Рекреації

(Уривки)

Білнпксннч - а саме так назвався свинський бльоіідин, інструктор Чортонільського міському комсомолу, член ОРГКОМІТЕТУ, який зустріз на вокзалі Хомською, (кріційний хлоичппа в радянському кос­тюмі і мри крава і ін. майже мажор,- нроіншував усім негайно йти носе-ляпнд в ипеді «Синьогора*. де для учасників свята, за йою словами, замовлено місця, але товариство не схотіло йою навіть слухати, (скіль­ки в шаленій голові Нсмнрича виникла ідея пива.

ВАЛЕРІЯН ПІД МОГИЛЬНИЙ

^МІСТО

р о м а н

Видано Українською Вільною Акадсмісю Паук у США і Науковим Товариством їм. Шевченка в Америці за матеріяльною допомогою Східньо-Европейського Фонду

УКРАЇНСЬКА ВІЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК У США Нью-Йорк 1954

Титульний лист першого видання роману В. Підмогильного «Місто»

— Ми пс можемо просто так піти. не сортувавши тутеипііюго пива.-заиніні 1()рк<і. Цс все пдмо. що навіки згапі-битнся. вкритися неглавою, показати ворогові спину, зрадити самих себе, накласти в штани. Зреш­тою. МИ MdCMO ПевНІ МОраЛЬПІ ОБОВ'ЯЗКИ ПереД СамИМП (обч)К)!

Усі гаряче підтримаїи ного, за виниіком Мартусі. яка дещо ^копи­лила губку, ате оскільки П дорогоипіпий Мартякрляк енергійно сквапні ідею Немирича змирилася й рушіьіа слідом за друзяками до гоепшпо розчахнутої пивнички «Під оселеднем», що знаходилася туг-тгкп. па Ринку, в одному зі старих купецьких підвалів.

Зійшовши иа саме дно крутими слизькими сходами і продершист крізь густий задимлений ліс пияків, що їх о цій порі у пивничці було більше як завше і кожен з яких не забув обмацати Марту липким вологим по­глядом, друзяки все-таки знайшли вільний заляпаний піною столик Білинкенич зник десь у кухонних лабіринтах, але за хвилею повернув­ся, і цілих два офіціанти почали носити до їхнього столика пиво з соло­ними патичками. Пиво й справді виявилося смачним, І Немирич розповів довгу його праісторію, котра брата початок ніс за Австрії. КОДИ відомий бровар Махаїьськин заснувач філію у Чортонолі. розраховуючи на ви­нятково сприятливий хімічний склад води в Річці, причому розрахунок виявився насіїлькп щасливий, шо вже нааабвром чоргопілільке шию по­стачалося до двору його цісарсько-королівської величності у Відень.

— Де дуже повчальна ктор/я. друже Немнрич,— (гоціпунап Хомський.— але я волів би трохи більше почути про ту забаву, котра тут незаіоніо відбудеться. Що ви можете нам розповісти, юиий ангеле?

Білипксвнч аж зашарівся від такого звертання, upon* \*пу%июып. шо wav до діла а богемою, мобілізувався й пояснив: ■ — Свято Воскресаючою Духа... ху. Духу.

— Чудово, юначе! Ви повідомили саме тс, шо ми знали й без вас. Я дуже задоволений такою відповіддю.

Усі засміялися, точніше, заґслгогаїи, аіе тут Білнпкевпчу сяйтула рятівна думка, і ьін почав щось шукати по всіх кишенях, нарешті видо­був зі скосі компактної горбинки, прозваної в народі «підс|>аскою», нчет-ве|ю згорнутий проспект, віддрукований офсетним способом Па прекрас­ному, якомусь аж фінському папері.

• Тут усе напнсаш),— н/юдоиогів.

• А де Мацапура, що він робить і чому нас не зустрів? - цікавився даті вимогливий Хомський.

• Павло Аирамоиич. як головний режисер свята, дуже зайнятий,— з готовністю відповів Шлннксвич.— У цього зада останні репетиції, при-готування. Тому всі питання вашого влаштування і подальшого перебу­вання иа святкуванні він доручив мені... Власне, поки шоза нашим роз­порядком вільний час. Бо саме свято почнеться тут. на площі, десь та* за чотири години. Між дванадцятою й першою ночі...

• Слухайте, це ні каво,- густим акторським голосом втрутився Мар-тофлнк. який перед тим мовчки гортав святочний проспект, і почав чи­тати йот вголос:

«ШЛІЮНИА ГРОМАУІО.СІІІВВІТЧМІШИКМ, ПАІЮВЕ-ТОВАРИСТВОІ

Дочекалися й ми тії лпици, коли чорні сили зла і реакції, ііоборюваиі Світлим Козацьким Духом, затремтіди й жахнулися! Маємо вирішаль­ну нагоду показати самим собі і всьому цивілізованому світові, яких сланнях Батьків ми Доти іі чия гаряча Кров струменіє нашими жилами.

0 цій порі нам дуже погрібне свято, яке об'єднає всіх пас в неподільно­му пориві творсішя і будування. Древній і вічний, як сама наша батато-стрлжддльиа історія, Чоргоніль гастишш запрошує веселитися. Дух по­винен воскреспути!

Істинна суть нашого дійства — перемога над Смертю. Це добре розу­міли ««• наші предки — славні кті.мки-а;шорож ці. сиудеї, духовенство Гі міщанство, коли щороку в кінці травня — цього казкового на нашій землі місяця Пробудженої Пріі|юдн й зеленого райського буяння — про­водили свої (м-Kpvnnit — народні карнава.^-и>ні дгігспм зі співами, таг гая­ми, читанням віршів і театральними виставами. Розкріиачсиі душі тор­жествувати своє оновлення. Вільний Сміх і Розкута Поезія злітали понад грішною землею, і відступала підла Костомаха піл невблаганними уда­рами Людського Безсмертя.

27—28 траиня в Чортополі відбудуться вперше за двісті років повер­нуті народові рекреації під загальною назвою «Свято ІЯм-кін-саючого Духу». Це свято стане першим кроком у відродженій давніх і прекрас­них тралиній наШОГО народу, впрошуємо всіх у Чоргоніль!