чином об’єми треба записувати в відповідну строчку калькуляції табл. 7 для відповідної норми з ДБН Д.2.2-99 збірника 1 «розроблення ґрунту екскаватором у відвал». Якщо об’єм ґрунту в котловані більший суми об’ємів зворотної засипки та різниці між об’ємами підсипання і зрізання, то цей ґрунт, який не уміщається на будівельному майданчику, треба вивозити за його межі, тобто цей об’єм треба в калькуляції розраховувати за нормою «розроблення ґрунту екскаватором з навантаженням на транспортні засоби».

Якщо ж об’єми підсипання менші, ніж об’єми зрізання, тоді треба визначити різницю між ними, до якої треба додати різницю між об’ємами котловану і зворотної засипки. Визначений таким чином сумарний об’єм ґрунту треба завантажити на автосамоскиди, щоб вивезти його за межі будівельного майданчика. Тобто цей об’єм ґрунту треба також записувати в відповідну строчку калькуляції табл. 7 для відповідної норми з ДБН Д.2.2-99 збірника 1 «розроблення ґрунту екскаватором з навантаженням на транспортні засоби».

Однак якщо різниця між об’ємами підсипання і зрізання більша, ніж різниця між об’ємами котловану і зворотної засипки (ґрунту з котловану не вистачає для вирівнювання будівельного майданчика), то треба визначити, наскільки вона більша, і цей об’єм ґрунту треба довезти на будівельний майданчик, тобто розробляти його «з навантаженням на транспортні засоби». Весь об’єм ґрунту в котловані в такому випадку треба розробляти у відвал.

Отже, треба уважно розрахувати баланс ґрунту, який розробляється на будівельному майданчику, визначити відповідні об’єми та нормативні трудовитрати на його розробку. Треба також в калькуляції визначити трудомісткість зворотної засипки пазух котловану (котлованів) бульдозером та його ущільнення. Відстань, на яку треба переміщувати ґрунт у разі зворотної засипки, треба визначати приблизно з урахуванням місця складування ґрунту, який виймається з котловану і залишається на будмайданчику для наступної зворотної засипки після влаштування фундаментів. Місце складування цього ґрунту треба вибирати самостійно за умови, щоб він не заважав проведенню робіт із влаштування залізобетонних фундаментів у котловані. Відповідно до визначеної відстані переміщення цього ґрунту треба розрахувати сумарну норму часу з урахуванням норми переміщення на перші 5 м та визначену кількість наступних 5 м. Треба розрахувати також трудомісткість ущільнення 80% об’єму ґрунту зворотної засипки котком (приймати 10 проходок по одному сліду), а 20% - пневматичними або електричними трамбівками (безпосередньо біля фундаментів, щоб не пошкодити їх котком); відповідні норми витрат часу треба знайти та перемножити їх на відповідний об’єм.