Будова спинного мозку

Характер речовини мозку	Які структури утворює
Сіра мозкова речовина (скупчення нервових клітин)	дорсальні (чутливі, соматичні) роги (стовпи)
	вентральні (рухові, соматичні) роги (стовпи)
	бічні (центри вегетативної нервової системи) роги (стовпи)
Біла мозкова речовина (сукупність відростків нервових клітин)	дорсальні (чутливі) канатики
	бічні (змішані) канатики
	вентральні (рухові) канатики

Підкреслити, що сіра мозкова речовина представляє собою скупчення тіл нервових клітин, розміщена в центральній частині спинного мозку і поділяється на парні дорсальні й вентральні роги (стовпи), які з’єднані між собою сірою спайкою. В центрі спайки лежить центральний канал спинного мозку. В дорсальних рогах клітинний тяж складається з вставних (чутливих) нейронів, а у вентральних рогах розміщені рухові (моторні) нейрони. З 1-го грудного по 3-4-й поперекові сегменти, а також у крижовому відділі спинного мозку між дорсальними і вентральними рогами, розміщені латеральні роги – центри симпатичної і парасимпатичної нервової систем.

Біла мозкова речовина складається з відростків нервових клітин, розміщена по периферії сірої мозкової речовини. Зовнішні та середні ділянки білої речовини спинного мозку формують провідні шляхи, що з’єднують нервові центри спинного мозку з центрами головного. Рогами сірої речовини вона поділяється на парні мозкові канатики: дорсальні (чутливі або аферентні), латеральні (змішані) і вентральні (рухові або еферентні). Більша частина дорсальних канатиків утворена відростками нервових клітин спінальних гангліїв, вентральних – відростками нервових клітин головного мозку, бічних – зовні відростками нервових клітин дорсальних рогів спинного мозку, а медіально – відростками нервових клітин головного мозку. Внутрішні ділянки всіх трьох канатиків, що прилягають до сірої речовини, формують власне провідні шляхи спинного мозку, які з’єднують його окремі сегменти.

Необхідно відмітити, що зв’язок спинного мозку з периферією здійснюється через спинномозкові нерви, які попарно відходять від нього на всьому протязі від кожного сегмента. Спинномозкові нерви поділяються на шийні, грудні, поперекові, крижові та хвостові відповідно кількості кісткових сегментів.

Слід підкреслити, що всі спинномозкові нерви мають загальні закономірності утворення та розгалуження, починаються двома корінцями – дорсальним і вентральним (схема 4).

Схема 4.

Склад корінців спинномозкового нерва

Корінь	Склад корінця
Дорсальний	Має спинномозковий вузол (спінальний ганглій, ганглій I ярусу). За функцією дорсальний корінець чутливий, утворений волокнами (відростками) нервових клітин спінального ганглія
Вентральний	Руховий, складається з рухових соматичних волокон нервових клітин вентральних рогів спинного мозку. В грудо-поперековому відділі спинного мозку вентральний корінець має друге рухове прегангліонарне симпатичне (судинне) волокно, що йде від нервових клітин бічних рогів спинного мозку до симпатичних пара- та превертебральних гангліїв (ганглії II ярусу)

Звернути увагу, що обидва корені після виходу із хребетного каналу (через міжхребцевий отвір) з’єднуються в загальний стовбур – спинномозковий нерв. Виходячи з хребетного каналу кожний спинномозковий нерв віддає прегангліонарні (довузлові) білі сполучні волокна в ганглій симпатичного стовбура і отримує від нього постгангліонарні (завузлові) сірі сполучні волокна та поділяється на дорсальну і вентральну гілки відповідно розподілу мускулатури тулуба на дорсальний і вентральний м’язові тяжі. В свою чергу, кожна з гілок ділиться на медіальну та латеральну гілки.

Таким чином, всі спинномозкові нерви є змішаними і складаються з трьох основних типів волокон (схема 5).

Далі підкреслити, що шийних спинномозкових нервів всього 8 пар. Перша пара виходить крізь міжхребцевий отвір атланта, друга – крізь міжхребцевий отвір позаду атланта, а восьма – позаду сьомого шийного хребця.

Схема 5.