Простягас посвичгнвя Платин мають вс поліпився.

Хотів ближче і нами познайомитися. Дещо мені вже відомо Стаж ро­боти, висока кваліфікація. Син і дочка на завалі. Словом, нотомстнеиа іюбітніїча сім'я. Платон. Так.

Клок о и. Иоис|н'дньо хочу з'ясувати кілька питань. Ллс домовимо­ся; відповідані так. ніби ви розмовляєм* .і добрим приян-лсм Платон. Давай, як з приятелем.

Клоков (оідхінЬїть далеченько, ^ттшрафце, потім виймає бюкнот, пршотувавія запшувати). Коли почалася наша трудова діяльність? Платон. З двох років Клоков. Тобто?

Платон. Штанці сам одягнув, потім ііращки собі майстрував, потім то 11 к подарєтву. потім школа, потім завод... Клоков. На війні були? II л а і он. by в.

Клоков. Іероічіч вчинки, приклали'? Платон. Вся війна - ирмклад. Клоков Ваша мста в житті?

Плато и. Добре жити

Клоков. Що. па цаш погляд, для цього треба? /їла ток. Л Ід гії здоров'я і гроші. Клоков. Уточіть про пюші.

Платой. Або заробити, або вкрасти. Трсгьоіо путі нема*. К л око и. Громадська роботі», коли Праіііовалн на зДДвЯї, Пдатой. Іііля верстата.

Пауза. -

К л о к о а У багатотиражці я чіпав, що ви любите гроші.. II л ато н. Не люблю, а поважаю.

Клоков. Там вас намалювали ангелом, а замість крил — п'ятірки. Підпис — «стяжатель».

і І датой, Правильности гяпіу до себе, а що ж, до сусіда тягти?

Клоков. Вища мста вашого життя?

П Л ато її. Ото ж і с виша - жити як слід.

Клоков. А може, спочатку яро держаку треба подумати?

Платой. Не збагну, приятелю.

Клоков. Через багатство держави до свого власною.

Платой. Ми разом з державою і плануємо, і багатіємо... Правда, я трошки попереду. Бо в неї е ще чимало дармоїдів: або ис працюють зовсім, або багато балакають і мало роблять... А в моШ державі цього немасї... Як заробив, гак і Іж! Як заробив, гак і одягайся. Ь'удсмо кінча­ти, приятелю. <„>

Переміна світла. РлмШд рано*. Пл.* row. Як завали, щось ыдДсц.Уи Заходить Крячка

К р я ч к о, Не спиться? Я Теж не сплю. Уяви собі, па всій землі люди сплять, я пенсіонери, як сови, очі повитріщали — не сплять! А коли іі по­вертаються на другий бік. то тихо, щрб другий не заважать. {Пауза). Вчора я ото позавидував, що Павлик на роботу пішов, а ній лай. із кує. А воно, вняліясться, усе пе так. Павлик женився, а ти його прогнав... Привів жінку, а ти їх з хати. Я свого п'япиню терплю, а ти іверезнх з хати... Сина з двору! Дикий ти чоловік! Добувати копійку. моасСі і на­вчив своїх дітей, а шоб зовсім їх піл своє керівництво повернуть теж пас! У нас. батьків, до них стільки ж прав — як у англійського короля: шо напишуть, те й читан) Он .мій дна роки не працює, а я uto'f Побити вже пе здужаю. Мати нагодує. Сорочка, джинси, пляшка «чорнил» — і над панами він пан. А може, воно так і треба?

Платой. Поступися перед дітьми раз-вдруге, воші тебе і запитувать ие будуть.

Крячко. Піду. (Виходить).

Ча ґанку з'являється Л їда. Л і да. Не набрид вам цей відливші сусід?

Платон. Звик до нього, як до задавненої хвороби Розбудив тебе?

Діла. Уі міцно сплю, каш знаю, шо ие треба поспішати. П латом. Виходи 11., завжди довгеїько спині — куди ліолнпі поспіша­ти, раз не працює.

Л і да. У мене складна робота. Платон. То ти працюєш, а я н незиав. Л і да. Працюю. Платой. Що за прогресія?

Л і да Бути дружиною - це професія. Складна професія! Платон. Вперше чую про таке.

Л і да. Уміти ліобмти гдого чоловіка — не так просто і пе так легко.

Платон. Приклад, як казав один кореспондент.

Ліда Візьмемо пас а Петром- Хоч би шо там па роботі сталося, він нем і ній удома на нього чекають спокій, і затишок, і тепло. Я вивчила його звички, мою смаки, Знаю, який юхт кім йому подобається, яку сорочку приготувати, які вузли він любить па галстуці. Знаю, які любить книж­ки, вгадую, ЩО б нін хотів на вечерю, па обід, на снідаїїокГ Яке освітлен­ня любить, які каїьорн не терпить. Він вибирає мені сукню, черевики — я дозволяю. Це ііому приносить радість, а я вдвічі рада. Він часто подовгу затримується на робоої Ліс хоч як пізно прийде, знає, йою чекає гаря­чий чай. Не сам риється в ОДмггі. шукає цукор, хліб, масло, варення. Я ЙОМУ'.'все приготую, чолам. Коли прийде {км.'Цшокншй. :іас мучении чи обурений, усе ж буває на роботі.-- треба вміти інтерну і и йому єнокій. Холод я душі прогнати. Думаєте, міщанська фьтскдэфЫ?

Платой. .46 п j мне и подумати.

Л і да. Коли чоловік знає, шо в нього в гиду, тобто вдома, усе іаразл. він і на роботі краше працює. (Усміхиунася). Треба б шш ти порядок: коли беруть чоловіка на рг/юту, нимагати характеристику не тільки на нього, а й на дружину. Бо якщо дружина лиха. ТО який же з нього вра-цівпик? Увесь час голова буде зайнята: що мене чекає вдома?

Платон. Твоя лекція мені, Лідо, сподобалася. Анлодуяагн не буду, а питання є. Виходить, жінці іі прашонаті не треба? Хай у тилу пора­ється?

Л і д а. Ото в тилу 1 є її робота

Платоп. А щоб нідмогіи чоловіку гріш,чи?

Ліда Інколи заробити вісімдесят карбованців утричі легше, ніж по­ратися в отому тилу. Але. на жаль, не всі жінки мають таку можтишсіь. доводиться їм теж іти па трудовий фронт. (Пауза). Крячко про Павли­ка взнав?

Платон. Пращи не схоласти.

Ліда. Павлик, може, завтра й повернеться.

Платон. Не Поверне then.

Ліда. Звідки знаете?

Платон. Син. <..>

Попгртаншля Крячко і розповідне Платону, що Федір «волочиться» за заміленьою жінкою, дільничний лікарем Клавою. На пряме запитання бать­ка Федір підпошдан, що чопи кохають ООНв одного.

Надвечір до Платона зайшов чоловік Клони — Магяр. Платой запросив йога випити. Маляр розповідає, як навчився 'заробляти», а не одержувати зар­плату, що любить пааити, але п'єза свой Зайша Кчапа, яку викликав Пла­тон. Прийшов і Федір, розгубився спочатку, побачивши гостей. Платон за-ггрос/м іг за emit на підверту розмову. Після розмови обурений і принижений Маляр дорікнув Платону за «театр на дому», назвавши його встаріш Каї­ном*, та тгвбіцла вбити Федора.