МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харківський гідрометеорологічний технікум Одеського державного екологічного університету

Розглянуто і схвалено на “ЗАТВЕРДЖУЮ”

засіданні циклової комісії

фундаментальних дисциплін Дерев’янко А.М. __________

Пр. № від ___________ „ _____ ” ___________200 р.

Голова комісії ___________

Методичні вказівки

Лабораторні роботи з предмету

„Хімія”

ХАРКІВ-2011

ЗМІСТ

1. 2. 3. 4. 5.

Передмова. Обов`язки студента. Розділ 1. Техніка безпеки. Розділ 2. Підготовка до роботи та робота з лабораторним обладнанням. Розділ 3. Методичні вказівки. Лабораторна робота № 1. Лабораторна робота № 2. Лабораторна робота № 3. Лабораторна робота № 4. Лабораторна робота № 5. Лабораторна робота № 6. Лабораторна робота № 7. Лабораторна робота № 8. Лабораторна робота № 9. Лабораторна робота № 10.

ПЕРЕДМОВА

Інструкція для виконання робіт складається з трьох розділів.

Розділ 1 – техніка безпеки при виконанні лабораторних робіт.

Розділ 2 – правила роботи з хімічним посудом.

Розділ 3 – методичні вказівки до проведення лабораторних робіт.

ОБОВ`ЯЗКИ СТУДЕНТА ПРИ

ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

1. 2. 3. 4. 5. 6.

До виконання роботи допускається студент, який пройшов інструктаж з техніки безпеки по виконанню робіт в лабораторії. Студент повинен підготуватися заздалегідь до виконання лабораторної роботи , розглянувши відповідний матеріал у конспекті та підручнику. Перед початком роботи студент повинен перевірити цілісність та чистоту хімічного посуду, наявність хімічних реактивів, цілісність електричних приладів. В разі пошкодження посуду, реактивів, обладнання студент повинен повідомити про це керівника. Під час виконання роботи забороняється залишати робоче місце без дозволу керівника. В разі виникнення небезпечних ситуацій студент зобов`язаний повідомити керівника. По закінченні роботи студент зобов`язаний помити посуд, поставити реактиви на місце, прибрати робоче місце і здати його керівнику.

РОЗДІЛ 1.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ.

1. Пройти інструктаж з ТБ , протипожежної безпеки та правилами поведінки у лабораторії.

2. Вивчити зміст інструкції з ТБ і надання першої допомоги при нещасних випадках.

3. Розписатись у журналі з ТБ.

РОЗДІЛ 2.

УМОВИ ДОПУСКУ СТУДЕНТІВ ДО РОБОТИ.

1. Попередження про необхідність додержання правил внутрішнього розпорядку:

- до виконання лабораторної роботи допускаються студенти, що отримали допуск до роботи, що з`ясували всі стадії роботи, що ознайомлені з правилами техніки безпеки, знають відповіді на контрольні запитання;

- в звіті повинно бути: заповнений титульний лист, написаний зміст дослідів, рівняння реакцій і висновки до кожного досліду;

- в лабораторії нічого не можна пробувати на смак, приймати їжу;

- ніяких речовин із лабораторії нікому не давати, не дозволяти самовільно брати додому;

- виконувати лабораторні роботи тільки у відповідності з вказівками методичного керівництва.

2. Загальні вимоги безпеки:

- нюхати летючі речовини необхідно з обережністю та на відстані, махаючи долонею від посудини на себе до носу;

- в лабораторію взяти тільки ручку та зошит. Усі попередні записи у зошитах робляться раніше;

- записи у чернетках не дозволяються;

- перевірити наявність необхідних для роботи реактивів. Користуватися реактивами та розчинами без надпису на етикетках заборонено;

- при роботі користуватися тільки чистим, сухим та цілим (без тріщин та ушкоджень) посудом.

- приступати до роботи тільки після дозволу викладача;

- важливою вимогою безпечної роботи є збереження чистоти реактивів:

а) пробки від банок з реактивами путати не можна;

б) не можна збирати просипані речовини та зсипати їх назад у банку з реактивом;

в) пробки від місткостей з реактивами класти на стіл тільки зовнішньою стороною, що не торкається реактиву;

г) забороняється пробувати реактиви на смак, нюхати речовини, нахиляючись над посудом, дихаючи повними грудьми;

- забороняється використовувати для пиття хімічний посуд;

- при зборці приладів із скла використовувати підвищенні зусилля заборонено;

- при митті посуду щітками („йоршами”) треба направляти дно посудини від себе або донизу;

- для нагріву рідин слід застосовувати тільки тонкостінний посуд. Пробірки перед нагріванням забороняється наповнювати рідиною більше ніж на третину; горло посудини слід направляти у сторону від працюючих. Протягом всього процесу нагрівання забороняється нахилятися над посудом та заглядати у нього. Необхідно нагрівати посудину вище рівня рідини, а також забороняється нагрівати пустий посуд, з краплинами вологи у ньому;

- тверді речовини нагрівають тільки у сухих пробірках;

- при нагріванні скляного посуду не торкатися ним до гніту пальника, тому що гніт холодний і посуд може лопнути;

- запалювати пальники тільки за допомогою сірника. Не можна запалювати їх, підносячи до іншого пальника, що горить, так як пролитий спирт може запалитися;

- тушити пальник тільки за допомогою ковпачка;

- на можна закривати пробірку пальцем при каламученні у ній рідини. Каламутити треба, держачи пробірку (стакан) за верхню частину та злегка погойдуючи;

- спостерігаючи реакцію, держати пробірку на деякому віддаленні від очей.

ПІД ЧАС ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ СТУДЕНТАМ СУВОРО ЗАБОРОНЕНО:

- переходити на інші робочі місця без дозволу викладача;

- перекидати та передавати один одному які-небудь речі (ручки, гумки та ін.);

- брати прилади та речовини з робочих місць, що не зайняті студентами;

- безцільно переливати розчини та випробувати речовини на свій погляд;

- запалювати пальники без необхідності;

- гучно розмовляти та шуміти.

ХІМІЧНИЙ ПОСУД ТА ПРАВИЛА РОБОТИ З НИМ.

Пробірки.

Пробірки уявляють з себе вузькі циліндричної форми посудини з закругленим дном; вони бувають різноманітні за величиною, діаметру та із різноманітного скла. Утримають пробірки у металевих, дерев`яних або пластмасових штативах.

При проведенні реакцій у пробірці реактиви не слід використовувати у занадто великих кількостях. Зовсім неприпустимо наповнювати пробірку до верху. Реакцію проводять з невеликою кількістю речовин: ¼ або навіть ⅛ ємності пробірки.

Для перемішування налитих реактивів пробірку держать великим та вказівним пальцями лівої руки за верхній кінець і підтримують її середнім пальцем, а вказівним пальцем правої руки легко вдаряють косим ударом по низу пробірки. Неприпустимо закривати пробірку пальцем і струшувати її. Якщо пробірка заповнена рідиною більш ніж наполовину, її зміст перемішують скляною паличкою.

Якщо пробірку треба нагріти, її належить зажати у тримачі. Далі нагрівати дуже обережно. Коли почнуть з`являтися бульки, пробірку слід відставити і, утримуючи її не у полум`ї пальника, а біля нього або зверху нього, продовжувати нагрівати вже не полумнем а тільки гарячим повітрям. Відкритий кінець пробірки направляють у сторону від працюючого та від сусідів по роботі.

Лійки.

Лійки служать для переливання рідких речовин, для фільтрування і т.і. При переливанні рідини у бутель або колбу не слід наповняти лійку до країв. Якщо лійка щільно прилягає до горла посудини, у яку переливають рідину, її треба періодично піднімати.

Крапельниці.

Крапельниці – це сосуди для рідких речовин, які витрачають по краплях. Найбільш поширено розповсюджені крапельниці, у пробку яких вставляють піпетку з гумовим балоном.

Порцелянові ступки.

Порцелянові ступки – це полушарові товстостінні чашки з порцеляновим товкачиком. Застосовують для змішення і подрібнення твердих речовин. Заповнюють ступку не більш ніж на ⅓ її об`єму. Обережно розбивають великі куски, доводячи їх до розмірів з горох, а потім повільно розтирають круговими рухами, не дуже сильно притискаючи товкачик до стінки ступки.

Триноги.

Триноги служать у якості підставки для сухого пального, водяних бань, при нагріванні великих посудин і т. і.

Тримачі для пробірок.

Тримачі для пробірок бувають з металу і з дерева. Їх застосовують при нагріванні пробірок.

Миття хімічного посуду.

Для отримання правильних і точних результатів особливо важно мати хімічно чистий посуд. Миття і сушка посуду – діло дуже відповідальне.

Миття хімічного посуду належить виконувати одним із способів:

а) механічним – за допомогою фільтруючого паперу, щіток, пропарювання;

б) фізичним – за допомогою мила, води, миючих засобів, органічних розчинників;

в) миття окислювачами – кислотами, розчинами солей, окислючою сумішшю.

Одразу по закінченні роботи посуд треба мити. Залишати посуд брудним неприпустимо! Миття посуду починають з видалення зі стінок бруду фізичним або механічним способом: спочатку його ополіскують водою,а потім бруд усувають за допомогою йоржів, фільтрувального паперу і води, гірчичної маси з додаванням соди.

Посуд перевіряють на чистоту по стіканню води. Якщо вода стікає плівкою, рівномірно змочуваючи внутрішню поверхню посуду – посуд вимитий добре. Якщо на стінках залишаються краплини – посуд миють ще раз.

Коли посуд буде чисто вимитий, його 3 рази ополіскують дистильованою водою і висушують.

РОЗДІЛ 3.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ.