- •Інструктивно-методичні матеріали до лекційний занять
- •1. Предмет, функції та завдання дисципліни
- •2. Зв'язок етики та психології. Проблема моральності у психології
- •3. Основні поняття дисципліни
- •4. Історія становлення етичних кодексів психолога у світі та в Україні
- •Література:
- •Вимоги до психолога-спеціаліста психологічної служби України
- •Готовність майбутніх психологів до професійної діяльності
- •Рівні готовності до діяльності за в.О.Сластьоніним
- •Основні підходи до розуміння готовності у вітчизняній та зарубіжній психології
- •Етичні інваріанти у сучасних теоріях підготовки психолога-практика
- •Особистісно-акмеологічний підхід як психолого-педагогічний принцип у підготовці практичних психологів
- •Принципи особистісно-акмеологічного підходу
- •1. Психологічна деонтологія та її основні напрямки
- •2. Рівні етичних проблем у психології
- •4.Психологічна культура психолога-практика
- •Рівні стосунків при наданні психологічної допомоги
- •Рівні стосунків при наданні психологічної допомоги
- •1. Поняття цінностей у психології
- •2. Підходи до розуміння загальнолюдських цінностей
- •5) Виділення загальнолюдських цінностей на основі ідеї професійного й особистісного самовизначення та пошуку головного смислу своєї праці й усього життя.
- •3. Головний етичний орієнтир психолога
- •1.5 Етика спілкування у роботі практичного психолога
- •1. Спілкування як царина людської моральності та соціально-психологічний процес.
- •2.Парадигма спілкування у сучасній культурі
- •4. Моральні виміри спілкування та їх значення у роботі практичного психолога
- •5. Культура спілкування та етикет психолога
- •1. Етичні проблеми та зваби практичної психології
- •2. Етичні проблеми у науково-дослідницькій діяльності психологів
- •10) Проблема «підлаштування» під чийсь науковий ав торитет чи прикривання цим авторитетом і навіть його від верта експлуатація для досягнення своїх далеких від науки
- •3. Етичні проблеми у викладацькій діяльності психолога
- •1) Проблема самоствердження викладача у студентській аудиторії
- •3) Проблема надмірних навантажень на студента та викладача
- •4) Проблема оптимізації формальних і неформальних стосунків викладачів та студентів
- •5) Проблема інтимних стосунків викладачів і студентів
- •6) Проблема незгоди студента з викладачем
- •8) Проблема пошуку студентами наукового керівника
- •9) Проблема взаємостосунків студент-адміністрація
- •10) Проблема навчальної дисципліни й етикету в конкретному психологічному вузі
- •11) Проблема сприяння самоуправлінню студентів
- •13) Етичний парадокс формування особистості студента- психолога
- •14) Проблема почуття власної гідності викладача
- •16) Проблема «примітивного» студента
- •17) Проблема «примітивного» викладача психології
- •4. Етика проведення досліджень за участю людей і тварин
- •2. Етичні принципи у роботі психолога
- •3. Етичні стандарти психолога
- •Загальні принципи
- •Про втручання
- •4. Норми професійної етики для розробників і користувачів психодіагностичних методик
- •Морально-позитивний ефект обстеження - дотримання приципу «Не нашкодь!», використання результатів дослідження з метою особистішого та професійного росту людини.
- •Не 2.3. Етичний кодекс психолога План:
- •Література:
- •1. Характеристика розділів етичного кодексу психолога
- •III. Захист інтересів клієнта
- •IV. Конфіденційність
- •V. Етичні правила психологічних досліджень
- •VI. Кваліфікована пропаганда психології
- •VII. Професійна кооперація
- •3. Професійний кодекс етики для психологів (Бонн, фрн, 1986 р.)
- •Вступ Професія психолога
- •Відповідальність
- •Компетенція
- •Процедура дослідження
- •Використання інформації Загальні положення
- •Реклама з метою конкуренції
- •Реклама третіми особами
- •Непряма реклама
- •4. Порівняння етичних кодексів психолога різних країн і асоціацій
- •Та психотерапії
- •2. Етичні принципи консультування та психотерапії
- •1. Принцип надійності
- •2. Принцип автономії
- •3. Принцип корисності
- •5. Принцип справедливості
- •6. Принцип самоповаги
Рівні готовності до діяльності за в.О.Сластьоніним
№ |
Рівні |
Характеристика
|
1. |
Інтуїтивний рівень |
Пошук рішень професійних ситуацій на основі систематичних спроб та помилок, студенти діють неусвідомлено |
2. |
Репродуктивний рівень |
Студенти працюють за допомогою підказок, використовують алгоритми |
3. |
Творчо-репродуктивний рівень |
Студенти володіють достатньо сформованою системою науково-психологічних знань, умінь, навиків аналітичного та конструктивного характеру, оригінально вирішують професійні задачі, наступний хід рішення вибирають на основі попереднього |
4. |
Творчий рівень |
Студенти мають виражену професійну спрямованість особистості, в них гарно розвинуте аналітичне, прогностичне, конструктивне, виконавче уміння, здатні оригінально розв’язувати професійні задачі, характерний пошук нових підходів, методів та технік, розвивається інтуїція більш високого рівня |
Прихильники акмеологічного підходу вказують на те, що однією із основних умов активізації особистісного потенціалу людини є її акмеологічна готовність, яка забезпечує оптимальні моделі самоорганізації життя та професійної діяльності. Обґрунтовуючи це тим, що одним із основних ідеологічних пріоритетів модернізації нашого суспільства є підвищення ролі професіоналізму спеціалістів у всіх сферах. Розвиток та ефективне використання людського ресурсу полягає у створенні соціокультурних, психологічних та організаційних умов для самореалізації кожною особистістю своїх потенційних можливостей.
Таким чином, дослідження акмеологічної готовності майбутніх практичних психологів обумовлено необхідністю розв’язання невідкладних завдань, пов’язаних із ефективним використанням людського ресурсу вершинного рівня в практичній діяльності. Ці завдання є складовою та невід’ємною частиною основної практичної мети акмеологічної науки, спрямованої на виховання професіоналів і надання їм допомоги в досягненні вершин професійної майстерності. Акмеологічна готовність людини визначається як система знань, умінь і навичків, які забезпечують майбутньому спеціалісту не тільки загальнопсихологічні знання, але й високий рівень професійної самосвідомості, вміння керувати своїми психічними станами.
Виходячи із цього визначення акмеологічної готовності, цінним є виділення особистісних і професійних критеріїв зрілості професійної особистості, тобто тих особистісних утворень, які переводять її в статус особистості професіонала. До таких особистісних якостей, на наш погляд, належать: блок світоглядних установок (смисложиттєві орієнтації, ціннісні орієнтації та інші); блок особистісних якостей (адекватна самооцінка, яка поєднується з високим рівнем самоприйняття та самоповаги, висока мотивація досягнень та інше); блок соціально-психологічних якостей (комунікативна і соціально-перцептивна компетентність, соціальний інтелект і так далі).
Професійна готовність студента – це особистісна якість і суттєва умова ефективності діяльності після закінчення вузу. Професійна готовність студента допомагає молодому спеціалісту успішно виконувати свої обов’язки, правильно використовувати знання, досвід, зберігати самоконтроль і перебудовуватися при появі непередбачених перешкод. Під професійною готовністю розуміють інтегративне особистісне утворення, яке включає в себе професійну спрямованість, професійно-значущі якості, знання та уміння. При цьому, виділяють в професійній готовності наступні компоненти: мотиваційний, орієнтовний, емоційно-вольовий, особистісно-операційний та оціночно-рефлективний. Професійною спрямованістю називають цілісні та багатогранні властивості особистості, які включають два компоненти: праксичний (поведінковий) та емоційно-когнітивний.
К.О.Альбуханова-Славська вказує на те, що, стаючи суб’єктом, особистість виробляє індивідуальний спосіб організації діяльності. Суб’єкт являється інтегруючою, централізуючою, координуючою інстанцією діяльності. Він узгоджує всю систему індивідуальних, психофізіологічних, психічних і, на кінець, особистісних можливостей, особливостей з умовами й вимогами діяльності. Високий рівень суб’єктності припускає розвинутий рівень саморегуляції, який забезпечує відповідність зовнішнім вимогам з боку виконуючої діяльності й особистісних психологічних резервів.
Таким чином, важливою умовою розвитку готовності до професійної діяльності являється формування навичків саморозвитку. Здатність до професійного й особистісного саморозвитку є психічне новоутворення, яке виникає в результаті зовнішніх впливів на особистість у процесі виховання, навчання, розвитку. Тепер у психологічних дослідженнях значно посилився інтерес до проблеми саморозвитку.
Психологічними умовами виникнення готовності до виконання конкретної навчальної чи трудової задачі є її розуміння, усвідомлення відповідальності, бажання добитися успіху, визначення послідовності та способів роботи. Готовність студента-психолога до професійної діяльності після закінчення вищого навчального закладу – психологічний фактор успішного виконання своїх обов’язків, правильного використання здобутих знань, навиків, умінь, порівняно швидкою адаптацією до умов праці, підвищення кваліфікації.
Запропоновані вище погляди вчених та дослідників про наявність різноманітних підходів щодо визначення готовності пояснюються тим, що розглядаються різні види готовності, а також має значення і те, до якого конкретного виду діяльності належить готовність. Відповідно, при визначенні структури готовності до будь-якого виду діяльності необхідно враховувати специфіку самої діяльності й фактори, які впливають на структурні компоненти готовності.
Таким чином, теретичний аналіз науково-психологічної літератури показав неоднозначне розуміння проблеми готовності (див. табл.2).
Таблиця 2