446. Припинення права власності

385. Глава 25 цк України регламентує припинення права власності.

386. Підстави припинення права власності, що визначаються у ст. 346 ЦК, можна поділити на дві групи. Першу групу становлять підстави, що залежать від волі власника:

387. 1) відчуження власником свого майна. У цьому випадку йдеться про різноманітні правочини, що спрямовані на відчуження власником свого майна (купівля-продаж та всі її різновиди, дарування, міна тощо);

388. 2) відмова власника від права власності (ст. 347 ЦК). Особа може відмовитися від права власності двома способами - заявивши про відмову та вчинити інші дії, що свідчать про її відмову від права власності на це майно (наприклад, знищити річ, викинути її).Відмовитись від права власності на майно може будь-яка особа, як фізична, так і юридична. Правом відмови від права власності не може скористатись держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади як власники майна.

389. Другу групу становлять підстави, що не залежить від волі власника:

390. 1) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі (ст. 348 ЦК); Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України та Спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна. До переліку входять: зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї та боєприпасів до неї, які набуваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси, бойові отруйні речовини, вибухові речовини і засоби вибуху та інші види майна, зокрема належать: вогнепальна мисливська зброя, газові пістолети й револьвери та деякі види пневматичної зброї; пам'ятки історії та культури; радіоактивні речовини.

391. Якщо майно такого виду набуте володільцем незаконно, то це не створює права власності на нього. Але якщо майно набуто у власність з підстав, що не заборонені законом (наприклад, зброя перейшла від одного громадянина до іншого в порядку спадкування за законом), і особа за законом, який був прийнятий пізніше, не має можливості володіти ним, це майно підлягає примусовому відчуженню за нормами ст. 348 ЦК.

392. 2) викупу пам'яток історії та культури (ст. 352 ЦК); державний орган з питань охорони пам'яток історії та культури спочатку робить власнику попередження про необхідність покращити утримання таких речей у такий спосіб, щоб воно не загрожувало їх пошкодженню або знищенню. У разі відмови або неможливості власника (наприклад, недостатність коштів, відсутність спеціальних знань) здійснювати належне утримання пам'ятки історії та культури такий орган звертається до суду з позовом про викуп речей. Примусовий викуп означеної категорії майна не залежить від характеру поведінки власника, тобто його вини в безхазяйному утриманні культурних цінностей.

393. 3) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю (ст. 350 ЦК); Викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, приватної власності для суспільних потреб чи їх примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності здійснюються в порядку, встановленому законом.

394. 4) викуп нерухомого майна у зв'язку з викупом земельної ділянки, на якій воно розміщене (ст. 351 ЦК); Право власності на житловий будинок, інші будівлі, споруди, багаторічні насадження може бути припинене за згодою власника у разі викупу земельної ділянки, на якій вони розміщені, для суспільних потреб чи за рішенням суду в разі її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності з обов'язковим попереднім і повним відшкодуванням їх вартості. У разі якщо власник земельної ділянки, що підлягає примусовому відчуженню з мотивів суспільної необхідності, є власником житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, вимога про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності розглядається разом із вимогою про припинення права власності на такі об'єкти.

395. 5) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;

396. 6) реквізиція (ст. 353 ЦК); передбачає примусове вилучення майна у його власника за надзвичайних обставин з метою суспільної необхідності, але з обов'язковою повною і попередньою компенсацією його вартості. Для власника, майно якого підлягає вилученню шляхом реквізиції, коментована стаття встановлює конкретні гарантії. По-перше, можливість судового оскарження оцінки, за якою власникові була відшкодована вартість реквізованого майна. По-друге, власник у разі реквізиції може вимагати взамін надання йому іншого майна. По-третє, після припинення надзвичайної обставини при збереженні реквізованого майна особа, якій воно належало, має право вимагати його повернення.

397. 7) конфіскація (ст. 354 ЦК); Конфіскація є примусовим вилученням майна у власника без компенсації його вартості, яке застосовується за вчинення ним правопорушення в установлених законом випадках. Конфіскація майна може провадитися лише за рішенням суду

398. 8)припинення юридичної особи чи смерть власника.

399. Проте є такі, які не можна беззастережно віднести ні до першої, ні до другої групи підстав припинення права власності (наприклад, знищення майна - ст. 349 ЦК). Знищення майна є підставою припинення права власності, яка не пов'язана з правонаступництвом. Під знищенням слід розуміти використання майна, в результаті якого воно припиняє своє існування (наприклад, продукти харчування) або коли право власності припиняється на майно поза волею власника в результаті непереборної сили, неправомірних дій третіх осіб тощо. За загальним правилом право власності на майно припиняється в момент його знищення, проте на майно, права на яке підлягають державній реєстрації (наприклад, об'єкти нерухомості (ст. 181 ЦК), таке право припиняється з моменту внесення реєструючим органом за заявою власника змін до державного реєстру.

400. Частина 2 ст. 346 ЦК встановлює, що право власності може бути припинене і в інших встановлених законом випадках. Ці підстави можуть визначатися як у спеціальних законах (ст. 348 ЦК), так і в інших статтях ЦК (наприклад, у ст. 330, яка встановлює набуття права власності на майно добросовісним набувачем проти волі власника).