Сатанізм та демонологія

Релігія, яка втратила всіх своїх послідовників відродилася через століття.

Сатанізм сформувався в еліністичну епоху в Месопотамії, де в період розповсюдження зороастризму, християнства, а пізніше І ісламу, традиційне язичництво стало формою протистояння цим релігіям.

(Іудеї, Християне, мусульмани, спочатку, нігілістично ставилися до язичництва, знищуючи храми, твори мистецтва, філософію. І тільки після майже повного знищення язичництва іудейські, ісламські та християнські мислителі дозволили собі цінувати античне мистецтво).

Але стародавні релігії довгий час чинили опір, висували контрвчення, в яких те, що послідовники авраамістичних (ті які визнають ті чи ін. частини Біблії як авторитетні. Від Авраама, що перший заключив договір з Богом) релігій почитали як світ і добро, проклиналося як зло і темрява, і навпаки, те що авраамісти вважали як тьму і зло, почиталося як світ і добро.

В середні віки язичництво існувало в вигляді таємних знань, як перевернуте християнства. Але в розгорнутому вигляді проявилося лише в Новий та Новітній час в вигляді самостійного вчення з власною конфесійною організацію.

Ідейним натхненником сучасного сатанізму вважається англієць Алистер Кроулі (1875-1945), якій вважав, що "Сатана не ворог людині. Він Життя, Любов І Світло",

22 червня І95І р. в Англії вступив в силу "Закон про відміну закону про відмацтво 1735р.", що дозволив сатаністам легалізуватися, і привело до активізації їх діяльності на чолі з одним із учнів Кроулі, англійцем Джеральдом Гарднером (1921-1964).

Сатаністи зібрали та відредагували фрагменти стародавніх та середньовічних текстів і видали на цій основі власні священні книги: "Книгу тіней" та "Синю книгу".

Кредо: деномічне переродження людини, в результаті якого вона починає бачити добро у злі, зло у добрі.

Ентоні Шандор ЛаВей (нар.1930 р.) в 1966 р. проголосив про створення Церкви Сатани, а в І969 р. випустив "Біблію Сатани", яка побудована на вивернені євангельських заповідей:

- той, хто підставляє другу щіку - трусливий пес;

- да будуть прокляті кроткі (смиренні), бо вони успадковують пригнічення;

- да будуть блажені сильні, бо вони будуть володіти землею.

Окультизм

Окультизм (лат. occultus - прихований, таємний) загальна назва вчень, що визнають існування прихованих сил в людині і космосі, які є недоступні для загального людського досвіду, але доступний для людей, що пройшли через особливе посвячення та спеціальне тренування.

Всі окультні вчення формувалися на Заході (хоча охоче користуються досягненнями східної релігійно-філософської школи).

Загальним для всіх вчень е доктрина всезагального прихованого взаємозв'язку усіх речей в світі.

Вперше в самостійну систему, не пов'язану з будь-якими іншими релігійними віровченнями, окультизм виділився в епоху пізньої Античності (алхімія, астрологія та ін.), з'являються теоретичні твори окультизму "Смарагдова (изумрудная) скрижаль": вчення про всезагальний взаємозв'язок всіх елементів Всесвіту: планети - метали - дорогоцінні каміння.

1. Частини людського тіла. Значення слова - накреслення його в кабалі.

2. Існує принцип справедливості, що здійснюється таємними силами, людина не може врахувати всіх, в тому числі і незначних своїх дій тому визначити долю людини можуть тільки обрані, "посвячені" (визначити рушійні сили долі, направити людину на "вірний шлях").

3. На державному рівні вимагає надання окультній теорії офіційного статусу. Всі громадяни окультної держави повинні дотримуватися окультних ритуалів (за невиконання - смерть, оскільки все взаємопов'язане і за вчинки одного відповідає все суспільство).

Окультні вчення:

МАСОНСТВО (від фр. вільний каменяр) міжнародна релігійно-філософська течія.

Організаційно створена шляхом об'єднання 4-х лондонських лож у Велику Ложу (в І7І7р.). В ХVII ст. масон. ложі виникають в різних країнах Європи, в т.ч. на Західній Україні (в 1740р.).

Корені масонства знаходять серед будівничих єгипетських пірамід та Єрусалимського храму, пізніше в діяльності ряду рицарських орденів.

Організаційні форми та символіку масони запозичили від середньовічного церковного братства каменярів - будівничих храмів.

Мета: "об'єднання людей на засадах братерства, любові, взаємодопомоги і вірності".

Ці гуманні ідеали привернули до масонів великих філософів, письменників, громадських .діячів серед яких були: Вольтер, Д.Дідро, Д.Байрон, Й.В.Гете, Й.В.Моцарт, Гарібальді, Д.Вашингтон.

На перших етапах діяльності масонство розвивалося в руслі вільнодумства, опозиції офіційній церкви. В "Конституції масонства" (І723) пропонувалося кожному сповідувати будь-яку релігію, відповідно до власних переконань.

Тому в 1738р. масонство було піддане анафемі.

Система поглядів масонства має релігійну основу:

- визнається провідна діяльність Рами, Заратуштри, Крішни, Вудди, Піфагора, Платона, Лао Цзи, Конфуція, Мойсея, Мухаммеда;

- віра у вічний закон природи (деїзм);

- головне божество - Великий Архітектор Всесвіту;

- символи - молоток, циркуль, лопата - "майстрок";

- ритуали - "єдність у багатоманітті", що дозволяє бути прихильником масонства людей з різними поглядами.

- структура - складна, прихована, багатоповерхова і змінна.

Різні джерела дають різну кількість "сходинок" від 33 до 99, кількість членів від б до 30 млн. чоловік.

В Україні масонство особливо починало розвиватися в к. ХVIIІ -поч. XIX ст.

В І784р. в Києві утворилася "Ложа безсмертя", відкриваються ложі в Харкові, Одесі, Полтаві, Житомирі ін. міст до їх складу входили дворянство, аристократія, різночинна інтелігенція (в Полтаві членом мас. ложі був І.Котляревський).

В І8І9р. царський уряд заборонив .діяльність лож в Україні.

В 1900р. на основі п'яти підпільних лож утворилася Велика Ложа України, яка офіційно заявила про себе в І9І7р. (вважають, що членами її були М.С.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра). Відродження масонства було припинене радянським урядом.

В І9Ібр. під егідою Великої Ложі Франції в Парижі утворилася ложа "Голос України".

Сьогодні масонство є однією з найбільших, впливовіших конспіративне діючих організацій. Сильні позиції англо-саксонських та французьких лож.

ТЕОСОФІЯ вчення створено російською письменницею О.П.Блаватською (І8ЗІ-І89І) викладено в книзі "Таємна доктрина" (1888):

- відкидає всі "історичні форми релігії";

- створення "універсальної релігії" шляхом розкриття тотожності всіх релігійних символів;

- мета людини - досягти окультного знання та надприродних здатностей.

Теософське товариство було засновано в 1875 р. Блаватською та американським полковником Г.Олкоттом; і діяльність товариства поширилося на країни Європи і Америки.

В І879 р. центр товариства перенесений в Індію але після зникнення хлопчика КришнамуртІ, який був проголошений рятівником людства в товаристві відбувся розкол, виділилися антропософія, прихильники якої відмовилися від використання елементів східних вчень.