- •Лекція 1.
- •1. Предмет і завдання курсу.
- •Контрольні запитання.
- •2. Дослов'янська культурна традиція на теренах України.
- •Контрольні запитання.
- •3. Культура східних слов'ян.
- •Контрольні запитання.
- •Лекція 2 Культура Київської Русі
- •1. Запровадження християнства.
- •Контрольні запитання.
- •2. Література, наукові знання та освіта.
- •Контрольні запитання.
- •3. Мистецтво: архітектура, живопис, музика та декоративно-ужиткове мистецтво.
- •Контрольні запитання.
- •Лекція 3.
- •1. Релігійне життя в Україні. Берестейська церковна унія.
- •Контрольні запитання.
- •2. Освіта: братські школи, Острозька та Києво-Могилянська колегії (Академії).
- •Контрольні запитання.
- •3. Початок книгодрукування.
- •Контрольні запитання.
- •4. Полемічна література.
- •Контрольні запитання.
- •6. Живопис, музика, театр, архітектура.
- •Контрольні запитання.
- •Лекція 4.
- •Контрольні запитання.
- •2. Наука.
- •Контрольні запитання.
- •4. Українська література.
- •Контрольні запитання.
- •Лекція 5.
- •1. Український театр.
- •Контрольні запитання.
- •Контрольні запитання.
- •3. Живопис, скульптура, архітектура.
- •Контрольні запитання.
- •Лекція 6.
- •1. Українське національне відродження періоду національно-визвольних змагань.
- •Контрольні запитання.
- •2. Радянська українізація та культурна революція. Освіта та наука.
- •Контрольні запитання.
- •3. Художня культура українського Розстріляного Відродження.
- •Контрольні запитання.
- •Контрольні запитання.
- •Контрольні запитання.
- •Лекція 7.
- •1. Українська культура під час війни та у повоєнне десятиріччя. Ждановщина.
- •2. Неоднозначний стан української культури під час "хрущовської відлиги".
- •3. Форсований наступ на українську культуру за часів стагнації.
- •4. Стан культури України в сучасних умовах.
- •Контрольні питання.
- •Найголовніші культурні події в Україні. Хронологічна таблиця.
- •Література.
- •1. Предмет і завдання курсу.
- •2. Дослов'янська культурна традиція на теренах України.
- •3. Культура східних слов'ян.
Контрольні запитання.
1. Яка роль В.Каразіна у розвитку вітчизняної науки та створенні Харківського університету?
2. Яке значення мали ліцеї у розвитку освіти в Україні?
3. Що ви знаєте про Валуєвський циркуляр та Емський указ?
4. Що ви знаєте про першого ректора Київського університету?
2. Наука.
Українські вчені 19 ст. зробили значний внесок у розвиток світової науки. Центрами наукових досліджень були Харківський, Київський, Одеський університети. Видатними організаторами математичної освіти в Україні, авторами підручників і монографій у 19 ст. були Т.Осиповський, М.Остроградський, В.Буняковський, М.Ващенко-Захарченко, О.Ляпунов. В Одеському університеті в 70-90 р. працював фізик М.Умов - автор теоретичних досліджень в галузі хвильових процесів і земного магнетизму.
У Київському, Харківському, Одеському і Львівському університетах і Миколаївській астрономічній обсерваторії провадилися астрономічні дослідження. Миколаївська обсерваторія брала участь у міжнародному співробітництві по створенню зоряної карти неба і зоряного каталогу. У Києві один час працював визначний астроном Ф.Бредихин, що народився у Миколаєві.
Значний внесок у розвиток хімічної науки в Україні був зроблений В.Каразіним, М.Бекетовым та ін. Значний внесок у розвиток фізики та електротехніки зробив професор Віденьського та Празького університетів і празької політехніки Іван Пулюй. Вважають, що він одночасно або й до Рентгена відкрив ефект "рентгенівських променів". Разом з П.Кулішем він зробив перший переклад Біблії українською мовою.
Наприкінці 19 ст. в Україні почали провадитися систематичні мікробіологічні дослідження. У 1886 р. І.Мечников разом із Я.Бардахом та М.Гамалія створили в Одесі першу в Україні й Росії і другу у світі після Пастерівського інституту в Парижі бактеріологічну станцію - сьогодні Одеський науково-дослідний інститут вірусології й епідеміології ім. І.І.Мечникова. Через якийсь час такі ж станції були створені у Харкові та Києві (сьогодні Київський науково-дослідний інститут епідеміології, мікробіології і паразитології і Харківський науково-дослідний інститут мікробіології, вакцинації і сироватки). На початку 20 ст. у Катеринославі був створений санітарно-бактеріологічний інститут (сьогодні Дніпропетровський науково-дослідний інститут гастроентерології).
Ці інститути досліджували інфекційні хвороби людини і тварин, створювали медичні сироватки - вакцини. Дослідники (Д.Заболотний, А.Карпинський, В.Бардах) вивчали мікробіологічні процеси, що відбувалися в земному грунті, воді, повітрі. Був зроблений значний внесок у розвиток теорії і практики боротьби з інфекційними захворюваннями.
Розвиток фізіології в Україні зв'язаний з ім'ям російського натураліста І.Сєченова, котрий якийсь час працював в Одеському університеті та Маріїнській гімназії. З Україною зв'язана чимала частина життя анатома і хірурга М. Пирогова.
Значний розвиток у 19 ст. в Україні одержали гуманітарні науки - історія України, етнографія, археологія, мовознавство, фольклористика й ін. Всесвітньо відомі імена українських істориків М.Грушевського, М.Костомарова, Д.Яворницького; археологів В.Хвойко, М.Веселовського, етнографа Ф.Вовка, сходознавця А.Кримського, мовознавців А.Потебні, М.Сумцова та ін.