МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

До планів практичних занять включені теоретичні питання з дисципліни, практичне завдання для самостійного опрацювання та перелік літератури, за допомогою якої можна підготувати теоретичний і практичний матеріал. Особливу увагу слід звернути на завдання до заняття, які вимагають теоретичних знань і практичного застосування цих знань в практиці літературознавчого аналізу. Виконання завдань (конспекти статей, таблиці, схеми, аналіз поетичної мови тощо) оцінюється як самостійна робота окремим балом. Теоретичні питання конспектуються у довільній формі (тези, план, конспект) і оцінюються як усні відповіді в процесі бесіди за темою заняття. Завдання виконуються в письмовому вигляді й перевіряються викладачем.

Індивідуальні завдання виконуються за вибором студента протягом семестру. Індивідуальне завдання – це дослідження певної теоретичної проблеми, яка вимагає звернення до довідникової літератури, наведення різних поглядів дослідників на досліджуване питання. Основну частину індивідуального завдання становить узагальнення відомостей, поглядів на теоретичну проблему й вироблення власного тлумачення із зазначенням основних рис або властивостей. ІНДЗ оформляється як реферат, обсяг – 8-10 аркушів друкованого тексту.

Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу протягом викладання курсу. Здійснюється під час проведення аудиторних та позааудиторних занять. Форми проведення поточного контролю зазначені у планах практичних та лабораторних занять як завдання для самостійної та індивідуальної роботи. Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента протягом вивчення окремого модуля за результатами опанування теоретичного та практичного матеріалу, передбаченого модулем. Форми проведення модульного контролю – контрольна робота, тестування, колоквіум. Після виконання усіх видів роботи, форм поточного й модульного контролю студенту необхідно підтвердити якість знань протягом підсумкового контролю.

Підсумковий контроль проводиться по закінченню навчальних семестрів у формі написання тестів та усного опитування. Підсумковий контроль дозволяє покращити загальний навчальний результат студента на одну оцінку за системою ЕCTS та національною шкалою оцінювання.

Оцінювання навчальної діяльності студентів з усіх дисциплін за кожний семестр здійснюється за 100-бальною системою. Усні відповіді на практичних заняттях, лабораторні завдання, самостійні роботи оцінюються за 5-бальною шкалою. Індивідуальні завдання оцінюються відповідно 20 балами. Підсумковий контроль, зазвичай тестовий, максимально оцінюється 40 балами. Загальний результат становить сума усіх балів, зароблених за семестр.

1.5. Розподіл балів за видами навчальної діяльності студентів упродовж семестру

Поточний і модульний контроль		Індивідуальні завдання	Підсумковий контроль	Заг. сума
Змістовий модуль №1	Змістовий модуль №2
20	20	20	40	100
Бали складаються із суми: середня оцінка за практичні, за лабораторні заняття, за самостійну роботу та за тести з кожного модуля. Усі види робіт оцінюються за 5-бальною шкалою max: 5+5+5+5		По індивід. завданню до кожного зм. модуля max:5+5+5+5	2 теоретич. питання та підсумкові тести max:5+5+30

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття № 1

Тема: Література як вид мистецтва

Завдання:

1. Виписати та зіставити визначення мистецтва Г. Гегеля, Л. Толстого, І. Франка, О. Потебні, Є. Маланюка, Х. Ортеги-і-Гассета, Б.І. Антонича.

2. Сформулювати на основі думок видатних діячів власне визначення мистецтва слова.

Мета: з’ясувати, що є предметом художньої літератури; осмислити специфіку літератури як виду мистецтва, місце її серед інших видів.

Термінологічний словник: художня література, предмет мистецтва, види мистецтва, давньогрецькі музи (9).

План

1. Предмет художньої літератури. Взаємовиключні трактування цього питання у літературознавстві.

2. Зміст і форма мистецтва, зокрема літератури.

3. Призначення, основні функції літератури.

4. Давньогрецька родина муз і поділ мистецтва на види.

5. Місце літератури серед інших видів мистецтва.

Література

1. Волинський П.К. Основи теорії літератури. Вступ до літературознавства / П.К. Волинський – К., 1967.

2. Вступ до літературознавства. Хрестоматія: Навчальний посібник / Упор. Н.І. Бернадська.–К., 1995.

3. Моклиця М. Основи літературознавства – Тернопіль, 2002.

4. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К., 2000.

5. Словник-довідник літературознавчих термінів/ За ред. Р.Т. Гром’яка, Ю.І. Коваліва, В.С. Теремка. – К., 1997.

6. Гегель ф. Естетика: в 4-х т. – м., 1968. – т.1. – с.75–78.

7. Толстой Л. Про мистецтво. К., 1979. – С.267–271.

8. Франко І. Із секретів поетичної творчості. – К., 1969. – С.130–132.

9. Потебня О. Естетика і поетика слова. – К., 1985. – С.130–132.

10. Маланюк Є. Думки про мистецтво // Слово і час. – 1993. – № 6. – С.60–62; 34–36.

11. Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация исскуства // Западноевропейские философские учения XX столетия. – М., 1991.

12. Антонич Б.І. Національне мистецтво. Спроба ідеалістичної системи мистецтва // Наука і культура. – 1990. – Вип.24. – С.230, 232–234.

Практичне заняття № 2

Тема: Художній образ у літературі

Мета:

– осмислити поняття “художній образ”;

– зрозуміти, що проблема художнього образу повинна розглядатися в найтіснішому зв’язку з проблемою виражально-зображувальної природи художнього слова.

Термінологічний мінімум: художній образ, художня деталь, типізація, ідея, тип, характер, персонаж, ліричний герой, образ автора.

Завдання:

1. Скласти тези статті О. Потебні “Думка й мова”, М. Бахтіна “Форми часу і хронотопу в романі”.

2. Виписати тлумачення “художнього образу” з різних словників та енциклопедій.

План

1. Художній образ – основа мистецтва. Різні тлумачення поняття.

2. Процес творчої типізації та індивідуалізації у творенні образів.

3. Проблема виражально-зображувальних можливостей слова. О. Потебня про подвійну природу художнього слова.

4. Класифікація художніх образів у залежності від смислового значення, предметного принципу, чуттєвих вимірів.

5. Простір і час у літературі (погляди Г.-Е. Лесінга, М. Бахтіна).