- •Поняття та співвідношення публічного та приватного права
- •Цивільне право як приватне право, місце цивільного права в системі галузей права
- •Предмет цивільно-правового регулювання
- •Майнові відносини, які регулюються цивільним правом
- •Особисті немайнові права, які регулюються цивільним правом
- •Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин
- •Функції цивільного права
- •Основні принципи цивільного права
- •Визначення цивільного права, відмежування цивільного права від інших галузей права
- •Система цивільного права як галузі права
- •Поняття цивільного законодавства
- •Система цивільного законодавства
- •Роль звичаїв ділового обороту в регулюванні цивільних правовідносин
- •Кодифікація та інші форми систематизації цивільного законодавства
- •Дія цивільного законодавства у часі, у просторі та по колу осіб
- •Застосовування цивільного законодавства по аналогії
- •Тлумачення цивільно-правових норм
- •Поняття і предмет науки цивільного права
- •Функції та завдання науки цивільного права
- •Взаємодія науки цивільного права з іншими галузями юридичної науки і суспільних наук
- •Поняття цивільних правовідносин
- •Елементи та структурні особливості цивільних правовідносин
- •Зміст цивільних правовідносин
- •Поняття, зміст та види суб’єктивних цивільних прав, зміст та види суб’єктивних обов’язків
- •Склад учасників (суб’єктів) цивільних правовідносин
- •Поняття цивільної правоздатності і дієздатності
- •Об’єкти цивільних правовідносин
- •Класифікація (види) цивільних правовідносин
- •Підстави виникнення і припинення цивільних правовідносин
- •Фізична особа (громадяни) як індивідуальний суб’єкт цивільного права
- •Правоздатність фізичних осіб (виникнення та припинення, зміст, рівність та невід’ємність, співвідношення правоздатності та суб’єктивного права)
- •Дієздатність фізичних осіб, її види. Повна цивільна дієздатність фізичних осіб
- •Обсяг дієздатності малолітніх віком до 14 років
- •Обсяг дієздатності неповнолітніх віком від 14 до 18 років
- •Випадки набуття повної цивільної дієздатності неповнолітніми при досягненні ними 16 років
- •Обмеження дієздатності громадян
- •Визнання громадянина недієздатним
- •Місце проживання фізичної особи та його юридичне значення
- •Порядок, умови та правові наслідки визнання особи безвісно відсутньою та оголошення померлою
- •Поняття та ознаки юридичної особи
- •Поняття і види правосуб’єктності юридичних осіб
- •Органи юридичних осіб, індивідуалізація юридичних осіб
- •Порядок і способи утворення юридичних осіб. Установчі документи юридичної особи
- •Ліквідація, банкрутство, реорганізація юридичної особи
- •Види юридичних осіб
- •Господарські товариства як юридичні особи
- •Об’єднання громадян, профспілкової організації, благодійні та релігійні організації
- •Підприємства, установи, кооперативи
- •Держава та публічно – правові утворення як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Об’єкти цивільних правовідносин: поняття і види
- •Речі як об’єкти цивільних правовідносин
- •Поняття речей та їх ознаки
- •Класифікація речей та її правове значення
- •Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних правовідносин
- •Цінні папери як об’єкти цивільних правовідносин
- •Послуги та інші дії, результати творчої діяльності, інформація як об’єкти цивільних правовідносин
- •Особисті немайнові блага як об’єкти цивільних правовідносин
- •Поняття і види правочинів
- •Умови дійсності правочинів
- •Зміст правочину, єдність волі та волевиявлення у правочині
- •Форма правочину
- •Недійсність правочину та її види
- •Нікчемні та оспорюванні правочини
- •Недійсність частини правочину
- •Правові наслідки недійсності правочину
- •Визнання правочину недійсним та неукладеним
- •Момент, з якого правочину вважається недійсним
- •Поняття представництва, сфера його застосування
- •Види представництва
- •Учасники правовідносин з представництва. Повноваження представника
- •Наслідки укладення правочину особою, не уповноваженою на це, або з перевищенням повноважень
- •Довіреність. Форма і строк довіреності
- •Передоручення, припинення довіреності і наслідки припинення довіреності
- •Поняття строків в цивільному праві, види строків
- •Порядок обчислення строків
- •Поняття і значення строку позовної давності
- •Види строків позовної давності
- •Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •Початок перебігу строку позовної давності, зупинення, перерва і поновлення строків позовної давності
- •Наслідки закінчення строків позовної давності
- •Поняття здійснення суб’єктивного цивільного права і виконання цивільного обов’язку
- •Способи здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків, принципи та гарантії, межі здійснення
- •Зловживання правом, здійснення цивільного права всупереч з його призначенням
- •Поняття і зміст суб’єктивного права на захист цивільних прав
- •Способи захисту цивільних прав
- •Система державних органів, які здійснюють захист цивільних прав, самозахист цивільних прав
- •Поняття та ознаки особистих немайнових прав, не пов’язаних з майновими
- •Поняття та ознаки особистих немайнових прав (об’єкти, суб’єктний склад, абсолютність)
- •Підстави виникнення особистих немайнових прав, критерії класифікації
- •Система особистих немайнових прав в Цивільному Кодексі України
- •Захист особистих немайнових прав
- •Поняття та види особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Речові права в системі цивільних прав. Ознаки речових прав
- •Власність і право власності: співвідношення
- •Власність як економічна категорія
- •Зміст права власності
- •Право власності в об’єктивному і суб’єктивному значенні
- •Форми і види права власності за законодавством України. Право власності українського народу
- •Підстави виникнення права власності та їх класифікація
- •Момент виникнення права власності у набувача майна за договором
- •Ризик випадкової загибелі або псування речі
- •Припинення права власності
- •Глава 25 цк України регламентує припинення права власності.
- •Право приватної власності фізичних осіб
- •Право власності юридичних осіб
- •Право спільної власності
- •Право спільної часткової власності
- •Право переважної купівлі частки в спільній власності
- •Право спільної сумісної власності
- •Загальні положення про речові права, види речових прав
- •Право володіння, поняття та види сервітутів, їх припинення
- •Емфітевзис і суперфіцій
- •Цивільно-правові способи захисту права власності
- •Віндикаційний позов
- •Негаторний позов
- •Позов про визнання права власності і позов про виключення майна з акту опису
- •Поняття права інтелектуальної власності
- •Об’єкти права інтелектуальної власності
- •Суб’єкти права інтелектуальної власності
- •Особисті немайнові права інтелектуальної власності
- •Майнові права інтелектуальної власності
- •Захист права інтелектуальної власності судом
- •Поняття авторського права і суміжних прав
- •Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Право інтелектуальної власності на відкриття, комерційне (фірмове) найменування, торгівельну марку та інші нетрадиційні об’єкти права інтелектуальної власності
-
Предмет цивільно-правового регулювання
Цивільне право як самостійна галузь права регулює певну частину суспільних відносин, яка у своїй сукупності становить предмет цивільного права. Предметом цивільного права є майнові та особисті немайнові відносини, так звані «цивільні відносини», засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Встановлення предмета цивільного права дає можливість дати відповідь на питання, що воно регулює як галузь права, яке коло суспільних відносин входить у сферу цивільно-правового регулювання
Так, відповідно до ст. 1 нового ЦК України цивільними є майнові та особисті немайнові відносини, основані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Тобто тут виділяються дві групи відносин без поділу особистих немайнових відносин на два види. І хоч ці дві групи за своїм змістом різнорідні, але їх об'єднує єдність правових умов, на яких вступають у ці відносини суб'єкти цивільного права. Як зазначається у новому ЦК України, вони основуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ст. 1). Це водночас означає, що відносини, які не мають зазначених ознак не повинні регулюватися цивільним законодавством, якщо інше прямо не передбачено законом. Так, не можуть вважатися предметом цивільного права відносини з приводу оподаткування, щодо використання бюджетних коштів тощо, хоч вони і є майновими, але регулюються податковим, фінансовим правом. У ЦК немає орієнтовного переліку відносин, що регулюються цим Кодексом. Для їх встановлення можна проаналізувати конкретні статті ЦК. Проте, якщо врахувати, що цивільні правовідносини регулюються не лише нормами ЦК, а й нормами багатьох інших законів та нормативно-правових актів, то стане очевидною недостатність такого підходу. Між тим, цивілістична наука ще не сформулювала однозначних поглядів щодо правової природи усіх суспільних відносин, які мають входити до предмета цивільно-правового регулювання. Тому на вирішенні цієї проблеми необхідно зупинитися детальніше.
-
Майнові відносини, які регулюються цивільним правом
Майнові відносини виникають:
а) між фізичними особами;
б) між фізичними особами і юридичними особами;
в) між юридичними особами;
г) за участю держави і фізичних осіб або юридичних осіб;
д) за участю органів місцевого самоврядування і фізичних осіб або юридичних осіб.
Однак не всі майнові відносини регулюються цивільним правом. Переважна більшість майнових відносин є предметом регулювання інших галузей права. Так, майнові відносини, що виникають у зв´язку зі сплатою податків, митних зборів, адміністративних штрафів, регулюються фінансовим і адміністративним правом. Кримінальне право також регулює майнові відносини (конфіскація, штраф). Таким чином, цивільним правом регулюються ті майнові відносини, в яких державні організації виступають не як суб´єкти влади, а як рівноправні (звичайні) суб´єкти.
Майнові відносини становлять основну питому вагу предмета цивільного права. Такі відносини складаються, як правило, з приводу конкретного, реально і фізично існуючого майна. В юридичній науці щодо поняття майнових відносин є кілька точок зору. При цьому в основі розбіжностей поглядів щодо поняття майнових відносин лежить його співвідношення з іншими, близькими за своїм змістом категоріями. Так, насамперед багато хто з авторів звертає увагу на необхідність розмежування майнових, виробничих (матеріальних) та економічних відносин, оскільки майнові відносини є вольовими, які виникають на розсуд людини і піддаються правовому регулюванню, а інші мають об'єктивний характер і не піддаються правовому регулюванню1. На їх думку, людина не може змінити закони розвитку виробничих, економічних відносин у суспільстві, а лише може відповідно до існуючої закономірності прискорити або загальмувати їх розвиток, впливаючи на них правовим регулюванням чи іншим чином.
Позиція інших вчених зводиться до того, що поняття виробничих (матеріальних), економічних відносин відображають різні властивості одних і тих самих суспільних відносин, що виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ. Так, ці суспільні відносини є матеріальними і визначаються матеріальними умовами життя людей, вони є виробничими, оскільки виникають у процесі виробництва, вони є економічними, оскільки становлять економічний базис суспільства.