2.3 Психотехнологія формування іміджу спеціаліста

Імідж в умовах жорсткої конкуренції має відповідати вимогам часу і суспільства. У практиці роботи над іміджем існують свої специфічні стратегії, методи і техніки, багато з яких випробувані часом і тому результативні. Виходячи з поставлених цілей, можна використовувати такі стратегії:

– стратегія універсального іміджу, яка формується на основі соціальних стереотипів і колективних образів;

– стратегія цільового іміджу, який орієнтується на конкретну іміджеву аудиторію;

– стратегія креативного вибуху, який відкидає стереотипи.

У розпорядженні кожного є багато засобів досягнення потрібних іміджевих ефектів. Спеціалісти з іміджу на основі аналізу практичної літератури виокремлюють три групи технік та прийомів іміджування.Серед них:

1. Техніки створення яскравого образу, який впізнається і запам’ятовується упізнаним і привабливим:

– використання іміджевої символіки;

– міфологізація образу;

– стилізація.

2. Техніки формування позитивного ставлення для того, щоб викликати довіру, симпатію, інтерес:

– формування позитивного настрою;

– півищення зовнішньої привабливості;

– створення бездоганної репутації;

– дистанціювання від негативних символів (компрометуючих факторів, фігур, груп).

3. Техніки піднесення іміджу для підвищення сили, авторитетності, переконаності образу:

– посилення особистої влади;

– приєднання до безумовних соціальних цінностей;

– підвищення фізичної сили та витривалості;

– підвищення впевненості і внутрішньої енергії;

– місіонерство (благодійність, екологія, просвітницька діяльність);

– створення ореолу.

Як тільки є відповідь на запитання «Яким повинен бути наш імідж?», відразу ж формулюється завдання – «як цього можливо досягнути»?

Алгоритм формування іміджу – це сформульований порядок виконання дій з формування іміджу спеціаліста або організації. Він містить такий порядок процедур:

– виявлення уявлень, які склались у аудиторії про об’єкт, імідж якого слід сформувати;

– визначення потрібного іміджу (очікувані риси і характеристики, які повинен мати, на думку аудиторії, претендент);

– конструювання ідеального іміджу у відповідь на очікування аудиторії;

– розробка стратегії формування (корекції) іміджу, плану дій;

– включення процесу формування іміджу, тобто послідовний перехід у реальність характеристик сконструйованого іміджу шляхом реалізації стратегічного і оперативного плану формування іміджу;

– контроль за процесом формування іміджу (за реалізацією стратегічного і тактичного планів), вимір проміжних станів об'єкта формування іміджу і порівняння їх з ідеальною моделлю іміджу;

– корекція (за необхідності) як ідеальної моделі, так і стратегії і тактики її реалізації;

– моніторинг сформованого іміджу, діяльність щодо його збереження або модернізації (за необхідності);

Для того, щоб сформувати свій імідж, потрібно добре попрацювати над собою. У процесі зміни себе до бажаного образу Д.Г. Скотт виділяє три ключові стадії і розглядає технологію їх упровадження:

1. Визначіть, що Ви хочете в собі змінити або яким стати. Наприклад, чи хотіли б Ви бути більш дружелюбним і динамічним, більш сердечним і лагідним, чіткіше діяти, бути впевненим у собі, перебуваючи в колективі. Які риси характеру Ви хотіли б вилучити, а які розвинути?

2. Складіть подумки сценарій, щоб уявити себе в новій ролі. Знову і знову подумки випробовуйте цю роль, аби закріпити реальність створеного Вами образу. Самонавіювання допоможе Вам діяти інакше, впровадити свій новий сценарій у життя. Випробуйте свою нову роль і діяльність, притаманну їй, на практиці в реальних ситуаціях.

3. На третій стадії пропонується така технологія вибору нових рис характеру: в одну колонку записуються «риси характеру, яких я хочу позбутися», а в другу – «риси характеру, яких я хочу набути». Потім, не замислюючись, методом «мозкового штурму», називають риси характеру, записують їх в першу і другу колонки та розміщують за рангом.

Ця технологія, за Д.Г. Скоттом, стосується тільки «внутрішнього» іміджу – певних рис характеру. Але подібним чином необхідно вибрати також критерії зовнішнього вигляду, бо відомо, що зміст і форма мають бути в єдності. Ви повинні продумати свій зовнішній вигляд, який підкреслював би як Ваші загальнолюдські чесноти, так і фахові якості. Це – зачіска, костюм, манера слухати, говорити, рухатися, сидіти, вітатися; житло, місце відпочинку, розваг, коло знайомих, література та ін. Далі, як і в попередньому випадку, ці дані треба записати у дві колонки, де перша має назву «Як я виглядаю і що мене оточує», а друга – «Як я хотів би сприйматися», проранжувати критерії і створити новий зовнішній образ «Я». Далі необхідно зробити висновки з того, як Вас сприймає в новому образі незнайома публіка і «підправити» свій імідж. Таким чином, відбувається Ваша адаптація до певної ролі. І коли через деякий час Ви з'явитесь серед своїх, Ваша поведінка і манери органічно збігатимуться із Вашим зовнішнім виглядом.

Формування позитивного професійного іміджу діловим людям необхідно не тільки для досягнення успішної кар’єри. Робота над іміджем має продовжуватися все життя і не зупинятися й тоді, коли вже є певні успіхи в професії для саморозвитку та самовдосконалення.