- •1 Вузли обчислювальної техніки та мікропроцесорних систем.
- •2 Програмування мікропроцесорів фірми Intel.
- •1 Модуль
- •1 Обчислювальні та мікропроцесорні системи
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.2.2 Класифікація комп’ютерів (Для поглибленого вивчення)
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2 Операції над даними в обчислювальних системах
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •3.1 Визначення цифрових автоматів
- •3.2 Синтез логічних схем
- •3.3 Розробка ца
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметично-логічний пристрій
- •4.4 Програмовані логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудування запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Умовне позначення мікросхем пам’яті
- •5.5 Побудова блока запам’ятовувального пристрою мпс з заданою організацією
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Асинхронний послідовний адаптер rs-232-c
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Історична довідка про розвиток мікропроцесорів фірми Intel (Для самостійного вивчення)
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Програмна модель мп і8086
- •7.2.4 Режим переривань мп і8086
- •7.2.5 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •7.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •7.3.1 Тенденції розвитку архітектури сучасних мікропроцесорів
- •7.3.2 Мікропроцесори Pentium
- •7.3.3 Процесори фірми amd
- •7.3.4 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •8 Використання сучасних мікропроцесорів
- •Список рекомендованої літератури
- •2 Модуль
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •Команди логічних операцій
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання мовою асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури
5.4 Умовне позначення мікросхем пам’яті
Вхідний контроль:
Яке умовне графічне позначення використовується для зображення цифрових елементів на принципових схемах?
Які поля можуть бути на умовному графічному позначенні цифрових елементів і для чого вони використовуються?
Умовне позначення мікросхем пам’яті складається з трьох полів: основного – де знаходиться інформація про функціональне призначення мікросхеми й двох доповнювальних, в яких розміщується інформація про функціональне призначення кожного виводу й тип сигналів на входах даних. За необхідності, доповнювальні поля можуть поділятись на групи однакових, за функціональною ознакою, виводів – адресні, керувальні, інформаційні. Розміри кожного з полів установлюються відповідно до ДСТУ на зображення інтегральних мікросхем.
У залежності від функціонального призначення в основному полі, можливі такі позначення:
ROM – загальне позначення постійного запам’ятовувального пристрою, без уточнення до якого типу відноситься. Якщо необхідно точно вказати використовуваний тип пристрою, то загальне позначення може доповнюватись:
PROM – постійний запам’ятовувальний пристрій, програмований маскою;
EPROM – репрограмований ПЗП з електричним записом і ультрафіолетовим стиранням;
EEPROM – репрограмований ПЗП з електричним записом і електричним стиранням;
RAM – умовне позначення оперативного запам’ятовувального пристрою статичного типу;
RAMD – умовне позначення оперативного запам’ятовувального пристрою динамічного типу;
CAM – умовне позначення асоціативного запам’ятовувального пристрою.
У лівому доповнювальному полі розміщується інформація про функціональне призначення входів, а у правому – виходів мікросхеми. Для різних типів ЗП виводи мають різне функціональне призначення, але в цілому, є певний набір, з якого можна вибирати необхідні:
А0...АN – адресні входи, номер розряду адреси показано у вигляді індексу;
DI0...DIM – входи даних. Для багаторозрядних ОЗП номер розряду вхідного сигналу подається у вигляді індексу;
DO0...DOM – виходи даних. Для багаторозрядних ЗП номер розряду вхідного сигналу подається у вигляді індексу;
DIO0...DIOМ – входи/виходи даних. Виводи, функції яких об’єднано і вибір необхідної визначається сигналами керування;
C (CLK) – вхід синхронізації. Призначено для прийому сигналу синхронізації від генератора тактових імпульсів;
CAS – строб адреси стовпця;
RAS – строб адреси рядка;
EO – сигнал дозволу виходу;
ER (Enable Read) – сигнал дозволу стирання (обнулення вмісту ОЗП);
RD (Read) – сигнал дозволу зчитування;
WR (Write) – сигнал дозволу запису;
W/R – сигнал керування процесом запису/читання;
REF (refresh) – сигнал зовнішньої регенерації;
CS – сигнал вибору мікросхеми;
XACK – вхід сигналу кінця циклу запису/читання. Указує на закінчення циклу взаємодії динамічної пам’яті з центральним процесором. Формується контролером динамічної пам’яті;
SACK – вхід сигналу кінця циклу запису/читання. Указує на закінчення циклу взаємодії динамічної пам’яті з центральним процесором. Формується контролером динамічної пам’яті;
UРК – вхід напруги програмування;
UCC – вивід для подання напруги живлення;
GND – загальна лінія (цифрова «земля»).
Виводи UРК, UCC і GND на принципових схемах можна не показувати.
У залежності від режиму роботи й можливостей формувати різні сигнали, виходи мікросхеми можуть перебувати у трьох станах – стані формування логічного 0, стан формування логічної 1 й у високоімпедансному стані (z-стані). Високоімпедансний стан відповідає стану виходу, який відключено від лінії. Крім того, в залежності від схемотехнічних особливостей вихідних каскадів мікросхем, виходи можуть бути: по-перше – з відкритим колектором (відкритим стоком) – це вихідний каскад на біполярному або МОН-транзисторі в якого немає резистора у колі колектора або у колі стоку; по-друге – з відкритим емітером – це каскад на біполярному транзисторі в якого відсутній резистор у колі емітера. Для забезпечення правильної роботи таких схем необхідно передбачити підмикання резистора необхідної величини. Наявність у мікросхемі таких особливостей позначають спеціальними знаками:
вихід з трьома станами;
вихід з відкритим колектором;
вихід з відкритим емітером.
Приклади зображення мікросхем ПЗП різних типів подано на рис. 5.9.
На рис. 5.9,а зображена мікросхема ПЗП, програмована матрицею, ємністю 256 байт, з виходами, що можуть мати три стани. Сигнал вибору мікросхеми CS має активний рівень, що дорівнює логічному 0. Тому для зчитування вмісту комірки необхідно подати код адреси і сигнал логічного 0 на вхід CS); на рис. 5.9,б показана мікросхема РПЗП, програмована однократно з організацією 256 × 4, вихідні каскади якої побудовано за схемою з відкритим колектором. Керування зчитуванням відбувається як і у попередньому випадку. Сигнал логічної 1 на вході CS переводить мікросхему у режим зберігання інформації; на рис. 5.9,в показана мікросхема РПЗП з електричним стиранням. Виводи мікросхеми двонаправлені. Вибір режиму роботи відбувається у відповідності з табл. 5.1.
Рисунок 5.9 – Умовні графічні позначення мікросхем ПЗП
Таблиця 5.1 – Таблиця роботи мікросхеми РПЗП
Назва сигналу, значення сигналу |
Режим роботи |
||||
CS |
EO |
A0 –A10 |
DIO0–DIO7 |
UPR |
|
1 |
X |
X |
Z |
Ucc |
Зберігання |
1 |
0 |
X |
0 |
UPR |
Стирання |
1 |
1 |
A |
D0 – D7 |
UPR |
Програмування |
0 |
0 |
A |
D0 – D7 |
Ucc |
Зчитування |
В таблиці літерами позначено: Х індиферентний стан; А – десятирозрядний код адреси; Ucc – напруга живлення; UPR – напруга переривання.
Приклади умовних графічних зображень ОЗП показано на рис. 5.10
Рисунок 5.10 – Приклади умовних графічних позначень мікросхем ОЗП
На рис. 5.10,а зображено умовне графічне позначення мікросхеми ОЗП статичного типу з організацією 256 × 8. Керування режимом роботи здійснюється сигналами OE, CS, W/R відповідно до табл. 5.2.
На рис. 5.10,б зображена ОЗП динамічного типу з організацією 64К × 1, тому що її 8 входів даних адресують масив пам’яті 256 × 256 ЕП. Керування режимами роботи такої мікросхеми відбувається відповідно до табл. 5.3.
Таблиця 5.2 – Таблиця істинності мікросхеми ОЗП
Назва сигналу, значення сигналу |
Режим роботи |
||||
CS |
OE |
W/R |
A0–A7 |
DIO0–DIO7 |
|
1 |
X |
X |
X |
Z |
Зберігання |
0 |
X |
0 |
A |
0 |
Запис 0 |
0 |
X |
0 |
A |
1 |
Запис 1 |
0 |
1 |
1 |
A |
Z |
Зчитування без видачі |
0 |
0 |
1 |
A |
D0–D7 |
Зчитування |
Таблиця 5.3 – Таблиця істинності мікросхеми ОЗП динамічного типу
Назва сигналу, значення сигналу |
Режим роботи |
|||||
RAS |
CAS |
W/R |
A |
DI |
DO |
|
1 |
1 |
X |
X |
X |
Z |
Зберігання |
1 |
0 |
X |
X |
X |
Z |
Зберігання |
0 |
1 |
X |
A |
X |
Z |
Регенерація |
0 |
0 |
0 |
A |
0 |
Z |
Запис 0 |
0 |
0 |
0 |
A |
1 |
Z |
Запис 1 |
0 |
0 |
1 |
A |
X |
D |
Зчитування |
Контрольні запитання:
Як позначається вивід ВІС з відкритим колектором?
Поясніть призначення сигналу CS?
В яких трьох станах може бути вихід ВІС пам’яті?
Контрольні запитання підвищеної складності:
Які умовні позначення використовуються для позначення типу вихідних ліній у ВІС?
Які виводи ВІС пам’яті призначено для прийому даних і як їх можливо організувати?
В яких трьох станах можуть знаходитися виводи введення-виведення даних до ВІС пам’яті?
Для яких цілей передбачено високоімпедансний стан виходу ВІС пам’яті?