- •Інструктивно-методичні матеріали до лекційний занять
- •1. Предмет, функції та завдання дисципліни
- •2. Зв'язок етики та психології. Проблема моральності у психології
- •3. Основні поняття дисципліни
- •4. Історія становлення етичних кодексів психолога у світі та в Україні
- •Література:
- •Вимоги до психолога-спеціаліста психологічної служби України
- •Готовність майбутніх психологів до професійної діяльності
- •Рівні готовності до діяльності за в.О.Сластьоніним
- •Основні підходи до розуміння готовності у вітчизняній та зарубіжній психології
- •Етичні інваріанти у сучасних теоріях підготовки психолога-практика
- •Особистісно-акмеологічний підхід як психолого-педагогічний принцип у підготовці практичних психологів
- •Принципи особистісно-акмеологічного підходу
- •1. Психологічна деонтологія та її основні напрямки
- •2. Рівні етичних проблем у психології
- •4.Психологічна культура психолога-практика
- •Рівні стосунків при наданні психологічної допомоги
- •Рівні стосунків при наданні психологічної допомоги
- •1. Поняття цінностей у психології
- •2. Підходи до розуміння загальнолюдських цінностей
- •5) Виділення загальнолюдських цінностей на основі ідеї професійного й особистісного самовизначення та пошуку головного смислу своєї праці й усього життя.
- •3. Головний етичний орієнтир психолога
- •1.5 Етика спілкування у роботі практичного психолога
- •1. Спілкування як царина людської моральності та соціально-психологічний процес.
- •2.Парадигма спілкування у сучасній культурі
- •4. Моральні виміри спілкування та їх значення у роботі практичного психолога
- •5. Культура спілкування та етикет психолога
- •1. Етичні проблеми та зваби практичної психології
- •2. Етичні проблеми у науково-дослідницькій діяльності психологів
- •10) Проблема «підлаштування» під чийсь науковий ав торитет чи прикривання цим авторитетом і навіть його від верта експлуатація для досягнення своїх далеких від науки
- •3. Етичні проблеми у викладацькій діяльності психолога
- •1) Проблема самоствердження викладача у студентській аудиторії
- •3) Проблема надмірних навантажень на студента та викладача
- •4) Проблема оптимізації формальних і неформальних стосунків викладачів та студентів
- •5) Проблема інтимних стосунків викладачів і студентів
- •6) Проблема незгоди студента з викладачем
- •8) Проблема пошуку студентами наукового керівника
- •9) Проблема взаємостосунків студент-адміністрація
- •10) Проблема навчальної дисципліни й етикету в конкретному психологічному вузі
- •11) Проблема сприяння самоуправлінню студентів
- •13) Етичний парадокс формування особистості студента- психолога
- •14) Проблема почуття власної гідності викладача
- •16) Проблема «примітивного» студента
- •17) Проблема «примітивного» викладача психології
- •4. Етика проведення досліджень за участю людей і тварин
- •2. Етичні принципи у роботі психолога
- •3. Етичні стандарти психолога
- •Загальні принципи
- •Про втручання
- •4. Норми професійної етики для розробників і користувачів психодіагностичних методик
- •Морально-позитивний ефект обстеження - дотримання приципу «Не нашкодь!», використання результатів дослідження з метою особистішого та професійного росту людини.
- •Не 2.3. Етичний кодекс психолога План:
- •Література:
- •1. Характеристика розділів етичного кодексу психолога
- •III. Захист інтересів клієнта
- •IV. Конфіденційність
- •V. Етичні правила психологічних досліджень
- •VI. Кваліфікована пропаганда психології
- •VII. Професійна кооперація
- •3. Професійний кодекс етики для психологів (Бонн, фрн, 1986 р.)
- •Вступ Професія психолога
- •Відповідальність
- •Компетенція
- •Процедура дослідження
- •Використання інформації Загальні положення
- •Реклама з метою конкуренції
- •Реклама третіми особами
- •Непряма реклама
- •4. Порівняння етичних кодексів психолога різних країн і асоціацій
- •Та психотерапії
- •2. Етичні принципи консультування та психотерапії
- •1. Принцип надійності
- •2. Принцип автономії
- •3. Принцип корисності
- •5. Принцип справедливості
- •6. Принцип самоповаги
5) Виділення загальнолюдських цінностей на основі ідеї професійного й особистісного самовизначення та пошуку головного смислу своєї праці й усього життя.
Є.О.Климов виділив такі загальнолюдські цінності: постійне покращання, репродукування собі подібних (включаючи і турботу про здоров'я, материнство, дитинство, охорону природи); покращання предметного світу, створення нових засобів виробництва, розширення асортименту товарів і послуг, постійне підвищення їх якості; поважне ставлення до індивідуальних особливостей кожного, удосконалення суспільства на основі ідеї соціальної справедливості, розвиток правових систем і наближення їх до інтересів та потреб людей; взаємозбагачення, взаємообмін набутим досвідом і почуттями, які переживаються, розвиток засобів комунікації між людьми, удосконалення засобів заохочення людини до культури. На жаль, багато людей далекі від цих цілей і цінностей.
3. Головний етичний орієнтир психолога
Можна приблизно так сформулювати головний етичний орієнтир не тільки для особистості, що самовизначається, але й для психолога, який прагне надати їй допомогу в цьому - це культивування права кожного на побудову свого неповторного образу щастя, але права, яке не обмежує таких самих прав інших людей [2, с.324-325].
Зазначимо, що в багатьох етичних кодексах і статутах підкреслюється «первинність інтересів клієнта». Більшість психологів вважає, що до цього необхідно додати й інтереси тих людей, з якими даний клієнт вступає в реальні взаємостосунки та за рахунок інтересів і гідності яких «наш клієнт» міг би розв'язати свої проблеми. В іншому випадку, психолог буде допомагати одним людям («нашим клієнтам») і обмежувати такі ж права інших людей, які з різних причин не стали «нашими клієнтами». При цьому важливо, щоб не постраждала совість самого психолога, щоб потім йому не було соромно за те, що він не стільки допомагав людині самовизначитися, скільки просто маніпулював нею.
При цьому одразу ж виділяються складні проблеми в реалізації цього орієнтиру:
багато людей, що самовизначаються, займають пасивну, споживацьку позицію і просто чекають, коли психолог підкаже їм як треба чинити в тих чи інших випадках;
чимало психологів із задоволенням беруть на себе роль «мудрого порадника» і навіть не намагаються розв'язувати складну задачу: активізувати творчий потенціал самої особистості, яка самовизначається;
усе це поглиблюється «ринковими відносинами», в які часто вступає психолог-консультант (продавець послуги) і клієнт (покупець послуги), який діє за принципом «оскільки я Вам заплатив, то Ви просто зобов'язані розв'язати мою проблему».
1.5 Етика спілкування у роботі практичного психолога
Спілкування як царина людської моральності та соціально-психологічний процес.
Парадигма спілкування у сучасній культурі.
Відкритість-замкненість, монологічність-діалогічність у роботі практичного психолога.
Моральні виміри спілкування (толерантність, повага, співчуття, милосердя, любов).
Культура спілкування та етикет психолога.