3. Пристрої вводу даних

Пристрої вводу даних − це пристрої за допомогою яких інформація потрапляє в комп'ютер. До них відносяться такі пристрої:

• клавіатура;

• миша;

• джойстик;

• сканер;

• графічний планшет;

• цифрові камери;

• та ін.

1. Клавіатура

Найбільшу кількість інформації користувач вводить з клавіатури. З точки зору електрики сама клавіатура − це набір перемикачів, що зручно розташовані на одній панелі.

У наш час розповсюджені два типи клавіатур: з механічними та з мембранними перемикачами. В першому випадку датчик є традиційним механізмом з контактами, що виготовлені з цінного металу, в другому − тонкі посріблені смужки пластику, між якими з невеличким повітряним проміжком знаходиться, рідина, що проводить електричний струм.

Всередині корпусу клавіатури, крім датчиків клавіш, розташовані електронні схеми дешифрації, що обробляють сигнали натискання клавіш. Клавіатура комп'ютера за кількістю клавіш (101 або 102) може скласти конкуренцію навіть роялю, де їх нараховується, як правило, 88.

Існують спеціальні клавіатури. Вони призначені для підвищення ефективності процесу введення даних. Це досягається шляхом зміни форми клавіатури, розкладки її клавіш або методу підключення до системного блоку.

Клавіатури, які мають спеціальну форму, розраховану з урахуванням вимог ергономіки, називають эргономічними. Їх доцільно застосовувати на робочих місцях, призначених для введення великої кількості знакової інформації. Эргономічні клавіатури не тільки підвищують продуктивність праці користувача і знижують загальну втому протягом робочого дня, але і знижують ймовірність і ступінь розвитку ряду захворювань.

Розкладка клавіш стандартних клавіатур далека від оптимальної. Вона збереглася з часів ранніх зразків механічних пишучих машин. В даний час існує технічна можливість виготовлення клавіатур з оптимізованою розкладкою, існують зразки таких пристроїв (зокрема, до них відноситься клавіатура Дворака). Однак практичне впровадження клавіатур з нестандартною розкладкою перебуває під сумнівом у зв'язку з тим, що роботі з ними треба вчитися спеціально. На практиці подібними клавіатурами обладнують тільки спеціалізовані робочі місця.

За методом підключення до системного блоку розрізняють провідні і безпровідні клавіатури. Передача інформації в безпровідних системах здійснюється інфрачервоним променем. Звичайний радіус дії таких клавіатур складає кілька метрів. Джерелом сигналу є клавіатура.

Клавіатура складається з кількох частин:

• символьні клавіші – служать для введення літер, цифр, спеціальних символів;

• функціональні клавіші − розміщені зверху над символьними і позначаються латинською літерою F1…F12. Вони програмуються і для кожного програмного продукту мають своє призначення;

• клавіші керування курсором − знаходяться справа від символьних клавіш. Служать для переміщення курсору по екрану;

• цифрові клавіші − знаходяться у правій частині клавіатури над клавішами керування курсором. Можуть працювати в двох режимах: режимі введення чисел, режимі керування курсором;

• службові клавіші − знаходяться в різних місцях клавіатури і забезпечують виконання різних керуючих дій.