Література

а) обов’язкова

1. Вступ до літературознавства. Хрестоматія: Навчальний посібник / Упор. Н.І. Бернадська.–К., 1995.

2. Моклиця М. Основи літературознавства – Тернопіль, 2002.

3. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К., 2000.

4. Словник-довідник літературознавчих термінів/ За ред. Р.Т. Гром’яка, Ю.І. Коваліва, В.С. Теремка. – К., 1997.

5. Литературный энциклопедический словарь / Под ред. В.М. Кожевникова, П.А. Николаева. – М., 1987.

6. Потебня О. Думка й мова // Естетика і поетика слова. – К., 1985. – С.45–48.

7. Бахтин М. Формы времени и хронотопа в романе // Вопросы литературы и эстетики. – М., 1975. – С.234–235, 391–392, 396–400.

б) додаткова

1. Парандовський Я. Алхімія слова. – К., 1993.

2. Фролова К.П. Цікаве літературознавство. – К., 1991.

Колоквіум

Тема: Генерика художньої літератури

Мета: з’ясувати три способи відтворення життя як умову формування та розвитку основних видів і жанрів художньої літератури; обумовленість літературних жанрів історичним рівнем розвитку мистецтва слова та мінливим характером художнього змісту.

Термінологічний мінімум: Лірика, епос, драма; дума, духовні вірші, елегія, епіграма, епітафія, канцона, легенда, медитація, сугестивна лірика, ода, пісня, романс, панегірик, мадригал, дифірамб, молитва, пародія, сатира, сонет; казка, байка, оповідання, повість; новела, роман, епопея; трагедія, драма, комедія; балада; мелодрама.

Завдання:

Підібрати приклади жанрів лірики, епосу, драми з творів зарубіжної літератури XX ст. за схемами № 2, № 5, № 6 (Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч.II. Генезис та генерика літератури. – Полтава, 2002. – С.117–119).

План

1. Проблема генеричного структурування літератури, основні критерії, категорії, їх співвіднесеність.

2. Видовий поділ літератури, його перетин з родовим.

3. Лірика як літературний рід: види, жанри, різновиди.

4. Епос як літературний рід: види, жанри, різновиди.

5. Драма як літературний рід: види, жанри, різновиди.

6. Суміжні змістоформи.

Література

1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 251–341.

2. Тимофеев Л. Основы теории литературы. – М., 1976. – С. 343–392.

3. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 55–136.

4. Хализев В. Теория литературы. – М., 1998. – С. 294–344.

5. Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч.II. Генезис та генерика літератури. – Полтава, 2002. – С. 117–119.

Практичне заняття № 3

Тема: Літературний твір як художня цілісність. Сюжет і композиція (на матеріалі оповідання А.П. Чехова “Хамелеон”)

Мета: з’ясувати зміст понять “фабула” , “сюжет”, “композиція”;

простежити за текстом оповідання А.П. Чехова розвиток сюжету і з’ясувати ідейно-художню функцію композиції.

Термінологічний мінімум: фабула, сюжет, експозиція, зав’язка, розвиток дії, конфлікт, позасюжетні елементи, деталь художня, хронотоп, перипетії, ретардації, кульмінація, інтрига, епізод.

Завдання:

– законспектувати статтю О. Веселовського “Поетика сюжетів”;

– простежити взаємозв’язок розвитку сюжету, конфлікту, образів за схемою:

Епізоди (події)	Елементи сюжету	Розвиток конфлікту	Прояви характеру	Образи, мотиви, деталі
Очумелов йде базарною площею	Експозиція	Розгортання простиставлення влада – людина	Очумелов – пихатий, впевнений у силі власної влади	Комічні прізвища, “конфіскований” агрус, шинель

План

1. Фабула та сюжет як компоненти, що забезпечують цілісність художнього твору.

2. Сюжет як конкретна реалізація подієвої основи твору. Позасюжетні елементи. Типи сюжетів.

3. Елементи сюжету (експозиція, зав’язка, розвиток дії, розв’язка, кульмінація).

4. Розкриття характерів та конфлікту за допомогою сюжетних елементів.

5. Позасюжетні елементи, їх роль у структурі твору.

6. Роль композиції художнього твору.