- •1 Теоретичні основи іміджу
- •1.1 Імідж: визначення поняття
- •1.2 Функції та характеристики іміджу
- •1.3 Види іміджу
- •1.4 Інструментарій створення іміджу
- •Література
- •Запитання та завдання для творчого осмислення та самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •2 Самовизначення у особистісному та професійному іміджі
- •2.1 Структура особистісного іміджу
- •2.2 Професійно важливі якості спеціаліста
- •2.3 Психотехнологія формування іміджу спеціаліста
- •Література
- •Запитання та завдання для творчого осмислення та самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •3 Візуальний імідж спеціаліста
- •3.1 Поняття «габітарний імідж»
- •3.2 Дрес-код молодого спеціаліста
- •3.3 Вплив колористики на візуальний імідж спеціаліста
- •3.4 Особливості створення позитивного візуального іміджу
- •Література
- •Запитання та завдання для творчого осмислення та самоперевірки:
- •Завдання для самостійної роботи
- •4 Створення вербального іміджу
- •4.1 Поняття вербального іміджу
- •4.2 Ділове спілкування і професійна діяльність
- •4.3 Ефективна самопрезентація
- •4.4 Комунікативна техніка
- •Література
- •Запитання та завдання для творчого осмислення та самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •5 Професійна конфліктологія
- •5.1 Типологія та структура професійного конфлікту4
- •5.2 Стратегії і тактики виходу з конфліктних ситуацій
- •5.3 Засоби регуляції професійних конфліктів
- •Література
- •Запитання та завдання для творчого осмислення та самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •6 Професійний стрес
- •6.1 Поняття професійного стресу
- •6.2 Динаміка професійного стресу спеціаліста
- •6.4 Синдром професійного згорання
- •6.5 Стратегії індивідуальної адаптації спеціаліста
- •Література
- •Запитання та завдання для творчого осмислення та самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •7 Корпоративний імідж
- •7.1 Поняття та особливості формування корпоративного іміджу
- •7.2 Структура іміджу організації
- •7.3 Корпоративна культура і корпоративні відносини
- •Література
- •Запитання та завдання для творчого осмислення та самоперевірки
- •8 Прикладна іміджологія
- •8.1 Складові прикладної іміджології
- •8.2 Політична іміджологія
- •8.3 Підприємницька іміджологія
- •8.4 Педагогічна іміджологія
- •Література
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глосарій
- •Думки, що заслуговують уваги
- •Імідж сучасного спеціаліста
- •61166, Харків, просп. Леніна, 14
2.3 Психотехнологія формування іміджу спеціаліста
Імідж в умовах жорсткої конкуренції має відповідати вимогам часу і суспільства. У практиці роботи над іміджем існують свої специфічні стратегії, методи і техніки, багато з яких випробувані часом і тому результативні. Виходячи з поставлених цілей, можна використовувати такі стратегії:
– стратегія універсального іміджу, яка формується на основі соціальних стереотипів і колективних образів;
– стратегія цільового іміджу, який орієнтується на конкретну іміджеву аудиторію;
– стратегія креативного вибуху, який відкидає стереотипи.
У розпорядженні кожного є багато засобів досягнення потрібних іміджевих ефектів. Спеціалісти з іміджу на основі аналізу практичної літератури виокремлюють три групи технік та прийомів іміджування.Серед них:
1. Техніки створення яскравого образу, який впізнається і запам’ятовується упізнаним і привабливим:
– використання іміджевої символіки;
– міфологізація образу;
– стилізація.
2. Техніки формування позитивного ставлення для того, щоб викликати довіру, симпатію, інтерес:
– формування позитивного настрою;
– півищення зовнішньої привабливості;
– створення бездоганної репутації;
– дистанціювання від негативних символів (компрометуючих факторів, фігур, груп).
3. Техніки піднесення іміджу для підвищення сили, авторитетності, переконаності образу:
– посилення особистої влади;
– приєднання до безумовних соціальних цінностей;
– підвищення фізичної сили та витривалості;
– підвищення впевненості і внутрішньої енергії;
– місіонерство (благодійність, екологія, просвітницька діяльність);
– створення ореолу.
Як тільки є відповідь на запитання «Яким повинен бути наш імідж?», відразу ж формулюється завдання – «як цього можливо досягнути»?
Алгоритм формування іміджу – це сформульований порядок виконання дій з формування іміджу спеціаліста або організації. Він містить такий порядок процедур:
– виявлення уявлень, які склались у аудиторії про об’єкт, імідж якого слід сформувати;
– визначення потрібного іміджу (очікувані риси і характеристики, які повинен мати, на думку аудиторії, претендент);
– конструювання ідеального іміджу у відповідь на очікування аудиторії;
– розробка стратегії формування (корекції) іміджу, плану дій;
– включення процесу формування іміджу, тобто послідовний перехід у реальність характеристик сконструйованого іміджу шляхом реалізації стратегічного і оперативного плану формування іміджу;
– контроль за процесом формування іміджу (за реалізацією стратегічного і тактичного планів), вимір проміжних станів об'єкта формування іміджу і порівняння їх з ідеальною моделлю іміджу;
– корекція (за необхідності) як ідеальної моделі, так і стратегії і тактики її реалізації;
– моніторинг сформованого іміджу, діяльність щодо його збереження або модернізації (за необхідності);
Для того, щоб сформувати свій імідж, потрібно добре попрацювати над собою. У процесі зміни себе до бажаного образу Д.Г. Скотт виділяє три ключові стадії і розглядає технологію їх упровадження:
1. Визначіть, що Ви хочете в собі змінити або яким стати. Наприклад, чи хотіли б Ви бути більш дружелюбним і динамічним, більш сердечним і лагідним, чіткіше діяти, бути впевненим у собі, перебуваючи в колективі. Які риси характеру Ви хотіли б вилучити, а які розвинути?
2. Складіть подумки сценарій, щоб уявити себе в новій ролі. Знову і знову подумки випробовуйте цю роль, аби закріпити реальність створеного Вами образу. Самонавіювання допоможе Вам діяти інакше, впровадити свій новий сценарій у життя. Випробуйте свою нову роль і діяльність, притаманну їй, на практиці в реальних ситуаціях.
3. На третій стадії пропонується така технологія вибору нових рис характеру: в одну колонку записуються «риси характеру, яких я хочу позбутися», а в другу – «риси характеру, яких я хочу набути». Потім, не замислюючись, методом «мозкового штурму», називають риси характеру, записують їх в першу і другу колонки та розміщують за рангом.
Ця технологія, за Д.Г. Скоттом, стосується тільки «внутрішнього» іміджу – певних рис характеру. Але подібним чином необхідно вибрати також критерії зовнішнього вигляду, бо відомо, що зміст і форма мають бути в єдності. Ви повинні продумати свій зовнішній вигляд, який підкреслював би як Ваші загальнолюдські чесноти, так і фахові якості. Це – зачіска, костюм, манера слухати, говорити, рухатися, сидіти, вітатися; житло, місце відпочинку, розваг, коло знайомих, література та ін. Далі, як і в попередньому випадку, ці дані треба записати у дві колонки, де перша має назву «Як я виглядаю і що мене оточує», а друга – «Як я хотів би сприйматися», проранжувати критерії і створити новий зовнішній образ «Я». Далі необхідно зробити висновки з того, як Вас сприймає в новому образі незнайома публіка і «підправити» свій імідж. Таким чином, відбувається Ваша адаптація до певної ролі. І коли через деякий час Ви з'явитесь серед своїх, Ваша поведінка і манери органічно збігатимуться із Вашим зовнішнім виглядом.
Формування позитивного професійного іміджу діловим людям необхідно не тільки для досягнення успішної кар’єри. Робота над іміджем має продовжуватися все життя і не зупинятися й тоді, коли вже є певні успіхи в професії для саморозвитку та самовдосконалення.