- •1 Вузли обчислювальної техніки та мікропроцесорних систем.
- •2 Програмування мікропроцесорів фірми Intel.
- •1 Модуль
- •1 Обчислювальні та мікропроцесорні системи
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.2.2 Класифікація комп’ютерів (Для поглибленого вивчення)
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2 Операції над даними в обчислювальних системах
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •3.1 Визначення цифрових автоматів
- •3.2 Синтез логічних схем
- •3.3 Розробка ца
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметично-логічний пристрій
- •4.4 Програмовані логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудування запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Умовне позначення мікросхем пам’яті
- •5.5 Побудова блока запам’ятовувального пристрою мпс з заданою організацією
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Асинхронний послідовний адаптер rs-232-c
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Історична довідка про розвиток мікропроцесорів фірми Intel (Для самостійного вивчення)
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Програмна модель мп і8086
- •7.2.4 Режим переривань мп і8086
- •7.2.5 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •7.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •7.3.1 Тенденції розвитку архітектури сучасних мікропроцесорів
- •7.3.2 Мікропроцесори Pentium
- •7.3.3 Процесори фірми amd
- •7.3.4 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •8 Використання сучасних мікропроцесорів
- •Список рекомендованої літератури
- •2 Модуль
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •Команди логічних операцій
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання мовою асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури
10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
Вхідний контроль:
Напишіть у вигляді таблиці алгоритм роботи мультиплексора з вісім’ю інформаційними входами.
Який активний рівень має сигнал дозволу роботи мультиплексора?
Реалізувати програмно мультиплексор з вісім’ю інформаційними входами; залежно від коду на адресних входах один із входів підключається до виходу; сигнал дозволу має нульове активне значення. Нижче наведено фрагмент підпрограми, яка моделює такий мультиплексор.
MOV AH,04H ; Завантаження керувального слова у регістр АН
MOV BH,63H ; Завантаження байта даних
CALL PMS ; Звернення до підпрограми, яка реалізує
; мультиплексор
– – – – – – – – – – – – – –
PMS: MOV AL,AH ; Запам’ятовування керувального слова в AL
TEST AL,10H ; Дозвіл на підключення біта даних до виходу є?
JNZ PP2 ; Ні, перехід на установлення дозволу
ОR AL,AL ; Так, адреса є нульова?
JNZ М1 ; Ні, перехід на оброблення адреси
RCR BH,1H ; Так, запам’ятовування молодшого біта даних
; у CF
RCL AL,1H ; Перенесення молодшого біта даних у нульовий
; розряд AL
JMP EXIT ; Перехід на повернення з підпрограми
М1: RCR AL,1H ; Оброблення вказаної
AND AL,07H ; адреси
MOV ВL,AL ; Запам’ятовування адреси у лічильнику адрес
RCR BH,1H ; Виключення з розряду нульового біта даних
РР1: RCR BH,1H ; Заміщення CF бітами даних, починаючи
; з першого у циклі
DEC BL ; Зменшення адреси до нуля
JNZ PP1 ; у циклі
RCL AL,1H ; Внесення адресованого біта даних
; у молодший розряд AL
MOV AH,AL ; Повернення керувального слова з адресованим
; бітом даних у АН
JMP EXIT ; Безумовний перехід на повернення
; з підпрограми
РР2: AND AH,EFH ; Установлення дозволу на підключення біта
; даних до виходу при збереженні
; керувального слова
EXIT: RET
Вісім інформаційних входів мультиплексора моделюються регістром BН. У нульовому розряді регістра АL будемо отримувати результат – прямий вихід мультиплексора. У розряди 1, 2, 3 регістра АL заноситься код адреси біта даних, а розряд 4 моделює вхід дозволу. Код адреси зменшується у циклі при одночасній фіксації в ознаці CF значення біта даних в обраному розряді.
Контрольні запитання:
Чому у програмі, яка зреалізовує мультиплексор, окремо розглядається випадок, коли код адреси дорівнює нулю?
Яким способом, апаратним або програмним, доцільніше реалізувати мультиплексор на 32 інформаційних входи і чому?
Контрольні запитання підвищеної складності:
Як треба змінити фрагмент програми реалізації мультиплексора, щоб перевіряти наявність дозволу на роботу мультиплексора поза підпрограмою PMS?
Як у програмі здійснюється синхронізація адреси й значення біта даних в обраному розряді?
Список рекомендованої літератури
ДО 2-го МОДУЛЯ
Брэй Б. Микропроцессоры Intel: 8086/8088, 80186/80188, 80286, 80386, 80486, Pentium, Pentium Pro Processor, Pentium II, Pentium III, Pentium 4. Архитектура, программирование и интерфейсы. – 6-е изд. / Пер. с англ. – С.Пб.: БХВ – Петербург, 2005. – 1328 с.: ил.
Юров В., Дорошенко С. Assembler: Учебный курс. – С.Пб.; Изд. «Питер», 1999. – 672 с.: ил.
Майко Г. В. Ассемблер для IBM РС. – М.: Бизнес-Информ, Сирин, 1997. – 250 с.: ил.
Митрофанов Ю. М., Ошаровська О. В., Хіхловська І. В. Програмування на мові Асемблер: Підручник для самостійної роботи з курсу «Цифрова техніка та мікропроцесори». – Одеса: УДАЗ, 1997. – 25 с.: іл.
Брамм П., Брамм Д. Микропроцессор 80386 и его программирование. Пер. с англ. – М.: Мир, 1990. – 448 с.: ил.
Майоров В. Г., Гаврилов А. И. Практический курс программирования микропроцессорных систем. – М.: Машиностроение. 1989. – 272 с.: ил.
Григорьев В. Л. Программирование однокристальных микропроцессоров. – М.: Энергоатомиздат, 1987. – 288 с.: ил.
Абель П. Язык Ассемблер для IBM PC и программирования. – М.: Высшая школа, 1992. – 447 с.: ил.
Лю Чжен–Ю, Гибсон Г. Микропроцессоры семейства 8080/8088. – М.: Радио и связь, 1987. – 512 с.: ил.
Микропроцессорный комплект К1810: Структура, программирование, применение: Справочная книга / Ю. М. Казаринов, В. Н. Номоконов, Г. С. Подклетнов, Ф. В. Филиппов; Под ред. Ю. М. Казаринова. – М.: Высшая школа, 1990. – 269 с.: ил.
INTERNATIONAL TELECOMMUNICATION UNION. TELECOMMUNICATION STANDARDIZATION SECTOR OF ITU. Addendum 1 (10/96). SERIES Z: PROGRAMMING LANGUAGES. Specification and Description Language (SDL).