Завершальний етап передбачає оформлення текстового повідомлення у формі наукового документу, що фіксує остаточні результати дослідження й отримані нові знання. Структура та зміст курсової роботи

Курсова робота повинна мати композиційно чітку структуру, послідовність у викладені фактів й аргументовані висновки.

Основні частини, до яких входять ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ, ЗМІСТ, ВСТУП, ОСНОВНІ РОЗДІЛИ з підрозділами, ВИСНОВКИ, СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ, слід починати з нового аркуша.

Кількість розділів залежить від теми курсової роботи й не обмежується. Зазвичай це одна–дві теоретичні частини, які присвячені критичному оглядові наукових поглядів і думок щодо тематики та проблематики дослідження, а також викладу методики опрацювання теми, та однієї практичної частини, яка містить власний аналіз студента щодо об’єкта та предмета вивчення.

ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ є першим у роботі й оформлюється згідно Додатку А.

На початку роботи подається ЗМІСТ із зазначенням сторінок (див. Додаток Б). У ЗМІСТІ наводяться усі заголовки курсової роботи і надаються сторінки, з яких вони розпочинаються. Заголовки ЗМІСТУ повинні точно повторювати заголовки у тексті. Не дозволяється скорочувати заголовки у ЗМІСТІ, надавати їх в іншій послідовності або підпорядкованості у порівнянні із заголовками в основному тексті.

Нумерація сторінок починається з аркуша, де розташовано ЗМІСТ із номера 2. На ТИТУЛЬНОМУ АРКУШІ нумерація не ставиться.

У ВСТУПІ (2–3 сторінки) обґрунтовується актуальність теми, формулюється мета та завдання, об’єкт та предмет вивчення, визначається коле питань, що аналізуються, наводяться методи дослідження, подається критичний огляд опрацьованих джерел. При цьому огляд не повинен зводитися до переказу змісту наукової думки, а є лише поглядом студента на ступінь вивченості проблеми у науково-практичній сфері. До того ж слід торкатися найбільш загальних, методологічних проблем.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ курсової роботи зазвичай подається аналіз проблеми, пояснюється термінологія, виявляється суть дослідницької позиції. Із самого початку слід спробувати висвітлити історію питання та ступінь розробки теми. Для цього відмічають вчених, які займалися даною проблемою, ті питання, які вони розглядали, позиції вчених, які найбільш аргументовані та прийнятні до даного дослідження. Доцільно в процесі роботи визначити власну думку та надати своє визначення явищам, проблемам тощо.

ДРУГИЙ теоретичний РОЗДІЛ, якщо він доцільний, може містити аналіз теорії та методів стосовно дослідження конкретної проблеми. Ця частина, що органічно доповнює ПЕРШИЙ РОЗДІЛ, підтверджує або спростовує гіпотези, які висувалися у ВСТУПІ або ПЕРШІЙ частині.

ТРЕТІЙ РОЗДІЛ (останній) має практичний характер та складається здебільшого з власних спостережень та міркувань.

Протягом усієї роботи повинні обов’язково робитися посилання на існуючі тексти, дуки, праці. Використання запозичених текстів без посилань вважається плагіатом і категорично забороняється у роботах з теоретико-журналістських дисциплін. Усі цитати слід брати у лапки, а посилання оформлювати у квадратних дужках, згідно стандарту, який наведений у вимогах до оформлення курсової роботи.

Після кожного з РОЗДІЛІВ автор має зробити узагальнюючі висновки (2–3 абзаци), які викладаються основні результати. Висновки до розділу є логічним продовженням певної частини роботи, тому на окремий аркуш вони не виносяться.

У ВИСНОВКАХ (2–3 сторінки) стисло формулюються результати дослідження згідно із завданнями, які висуваються у ВСТУПІ. У ВИСНОВКАХ не повинно бути цитат, загальних фраз або загальновідомих тез.

Завершується курсова робота СПИСКОМ ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. Він повинен містити не менш ніж 15–20 позицій використаних джерел, включаючи вітчизняні й зарубіжні праці. Окремо виділяються спеціальна література, словники, тексти. У бібліографії джерела подаються в алфавітному порядку або у порядку їх згадування у тексті. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ відображує самостійну творчу роботу автора (див. ДОДАТОК В).

ДОДАТКИ – це частина основного тексту, що має довідкове значення. У ДОДАТКИ виносяться всі матеріали, що не є принципово важливими для розуміння рішення наукової задачі. За формою вони можуть бути текстом, таблицями, графіками, малюнками і т.д. За змістом – протоколи й бланки методик, тексти опитувальників, інструкції, проміжні таблиці статистичні обробки даних тощо.