Збір за забруднення навколишнього природного середовища

Збір за забруднення навколишнього природного середови­ща справляється за:

• викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин;

• скидання забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

• розміщення відходів.

Територіальні органи Мінекоресурсів подають до органів дер­жавної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, — яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів.

Нормативи збору встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки віходів у гривнях на 1 т забруднюючих речовин.

Збір, який стягується за скидування та розміщення відходів у межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів справляється в п’ятикратному розмірі й відноситься за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні юридичних осіб.

Розрахунки збору подаються платниками органам державної податкової служби за місцем податкової реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Збір сплачується платниками впродовж 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору.

Плата за воду

Плата за воду в Україні стягується за використання поверхневих і підземних вод, за користування водами для потреб енергетики та водного транспорту. Так, збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об’єк­тів, що забрана з застосуванням споруд або технічних пристроїв, та скидання в них зворотних вод. Збір за користування водами для потреб гідроенергетики справляється за користування водою, яка пропускається через турбіни гідроелектростанції для вироблення електроенергії, а для підприємств водного транспорту — за користування водою під час експлуатації водних шляхів вантаж­ними самохідними, несамохідними та пасажирськими суднами.

Розглянемо механізм стягнення плати за воду залежно від мети використання води.

Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації, незалежно від форми власності, а також громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності, — що використовують водні ресурси.

Об’єктом обчислення названого збору є фактичний обсяг води, який споживають водокористувачі, з урахуванням втрат води в їхніх системах водопостачання.

Нормативи збору за спеціальне використання поверхневих вод­них об’єктів та підземних вод установлюються в копійках за кубічний метр.

Спеціальне використання водних ресурсів лімітується, про що зазначається в дозволах на поставку води. У межах установленого ліміту збір за спеціальне використання водних ресурсів зарахо­вується до валових витрат виробництва, а за понадлімітне викорис­тання — справляється в п’ятикратному розмірі й відноситься на рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні водокористувача.

Обсяг використаної води визначається останнім самостійно на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів.

Збір за використання водних ресурсів не справляється за воду, що використовується:

• для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення;

• для протипожежних потреб;

• для потреб зовнішнього благоустрою території міст та інших населених пунктів тощо.

Платниками збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, є підприємства, установи та організації, незалежно від форми власності, а також громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності, — що користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Об’єктом обчислення збору за користування водами для потреб гідроенергетики є обсяг води, пропущений через турбіни гід­роелектростанції; а для водного транспорту — тоннаж за добу експлуатації вантажних суден та місце за добу експлуатації пасажирських суден.

Нормативи збору за користування водами для потреб гідроенергетики встановлюються в копійках за 100 куб. м води, пропущеної через турбіни гідроелектростанції; для потреб водного транспорту — у копійках за один тоннаж — добу експлуатації вантажних суден та одне місце — добу експлуатації пасажирських суден.

На користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту ліміти не встановлюються. Даний збір відноситься на валові витрати виробництва.

Розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту подається до органів державної податкової служби за місцезнаходженням платника щоквартально наростаючим підсумком протягом 40 днів після закінчення звітного квар­талу. Сплата збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту проводиться платниками в 10-денний термін після граничних строків подання розрахунку.