МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка

Кафедра географії та краєзнавства

Суспільна географія регіонів та країн

Плани лабораторних занять і методичні рекомендації до самостійної та індивідуальної роботи

IV курсу (7-8 семестр)

Напрям підготовки: 6.0401 Природничі науки

Спеціальність: 6.040104 Географія

Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр

Розробник:

к. пед. н. Шуканова А.А.

ПОЛТАВА

2012

Ш-95 УДК 913 (100)(075.8)

ББК 60.522.14р30

Шуканова А.А. Суспільна географія регіонів і країн. Методичні рекомендації з освоєння дисципліни для студентів ІІІ-IV курсу спеціальності 6.040104 Географія. — Полтава, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 2011. – 41 с.

У методичних рекомендація міститься програмний матеріал з дисципліни «Суспільна географія регіонів і країн», який поділений на вісім змістових модулі. До кожного модуля розроблено рекомендації для теоретичної, практичної, індивідуальної та самостійної роботи студентів.

Рецензенти:

1. Булава Л.М., к. геогр. н., доц., зав. кафедри географії та краєзнавства Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка

1. Логвин М.М., к. геогр. н., доц. кафедри загально-економічних дисциплін Полтавського університету економіки і торгівлі.

Затверджено вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

Протокол №__ від __.___._____2011 р.

© АА. Шуканова, 2011

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………… 3

І. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ…. 4

ІІ. СТРУКТУРА МОДУЛІВ…………………………………………… 5

ІІІ. ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ…………………………………………. 7

ІІІ.1. МОДУЛЬ 1. КРАЇНИ І СУБРЕГІОНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ (частина 1)... 7

ІІІ.2. МОДУЛЬ 2. КРАЇНИ І СУБРЕГІОНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ (частина 2)... 7

ІІІ.3. МОДУЛЬ 3. СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ, СХІДНОЇ ЄВРОПИ, ПІВНІЧНОЇ І ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ………………………….. 10

ІІІ.4. МОДУЛЬ 4. СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ КРАЇН СХІДНОЇ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ…………………………………………………………….. 17

ІІІ.5. МОДУЛЬ 5. СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ КРАЇН ПІВДЕННОЇ ТА ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ АЗІЇ………………………………………………………… 22

ІІІ. 6. МОДУЛЬ 6. СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ КРАЇН ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ (АНГЛО-АМЕРИКИ)……………………………………………………. 26

ІІІ.7. МОДУЛЬ 7. СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ КРАЇН ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ………………………………………………………………………………... 29

ІІІ.8. МОДУЛЬ 8. СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ КРАЇН АФРИКИ, АВСТРАЛІЇ ТА ОКЕАНІЇ……………………………………………………………………………… 34

IV. Додатки…………………………………………………………… 39

Vі. Література………………………………………………………. 40

Vіі. Ресурси………………………………………………………….. 41

ВСТУП

Нормативний навчальний курс „Суспільна географія регіонів і країн” передбачений державним стандартом спеціальності „Педагогіка і методика середньої освіти. Географія” за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр”. Курс вивчається студентами на ІІІ та ІV курсах протягом 6, 7, 8 семестрів.

Мета навчальної дисципліни – сформувати у студентів систему суспільно-географічних знань на регіональному і країнознавчому рівнях, підготувати майбутніх вчителів до викладання регіональної частини шкільного курсу «Економічна і соціальна географія світу» та курсу «Країнознавство».

Завдання курсу:

1. розкрити природні, соціально-економічні і культурні особливості окремих країн та історико-географічних регіонів;

2. сформувати знання про сучасний стан, тенденції і проблеми соціально-економічного розвитку країн світу;

3. основну увагу приділити вивченню динамічних просторових взаємозалежностей економічних і соціальних явищ і процесів на регіональному та країнознавчому рівнях.

Програмний матеріал дисципліни поділений на 7 змістових модуля. Кожний модуль складається із теоретичної, практичної, самостійної та індивідуальної роботи студентів. Загальний обсяг курсу „Суспільна географія регіонів та країн” за видами навчальної діяльності студентів:

– освоєння основного змісту дисципліни під час лекцій – 112 годин;

– виконання завдань на лабораторні заняттях – 82 години;

– виконання індивідуальних завдань і їх захист – 83 годин;

– виконання самостійних завдань і звіт про них – 83 годин.

Кожен змістовний модуль включає лекції, лабораторні заняття, самостійну та індивідуальну роботу. Після виконання усіх форм поточного та модульного контролю виставляється оцінка за модуль як сума балів, одержаних за усі види навчальної діяльності.

Студентами ІІІ курсу протягом 6-го семестру вивчається модулі №1–2. При цьому за кожне лабораторне заняття можна набрати 8 балів, з яких 3 бали за відвідування і готовність до заняття, 5 балів за роботу на занятті.

Після завершення вивчення модуля виконується підсумкова контрольна робота, що охоплює всі теми модуля.

І. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Семестр	Кількість модулів	Поточний контроль за змістовий модуль	Індивідуальне завдання	Підсумковий контроль,	Сума
Сьомий	два	40	20	40 (іспит)	100
Восьмий	чотири	40	20	40 (іспит)	100

Розподіл балів за опрацювання різних видів занять у складі навчальних модулів:

Для усних відповідей:

– Поточний контроль по темам – від 0 до 5 балів;

– Участь в обговоренні питання – від 0 до 5 балів;

– Доповідь з питань для самостійного вивчення або реферат – до 10 балів.

Для письмових робіт:

– Виконання практичного завдання у повному обсязі – від 0 до 3 балів;

– Перевірка конспектів (перевіряється за один модуль) – від 0 до 3 балів;

– Перевірка практичних робіт на контурній карті – від 0 до 5 балів;

– Написання контрольної роботи, тестування – від 0 до 10 балів.

Набрана кількість балів із дисципліни переводиться в традиційну оцінку за такою шкалою:

Бали	Національна шкала	Шкала ECTS
90-100	5 – відмінно	А – відмінно – відмінне виконання роботи з незначною кількістю помилок.
75-89	4 – добре	В – дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками. С – добре – загалом правильна робота з кількома грубими помилками.
60-74	3 – задовільно	D – задовільно – посередньо, зі значною кількістю недоліків. Е – достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії оцінки.
1-59	2 – незадовільно	FX – незадовільно – для одержання кредиту потрібне певне доопрацювання. F – незадовільно – необхідна серйозна подальша робота.

ІІ. СТРУКТУРА МОДУЛІВ

Назва модуля, № теми		Кількість годин за видами занять
		Ра-зом	У тому числі
			Лекції	Лабор. заняття	Самост. робота	Інд. робота
VІІ семестр
Модуль 3. Країни Східної Європи, Північної і Центральної Азії.	50		14	12	12	12
1. Країни Східної Європи, Північної і Центральної Азії (загальний огляд).	8		4	2	2
2. Суспільно-географічне положення, природно-ресурсний потенціал, населення Росії	6		2	2	2
3. Характеристика господарства Росії. Внутрішні відмінності країни.	12		2	4	2	4
4. Казахстан	4		2	-	2
5. Країни Середньої Азії	10		2	2	2	4
6. Країни Закавказзя	10		2	2	2	4
Модуль 4. Суспільна географія країн Східної та Південно-Східної Азії	54		18	12	12	12
1. Загальний огляд країн Східної Азії.	12		2	2	2	6
2. Характеристика природних ресурсів, населення і господарства сучасної Японії	6		4	2
3. Суспільно-географічне районування Японії	4		2		2
4. Китай. Особливості географічного положення, населення та природно-ресурсного потенціалу.	4		2	2
5. Характеристика господарського комплексу Китаю.	6		2	2	2
6. Регіональні особливості НІК Азії	6		2	2	2
7. Загальний огляд країн Південно-Східної Азії.	12		2	2	2	6
8. Індонезія	4		2		2
Модуль 5. Суспільна географія країн Південної та Південно-Західної Азії	40		14	10	8	8
1. Загальний огляд країн Південної Азії.	14		2	2	2	8
2. Загальна суспільно-географічна характеристика Індії	6		4	2
3. Територіальні відмінності Індії. Пакистан, Бангладеш, Шрі-Ланка.	6		2	2	2
4. Загальний огляд країн Південно-Західної Азії.	6		2	2	2	-
5. Країни Аравійського півострову	4		2		2
6. Туреччина	4		2	2
VІІI семестр
Модуль 6. Суспільна географія країн Англо-Америки.	38		10	8	10	10
1. Загальний огляд країн Північної Америки	4		2		2
2. Характеристика природних ресурсів і населення США	6		2	2	2
3. Господарство США. Участь країни у МГПП	6		2	2	2
4. Суспільно-географічне районування США	16		2	2	2	10
5. Загальна суспільно-географічна характеристика Канади	6		2	2	2
Модуль 7. Суспільна географія країн Латинської Америки	40		12	8	10	10
1. Загальний огляд країн Латинської Америки	20		2	4	4	10
2. Мексика.	2		2	-	-	-
3. Загальна суспільно-географічна характеристика Бразилії	8		2	2	4	-
4. Загальна суспільно-географічна характеристика країн «Південного конусу».	6		2	2	2	-
5. Загальна суспільно-географічна характеристика Центральної Америки і Вест-Індії.	2		2	-	-	-
6. Загальна суспільно-географічна характеристика Андських країн.	2		2	-	-	-
Модуль 8. Суспільна географія країн Африки, Австралії та Океанії	42		12	10	10	10
1. Суспільно-географічна характеристика країн Північної Африки	11		2	2	2	5
2. Суспільно-географічна характеристика країн Тропічної Африки	6		2	2	2
3. Суспільно-географічна характеристика ПАР	4		2	2
4. Австралія	4		2	2
5. Внутрішні відмінності Австралії. Нова Зеландія	2		2
6. Суспільно-географічна характеристика країн Океанії	15		2	2	6	5
Всього	396		118	90	94	94

ІІІ. ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ.

ІІІ.3. МОДУЛЬ 3. СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ КРАЇН СХІДНОЇ ЄВРОПИ, ПІВНІЧНОЇ І ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ.

Лабораторне заняття № 3.1

Тема: Країни Східної Європи, Північної і Центральної Азії (Країни СНД і Балтії).

Мета: вивчити економіко-географічні особливості країн регіону, сучасний стан та напрями ринкової трансформації економіки країн.

Обладнання: контурні карти, атласи.

Питання для обговорення:

1. Основні етапи становлення країн регіону. Спільність історичної долі, географічного положення та особливості геополітичного положення і напрямів інтеграції.

2. Відмінності країн, що утворилися після розпаду СРСР за рівнем соціально-економічного розвитку та особливостями проходження ринкових реформ.

3. Особливості прояву демографічних процесів, основні відмінності в етнічному. мовному і релігійному складі населення країн регіону.

4. Характерні риси господарства та зовнішньоекономічних зв’язків. Відмінності в галузевій структурі промисловості країн регіону.

ЗАВДАННЯ 1. На контурній карті позначте (та вивчіть) кордони, столиці країн Східної Європи, Північної і Центральної Азії.

ЗАВДАННЯ 2. На основі даних нижченаведеної таблиці складіть картограму показника ВВП на душу населення за 2008 р., зробіть висновки стосовно темпів і наслідків економічних реформ.

Країна	Очікувана трива-лість життя, р., 2010	Кількість послідовних років спаду виробництва при переході до ринку	Середній річний темп росту ВВП, %		Реальний ВВП 2000 року (1990=100%),	ВНП на душу населення, дол/рік				ранг країн за ІРЛП				Урбанізація, %
						За ПКС
			1990- 1995	1990- 2004
						1995	2000	2004	2008	1995	2000	2004	2010	1990	2004	2010
Країни Балтії:
Естонія	73,7	5	-9,2	4,3	85	4220	10066	14555	17168	77	42	40	34	71,1	67,8	69,5
Латвія	73,0	6	-13,7	2,8	61	3370	7045	11653	12944	92	53	45	48	69,3	69,1	67,6
Литва	72,1	5	-9,7	1,4	67	4120	7106	13107	14824	79	49	41	44	67,6	66,6	67,0
Країни СНД:
Вірменія	74,2	4	-21,2	2,7	67	2260	2559	4101	5495	99	76	80	76	67,4	64,2	64,2
Азербайджан	70,8	6	-20,2	5,5	55	1460	2936	4153	8747	110	88	99	67	53,8	51,5	51,9
Білорусь	69,6	6	-9,3	1,6	88	4220	7544	6970	12926	68	56	67	61	66,0	71,8	74,7
Грузія	72,0	5	-26,9	-1,0	29	1470	2664	2844	4902	108	81	97	74	55,0	52,2	52,8
Казахстан	65,4	6	-11,9	1,7	90	3010	5871	7440	10234	93	79	79	66	56,3	57,1	58,5
Киргизстан	68,4	6	-14,7	-1,3	66	1800	2711	1935	2291	109	102	110	109	37,8	35,7	34,6
Молдова	68,9	7		-5,3	35		2109	1729	3149	113	105	114	99	46,8	46,5	47,0
Російська Федерація	67,2	7	-9,8	-0,6	64	4480	8377	9902	15258	72	60	65	65	73,4	73,1	73,2
Таджикистан	67,3	7	-18,1	-4,8	48	920	1152	1202	2000	118	112	122	112	31,7	24,9	26,3
Туркменістан	65,3	8	-10,6	-4,4	76		3956	4584	7052	103	87	105	87	45,0	46,0	49,5
Україна	68,6	10	-14,3	-3,2	43	2400	3816	6394	6535	102	80	77	69	66,8	67,6	68,8
Узбекистан	68,2	6	-4,4	1,3	95	2370	2441	1869	3085	104	95	113	102	40,2	36,7	36,3
Центральна Європа:
Чехія	76,9	3	-2,6	2,7	99	9770	13991	19408	22678	39	33	30	28	75,2	73,6	73,5
Угорщина	73,9	4	-1,0	3,1	109	6410	12416	16814	17472	47	35	35	36	65,8	65,9	68,1
Польща	76,0	2	2,4	4,0	112	5400	9051	12974	17803	52	37	37	41	61,3	62,0	61,0

ЗАВДАННЯ 3. На основі даних нижченаведеної таблиці визначте по дві провідні галузі промисловості кожної з країн, зробіть висновок про прогресивність її галузевої структури.

Галузева структура промисловості (у % до заг. обсягу промислової продукції), 1997 р.

Країна	Галузі промисловості
	паливно-енергетична	металургійна	хімічна і нафтохімічна	машинобудув. і металообробка	лісова, деревооброб. і целюл.-паперова	будівельних матеріалів	легка	харчова
Азербайджан	70,3	0,3	4,4	3,6	0,1	1,1	8,2	7,4
Білорусь	13,8	3,2	13,1	23,0	5,1	3,5	7,6	17,4
Вірменія	21,8	4,0	3,2	5,8	0,9	3,3	1,6	37,4
Грузія	31,5	6,5	5,1	6,8	0,7	1,8	1,0	29,1
Казахстан	40,6	25,7	2,1	5,0	0,7	2,2	2,1	17,4
Киргизстан	11,6	34,8	0,1	5,5	0,2	3,5	9,5	21,0
Молдова	11,8	…	0,2	5,9	3,1	3,7	5,8	52,2
Росія	28,8	16,1	7,9	18,4	4,4	3,9	1,9	11,7
Таджикистан	11,9	41,0	3,2	1,5	0,0	1,0	17,6	13,1
Туркменістан	55,7	0,0	2,7	1,6	0,2	4,0	23,2	5,0
Узбекистан	24,3	10,3	4,3	12,1	0,9	4,3	19,2	11,1
Україна	23,7	24,2	6,6	15,8	2,0	3,3	1,8	16,9

Завдання для самостійної роботи. Заповніть таблицю:

Країна	Насел., млн. осіб	Основні природні ресурси	Найважливіші галузі		Головні міста
			промисловості	сільського господарства
Білорусь
Молдова
Азербайджан
Вірменія
Грузія
Казахстан
Киргизстан
Таджикистан
Туркменістан
Узбекистан

ЛІТЕРАТУРА:

а) основна: [2], [3], [4], [6], [9].

б) додаткова:

1. Зиядулов Н. Экономика стран Содружества в условиях глобализации //Вопросы экономики. — 2002. — №3. — С.113-123.

2. Чебанов С. Стратегические интересы России на постсоветском пространстве [Текст] / С. Чебанов // Мировая экономика и международные отношения. – 2010. – № 8. – С. 32–45.

3. Будкін В. Двадцятиріччя СНД: потенціальні можливості й несправджені надії [Текст] // Економіка України. – 2012. – № 1. – С. 4-15.