- •Поняття та співвідношення публічного та приватного права
- •Цивільне право як приватне право, місце цивільного права в системі галузей права
- •Предмет цивільно-правового регулювання
- •Майнові відносини, які регулюються цивільним правом
- •Особисті немайнові права, які регулюються цивільним правом
- •Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин
- •Функції цивільного права
- •Основні принципи цивільного права
- •Визначення цивільного права, відмежування цивільного права від інших галузей права
- •Система цивільного права як галузі права
- •Поняття цивільного законодавства
- •Система цивільного законодавства
- •Роль звичаїв ділового обороту в регулюванні цивільних правовідносин
- •Кодифікація та інші форми систематизації цивільного законодавства
- •Дія цивільного законодавства у часі, у просторі та по колу осіб
- •Застосовування цивільного законодавства по аналогії
- •Тлумачення цивільно-правових норм
- •Поняття і предмет науки цивільного права
- •Функції та завдання науки цивільного права
- •Взаємодія науки цивільного права з іншими галузями юридичної науки і суспільних наук
- •Поняття цивільних правовідносин
- •Елементи та структурні особливості цивільних правовідносин
- •Зміст цивільних правовідносин
- •Поняття, зміст та види суб’єктивних цивільних прав, зміст та види суб’єктивних обов’язків
- •Склад учасників (суб’єктів) цивільних правовідносин
- •Поняття цивільної правоздатності і дієздатності
- •Об’єкти цивільних правовідносин
- •Класифікація (види) цивільних правовідносин
- •Підстави виникнення і припинення цивільних правовідносин
- •Фізична особа (громадяни) як індивідуальний суб’єкт цивільного права
- •Правоздатність фізичних осіб (виникнення та припинення, зміст, рівність та невід’ємність, співвідношення правоздатності та суб’єктивного права)
- •Дієздатність фізичних осіб, її види. Повна цивільна дієздатність фізичних осіб
- •Обсяг дієздатності малолітніх віком до 14 років
- •Обсяг дієздатності неповнолітніх віком від 14 до 18 років
- •Випадки набуття повної цивільної дієздатності неповнолітніми при досягненні ними 16 років
- •Обмеження дієздатності громадян
- •Визнання громадянина недієздатним
- •Місце проживання фізичної особи та його юридичне значення
- •Порядок, умови та правові наслідки визнання особи безвісно відсутньою та оголошення померлою
- •Поняття та ознаки юридичної особи
- •Поняття і види правосуб’єктності юридичних осіб
- •Органи юридичних осіб, індивідуалізація юридичних осіб
- •Порядок і способи утворення юридичних осіб. Установчі документи юридичної особи
- •Ліквідація, банкрутство, реорганізація юридичної особи
- •Види юридичних осіб
- •Господарські товариства як юридичні особи
- •Об’єднання громадян, профспілкової організації, благодійні та релігійні організації
- •Підприємства, установи, кооперативи
- •Держава та публічно – правові утворення як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Об’єкти цивільних правовідносин: поняття і види
- •Речі як об’єкти цивільних правовідносин
- •Поняття речей та їх ознаки
- •Класифікація речей та її правове значення
- •Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних правовідносин
- •Цінні папери як об’єкти цивільних правовідносин
- •Послуги та інші дії, результати творчої діяльності, інформація як об’єкти цивільних правовідносин
- •Особисті немайнові блага як об’єкти цивільних правовідносин
- •Поняття і види правочинів
- •Умови дійсності правочинів
- •Зміст правочину, єдність волі та волевиявлення у правочині
- •Форма правочину
- •Недійсність правочину та її види
- •Нікчемні та оспорюванні правочини
- •Недійсність частини правочину
- •Правові наслідки недійсності правочину
- •Визнання правочину недійсним та неукладеним
- •Момент, з якого правочину вважається недійсним
- •Поняття представництва, сфера його застосування
- •Види представництва
- •Учасники правовідносин з представництва. Повноваження представника
- •Наслідки укладення правочину особою, не уповноваженою на це, або з перевищенням повноважень
- •Довіреність. Форма і строк довіреності
- •Передоручення, припинення довіреності і наслідки припинення довіреності
- •Поняття строків в цивільному праві, види строків
- •Порядок обчислення строків
- •Поняття і значення строку позовної давності
- •Види строків позовної давності
- •Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •Початок перебігу строку позовної давності, зупинення, перерва і поновлення строків позовної давності
- •Наслідки закінчення строків позовної давності
- •Поняття здійснення суб’єктивного цивільного права і виконання цивільного обов’язку
- •Способи здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків, принципи та гарантії, межі здійснення
- •Зловживання правом, здійснення цивільного права всупереч з його призначенням
- •Поняття і зміст суб’єктивного права на захист цивільних прав
- •Способи захисту цивільних прав
- •Система державних органів, які здійснюють захист цивільних прав, самозахист цивільних прав
- •Поняття та ознаки особистих немайнових прав, не пов’язаних з майновими
- •Поняття та ознаки особистих немайнових прав (об’єкти, суб’єктний склад, абсолютність)
- •Підстави виникнення особистих немайнових прав, критерії класифікації
- •Система особистих немайнових прав в Цивільному Кодексі України
- •Захист особистих немайнових прав
- •Поняття та види особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Речові права в системі цивільних прав. Ознаки речових прав
- •Власність і право власності: співвідношення
- •Власність як економічна категорія
- •Зміст права власності
- •Право власності в об’єктивному і суб’єктивному значенні
- •Форми і види права власності за законодавством України. Право власності українського народу
- •Підстави виникнення права власності та їх класифікація
- •Момент виникнення права власності у набувача майна за договором
- •Ризик випадкової загибелі або псування речі
- •Припинення права власності
- •Глава 25 цк України регламентує припинення права власності.
- •Право приватної власності фізичних осіб
- •Право власності юридичних осіб
- •Право спільної власності
- •Право спільної часткової власності
- •Право переважної купівлі частки в спільній власності
- •Право спільної сумісної власності
- •Загальні положення про речові права, види речових прав
- •Право володіння, поняття та види сервітутів, їх припинення
- •Емфітевзис і суперфіцій
- •Цивільно-правові способи захисту права власності
- •Віндикаційний позов
- •Негаторний позов
- •Позов про визнання права власності і позов про виключення майна з акту опису
- •Поняття права інтелектуальної власності
- •Об’єкти права інтелектуальної власності
- •Суб’єкти права інтелектуальної власності
- •Особисті немайнові права інтелектуальної власності
- •Майнові права інтелектуальної власності
- •Захист права інтелектуальної власності судом
- •Поняття авторського права і суміжних прав
- •Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Право інтелектуальної власності на відкриття, комерційне (фірмове) найменування, торгівельну марку та інші нетрадиційні об’єкти права інтелектуальної власності
-
Нікчемні та оспорюванні правочини
-
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
-
Нікчемним (абсолютно недійсним) є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Сторони такого правочину не зобов'язані виконувати його умови, причому навіть і тоді, коли суд не визнає його недійсним. Однак це не означає, що потреби в необхідності визнання нікчемного правочину недійсним може й не виникнути. Така потреба може виникнути, якщо сторони виконали певні умови нікчемного правочину, якщо він нотаріально посвідчений, якщо він порушує права третіх осіб, якщо він зареєстрований у державних органах тощо. У таких випадках рішенням суду можуть бути визначені відповідні правові наслідки недійсності правочину, зобов'язано державні органи скасувати реєстрацію тощо. Нікчемними, зокрема, є правочини: а) укладені з недодержанням обов'язкової письмової форми, якщо недійсність прямо передбачена законом, наприклад, правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань (ст. 547); б) укладені з недодержанням обов'язкової нотаріальної форми (ч. 1 ст. 219); в) укладені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без належного схвалення (ст. 221); г) укладені недієздатною фізичною особою (ст. 226); д) вчинені без дозволу органу опіки і піклування (ч. 1 ст. 224); ж) які порушують публічний порядок (ст. 228). Водночас ЦК передбачає можливість визнання деяких нікчемних правочинів недійсними (ч. 2 ст. 218, ч. 2 ст. 219, ч. 2 ст. 220, ч. 2 ст. 224) за підставами, визначеними в ЦК.
-
Недійсність частини правочину
-
Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
-
При цьому закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати. Отже, за таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому. Не призводить недійсність окремої частини правочину до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини. Наприклад, сторони передбачили в правочині відмову від судового захисту порушених прав чи від застосування санкцій у разі невиконання умов правочину. Визнання цих умов недійсними у зв'язку з тим, що вони обмежують права суб'єктів цивільного права, не може спричинити недійсність правочину, оскільки ці питання врегульовані цивільним законодавством і такий правочин міг бути вчинений і без цих умов. Переважна частина правочинів містить комплекс умов, які мають різне значення та неоднаковий вплив на досягнення юридичної мети. Є умови, без яких існування правочину неможливе, а відтак дефекти в них, їх невідповідність вимогам закону не можуть бути правомірною підставою виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків. В правочинах-договорах такими є істотні умови (ст. 638 ЦК). Тому визнання будь-якої з істотних умов договору спричиняє його недійсність в цілому. Інші ж умови не мають такого правоутворюючого фактору, їх невідповідність закону не має такого правового значення для реалізації правочину. У певних випадках законодавчо визнаються нікчемними ті чи інші конкретні умови договору. Так, в ЦК визнаються, зокрема, нікчемними умови: про обмеження в договорі роздрібної купівлі-продажу прав покупця - фізичної особи, порівняно з правами, встановленими цим Кодексом чи законодавством про захист прав споживачів (ст. 698); які погіршують становище наймача у договорі прокату порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору (ст. 787); які передбачають відмову вкладника від права на одержання вкладу на першу вимогу (ст. 1060). Наявність у правочині таких нікчемних умов також не призводить до недійсності правочину чи інших його частин.