- •1. Вступ
- •1.1. Поняття про хірургію та хірургічні хвороби
- •1.2. Нарис з історії хірургії
- •1.3. Організація хірургічної допомоги в Україні
- •1.4. Розвиток сестринської справи
- •2. Перспективи сестринської діяльності із дорослими пацієнтами
- •2.1. Перспективи здоров'я і хірургічні хвороби
- •Сестринський процес, його мета, етапи
- •Відпочинок, сон
- •3. Зміни у функціонуванні організму людини
- •Додаткові методи обстеження
- •План сестринського догляду
- •4. Загальні положення діяльності хірургічних стаціонарів, профілактика госпітальної інфекції
- •4.1. Положення про хірургічне відділення та його
- •Планування
- •Приймальне відділення
- •Хірургічне відділення
- •Сестринський пост
- •4.2. Положення про режим з догляду за хірургічними хворими
- •4.3. Положення про операційний блок Поняття про операційний блок
- •Обов'язки старшої операційної сестри
- •Обов'язки операційної сестри
- •Правила поведінки в операційній.
- •Прибирання операційної
- •4.4. Положення про перев'язувальну Перев 'язувальна
- •4.5. Інфекційний контроль роботи хірургічного стаціонару
- •5. Хірургічна діяльність медичної сестри
- •5.1. Діяльність медичної сестри в передопераційний період Поняття про передопераційний період
- •Показання до операції
- •Передопераційна підготовка хворих
- •Старечого віку
- •Підготовка до операції дітей
- •Визначення операційного ризику
- •Підготовка операційного поля
- •Премедикація
- •6. Діяльність медичної сестри під час операції
- •6.1. Хірургічні втручання (операція)
- •Етапи хірургічної операції
- •6.2. Загальні поняття про порядок роботи операційної сестри.
- •7. Діяльність медичної сестри в післяопераційному періоді
- •7.1. Післяопераційний період, його фази
- •7.2. Зміни в організмі хворого, пов'язані з хірургічною травмою
- •7.3. Роль медичної сестри в організації догляду і веденні післяопераційного періоду
- •7.4. Післяопераційні ускладнення, медсестринська діагностика, лікування, профілактика
- •8. Асептика і антисептика в діяльності медичної сестри
- •8.2. Антисептика, її види, характеристика
- •Механічна антисептика
- •Фізична антисептика
- •Хімічна та біологічна антисептика
- •8.3. Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Стерилізація
- •Контроль стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Методи обробки операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •8.4. Хірургічні інструменти
- •Інструменти для з'єднання тканин
- •Зонди хірургічні
- •9. Діяльність медичної сестри в анестезіології
- •9.1. Біль та знеболювання
- •Поняття про знеболювання
- •Загальне знеболювання (наркоз)
- •Інгаляційний наркоз
- •Не інгаляційний наркоз і його види
- •Поняття про місцеву анестезію
- •Епідуральна анестезія
- •Спинномозкова анестезія
- •Внутрішньокісткова анестезія
- •9.2. Новокаїнові блокади Методика виконання блокад
- •Новокаїнова блокада місця перелому
- •9.3. Особливості роботи сестри-анестезистки і догляд за хворими після знеболювання Обов'язки сестри-анестезистки.
- •10. Інфузійно-трансфузійна терапія в діяльності медичної сестри
- •10.1. Інфузійно-трансфузійна терапія в сучасній хірургії
- •Терапії
- •10.2. Основи ізосерології та система груп крові Характеристика груп крові
- •Методика визначення групи крові
- •Сумісність груп крові
- •10.3. Резус-фактор та методики його визначення Поняття про резус-фактор
- •10.4. Сучасні погляди на переливання крові
- •Вибір трансфузійного середовища
- •Гемотрансфузійні засоби
- •Кровозамінники, їх класифікація.
- •Техніка переливання
- •Ускладнення механічного характеру
- •Кров'ю донора
- •10.6. Догляд за хворим під час і після переливання гемотрансфузійних рідин
- •11. Тактика медичної сестри при кровотечах та догляд за хворими з кровотечею
- •Кровотеча
- •Основні ознаки кровотечі
- •Основні принципи лікування кровотеч
- •11.2. Ускладнення кровотеч
- •Непритомність
- •Геморагічний шок
- •11.3. Догляд за хворими з кровотечею
- •12. Тактика медичної сестри при механічних травмах та догляд за травматологічними хворими
- •Закриті ушкодження
- •Переломи кісток
- •12.2. Гіпсові пов'язки Властивості та якість гіпсу
- •Правила накладання гіпсових пов'язок
- •Спеціальні шинні гіпсові пов'язки.
- •12.3. Нашкірне і скелетне витягнення Поняття про нашкірне витягнення
- •(За ф.Р. Богдановим)
- •12.4. Хірургічні методи лікування переломів кісток
- •12.5. Синдром тривалого стискання
- •12.6. Мета і завдання медичної сестри при наданні першої допомоги при механічній травмі
- •12.7. Транспортна іммобілізація, її види, правила застосування
- •Верхніх кінцівок
- •12.8. Догляд за хворими з механічними травмами Медсестринська тактика при травмах
- •13.1. Десмургія
- •Основні перев'язувальні матеріали
- •Види пов'язок
- •Пов'язки на голову, обличчя та шию
- •Пов'язки на тулуб
- •Пов'язки на кінцівки
- •13.2. Догляд за хворими з пов'язками
- •14. Лікування ран у діяльності медичної сестри
- •14.1. Вчення про рану
- •Лікуванні ран.
- •Догляд за хворими з ранами
- •15. Діяльність медичної сестри під час догляду за хворими в спеціалізованих відділеннях
- •15.1. Особливості роботи медичної сестри у відділенні хірургічної інфекції Поняття про хірургічну інфекцію
- •Гнійні захворювання кісток. Остеомієліт
- •Гнійні захворювання пальців
- •Поняття про анаеробну інфекцію
- •Загальна гнійна інфекція
- •15.2. Догляд за хворими з опіковою травмою та відмороженнями Поняття про опіки
- •Ураження холодом
- •15.3. Догляд за онкологічними хворими Загальні поняття про онкологію
- •Уявлення про пухлинний процес
- •Догляд за онкологічними хворими.
- •15.4. Догляд за хворими з черепномозковою травмою Поняття про черепномозкову травму
- •Струс головного мозку
- •Забій головного мозку
- •Стиснення головного мозку
- •Пошкодження кісток черепа
- •15.5. Догляд за хворими з пошкодженнями і захворюваннями шиї, трахеї і стравоходу Закриті та відкриті пошкодження шиї
- •Захворювання шиї (стеноз гортані)
- •Сторонні тіла дихальних шляхів
- •Сторонні тіла стравоходу
- •Опіки стравоходу
- •Дивертикули стравоходу
- •Рак стравоходу
- •Захворювання щитоподібної залози
- •15.6. Догляд за хворими з пошкодженнями і захворюваннями грудної клітки і органів грудної порожнини
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Нагнійні захворювання легень і плеври
- •15.7. Догляд за хворими із захворюваннями молочної залози
- •Запальні захворювання молочної залози
- •Пухлини молочної залози
- •Молочної залози
- •15.8. Догляд за хворими з гострими захворюваннями та пошкодженнями органів черевної порожнини "Гострий живіт"
- •Перитоніт
- •Шлунково-кишкові кровотечі
- •Гострий апендицит
- •Гострий холецистит
- •Кишкова непрохідність
- •Захворювання прямої кишки
- •Закрита та відкрита травма живота
- •15.9. Догляд за хворими з пошкодженнями і захворюваннями органів сечовидільної системи
- •Сечокам'яна хвороба
- •Паранефрит
- •Захворювання сечового міхура
- •Захворювання передміхурової залози
- •Захворювання яєчка і його оболонок
- •Захворювання статевого члена
- •Догляд за урологічними хворими
- •15.10. Догляд за хворими із травмами та захворюваннями судин Травматичні ушкодження судин
- •Захворювання артеріальних судин
- •Захворювання вен
- •( Тромбоз і емболія)
- •Види змертвінь
- •16. Діяльність медичної сестри у громадському медсестринстві
- •16.1. Проведення реанімаційних заходів
- •16.2. Участь медичної сестри в диспансерному нагляді та реабілітації хірургічних хворих
- •Хірургічного профілю
- •2. Перспективи сестринської діяльності із дорослими
- •11. Тактика медичної сестри при кровотечах та догляд
- •12. Тактика медичної сестри при механічних травмах
- •15. Діяльність медичної сестри під час догляду
- •16. Діяльність медичної сестри у громадському
- •Кіт Олег Миколайович Ковальчук Олександр Леонідович Пустовойт Георгій Тимофійович
Гнійні захворювання пальців
Гнійне запалення тканин пальців називають панарицієм (рапагісішп). Вхідними воротами інфекції (стафілокок, стрептокок, змішана флора) слугують тріщини, подряпини та ін. Залежно від локалізації процесу і стадії захворювання, панарицій поділяють на такі форми: 1) шкірний; 2) підшкірний; 3) кістковий; 4) суглобовий; 5) сухожильний (тендовагініт); 6) пароніхій (в процес втягується навколонігтьовий валик); 7) піднігтьовий; 8) пандак-тиліт (ушкодження всіх тканин пальця) (рис. 158).
Клінічні ознаки залежать від форми панарицію. При шкірній формі виникає локальна зона гіперемії, болючість, невеликий набряк шкіри. При підшкірній формі палець дещо збільшений в розмірах за рахунок набряку, рухи в ньому обмежені, з'являється виражений пульсуючий біль, через який хворі не сплять. Спостерігають підвищення
249
температури, лейкоцитоз. При кістковій формі панарицію в початковій стадії захворювання клінічні ознаки такі ж, як і при підшкірній формі. Надалі уражена фаланга набуває колбоподібної форми. Рентгенологічно визначають кісткову деструкцію. При суглобовій формі палець набуває веретеноподібної форми, з'являється гіперемія шкіри (рис. 159).
При сухожильній формі палець набряклий, напівзігнутий, по ходу сухожилля спостерігають виражену болючість. При спробі розігнути палець біль посилюється. При па-роніхії навколонігтьовий валик набряклий, гіперемований, болючий. В пізніх стадіях при натискуванні на валик з-під нього виділяється гній. При піднігтьовому панариції в ділянці нігтьової фаланги з'являється виражений біль, під нігтем просвічується гнійний вміст. При пандактиліті спостерігають гнійне запалення усього пальця, з'являються гнійні нориці, палець деформується, збільшується в об'ємі, набряклий, шкіра потовщена і ущільнена, рухи в пальці відсутні.
Лікування. У початкових стадіях панарицію можна проводити консервативне лікування (УВЧ, ультразвукове опромінення). Широко застосовують ванночки з розчином марганцевокислого калію, 10 % розчином хлориду натрію або 4 % розчином бікарбонату натрію, але ефективність їх низька. Не слід застосовувати зігрівальні компреси, тим більше з мазями на жировій основі. Більш виправдана місцева гіпотермія хлоретилом з наступним накладанням напівспиртових або волого-висихаючих пов'язок (з антибіотиком та 20 % розчином димексиду, 0,5 % розчином хлоргекседину й ін.). Крім цього, необхідно призначити протизапальні засоби (бутадіон, месулід), антибіотики. Досить ефективним є внутрішньовенне регіонарне введення антибіотиків, їх вводять у вену під джгутом, накладеним на нижню третину плеча. Після введення антибіотика джгут утримують 20-30 хв.
Місцеву антибактеріальну терапію можна проводити за допомогою електрофорезу, ефективність її підвищується при додаванні протеолітичних ферментів (трипсин, хемопсин). Загальна антибіотикотерапія показана при дисемінації інфекції за межі пальців (наявності лімфаденіту, лімфангіїту та ін.). Слід зазначити, що пероральне застосування антибіотиків не дає необхідного лікувального ефекту. На жаль більшість хворих звертаються за медичною допомогою з гнійно-некротичним процесом - тоді, коли необхідно проводити вже хірургічне втручання. Метою операції при панариції є видалення гнійного ексудату, висічення нежиттєздатних тканин і попередження генералізації процесу.
250
При шкірній формі висікають ділянку змертвілого епідермісу. Іноді при цьому виявляють норицевий хід у підшкірну клітковину (панарицій у формі "запонки")- В цих випадках лікування проводять так, як при підшкірному панарицію.
При підшкірній формі панарицію проводять анестезію за Лукашевичем-Оберстом. Розріз шкіри роблять вздовж через осередок запалення, видаляють некротичні тканини, вводять гумовий випускник і використовують мазі на гідрофільній основі. Тільки їх відсутність може виправдати в цих умовах застосування розчинів антисептиків і гіпертонічного розчину хлориду натрію. Іноді після видалення некротичних тканин на рану накладають глухий шов.
При кістковій, суглобовій і сухожильній формах панарицію після анестезії проводять два розрізи по бокових поверхнях пальця. Ці розрізи поєднують з видаленням некротичних тканин і наступним лікуванням, як при гнійних ранах. При локалізації процесу на нігтьовій фаланзі розріз роблять за формою ключки. Повне розсікання тканин за формою "риб'ячого рота" не проводять, оскільки розвивається деформація пальця з наступним порушенням функції.
При пароніхії в перші дні застосовують ванночки з перманганатом калію, спиртові компреси, змазування йодом. При неефективності - скальпелем надсікають нігтьовий валик на всій довжині по нігтьовій пластинці і проводять дренування. При пандактиліті, що не піддається лікуванню, ампутують палець.
Після завершення операції при невеликих нагнійних процесах пальців на рану накладають пов'язки з мазями на гідрофільній основі (левомеколь, діоксиколь, 5 % діоксинова мазь і ін.). При глибоких панариціях (сухожильний, суглобовий, кістковий, пандактиліт) рани дренують гумовими смужками або трубками. Не слід використовувати турунди, які швидко втрачають свою дію і починають перешкоджати відтоку ранового вмісту. Після затихання гострого запалення, гумові смужки або трубки видаляють і подальше загоєння рани відбувається під пов'язкою.
У післяопераційному періоді, до моменту очищення рани, перев'язки проводять кожного дня. Для полегшення заміни сухих пов'язок їх необхідно розмочувати, користуючись теплими ванночками з мийними засобами і антисептиками. Для очищення рани і оцінки її стану використовують такі антисептики: (0,5 % розчин хлоргексидину, 3% розчин пероксиду водню, 0,1 % розчин лактату етакридину та ін. Оцінку стану гнійно-запального процесу і рани проводить тільки хірург. З переходом ранового процесу в фазу регенерації місцеве лікування рани проводять за загальними принципами. У цих випадках немає необхідності в іммобілізації пальців, кінцівки, проводять ЛФК, фізіотерапевтичне лікування.
При проведенні профілактики нагнійних процесів пальців і кисті необхідно звертати серйозну увагу на мікротравми і їх лікування. Особливу роль у профілактиці відіграє первинна хірургічна обробка ран, мікротравм, захист рук від них (рукавички), догляд за станом шкіри.
251