- •1. Поняття сім’ї.
- •2.Поняття сімейного права
- •3.Принципи сімейного права.
- •4.Принцип найкращого забезпечення інтересів дитини.
- •5.Предмет і метод сімейного права.
- •6. Джерела сімейного права
- •7. Характеристика сімейних правовідносин
- •8. Суб’єкти сімейних правовідносин
- •9. Переважні права в сімейному праві
- •10. Здійснення сімейних прав
- •11.Захист сімейних прав та інтересів
- •12.Позовна давність в сімейному праві
- •13.Поняття шлюбу та його ознаки
- •14. Умови укладення шлюбу та перешкоди до його укладення
- •15.Державна реєстрація шлюбу
- •16. Поняття припинення шлюбу
- •17. Підстави і порядок припинення шлюбу
- •Шлюб припиняється шляхом:
- •18. Розірвання шлюбу в судовому порядку
- •19. Розірвання шлюбу через органи драцс
- •20. Правові наслідки розірвання шлюбу.
- •21.Момент припинення шлюбу при його розірванні. Право на повторний шлюб.
- •22.Поновлення шлюбу в разі з’явлення одного з поружжя, оголошенного померлим або визнаного безвісно відсутнім.
- •23.Поняття недійсності шлюбу.
- •24.Види недійсних шлюбів.
- •25.Підстави визнання шлюбу недійсним.
- •26. Порядок визнання шлюбу недійсним.
- •27. Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду.
- •28.Недійсність шлюбу і неукладений шлюб. Співвідношення. Відмінність неукладеного шлюбу від недійсного шлюбу
- •29.Правові наслідки визнання шлюбу недійсним. Стаття 45. Правові наслідки недійсності шлюбу
- •30. Санація шлюбу
- •31. Режим окремого проживання подружжя
- •32. Поняття особистих немайнових прав і обов’язків подружжя.
- •33.Право вибору подружжям прізвища.
- •34.Право подружжя спільно вирішувати питання життя сім’ї.
- •35. Право кожного із подружжя на вибір занять, професії і місця проживання, повагу до своєї індивідуальності, звичок та уподобань
- •37. Правовий режим роздільного майна подружжя
- •38.Правовий режим спільного майна подружжя
- •41. Види договорів подружжя
- •42. Шлюбний договір: поняття, природа,зміст
- •43.Зміна і розірвання шлюбного договору
- •44.Порядок поділу спільного майна подружжя
- •45.Способи поділу спільного майна подружжя
- •46. Накладення стягнення на майно подружжя.
- •47. Права та обов’язки подружжя по утриманню.
- •48. Загальні і спеціальні умови надання утримання одному з подружжя.
- •49. Право на утримання після розірвання шлюбу.
- •50. Підстави припинення права подружжя на утримання.
- •51. Майнові відносини жінки та чоловіка, які проживають однією сім‘єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
- •52. Визначення походження дитини.
- •53. Визначення походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.
- •54. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою.
- •55. Визначення походження дитини батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
- •56. Встановлення факту материнства (батьківства) за рішенням суду.
- •57. Визнання батьківства за рішенням суду.
- •58. Оспорювання материнства (батьківства).
- •59. Поняття та загальна характеристика особистих немайнових правовідносин батьків і дітей.
- •60. Загальна характеристика особистих немайнових прав дитини.
- •61.Право дитини на ім я та прізвище
- •62.Право дитини на виховання в сім ї
- •63.Право дитини знати про своє походження
- •64.Захист прав дітей
- •65. Особисті немайнові права та обов’язки батьків
- •66. Спори між батьками щодо виховання та місця проживання дитини
- •67. Підстави і порядок позбавлення батьківських прав
- •68. Наслідки позбавлення батьківських прав
- •69. Поновлення батьківських прав
- •70. Відібрання дітей без позбавлення батьківських прав
- •71. Майнові відносини батьків та дітей
- •72. Управління майном дитини
- •81. Порядок проведення усиновлення
- •82. Особи, які можуть бути усиновителями Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами
- •Стаття 212. Особи, які не можуть бути усиновлювачами
- •83. Переважне право на усиновлення
- •84. Таємниця усиновлення
- •85. Згода дитини на усиновлення
- •86.Усиновлення без згоди батьків.
- •87.Правові наслідки усиновлення.
- •88.Скасування усиновлення.
- •89.Визнання усиновлення недійсним.
- •90.Опіка і піклування над дітьми.
- •91. Передача дитини в прийомну сім’ю.
- •92. Патронат над дитиною.
- •93.Виховання дитини в дитячому будинку сімейного права
1. Поняття сім’ї.
Відповідно до ст. 3 СКУ сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно про-живають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших по-важних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Для визначення сім'ї в науковій літературі застосовувалися різні терміни — «союз», «об'єднання», «спільність», «мала соціальна група» тощо. Новий СК визначає сім'ю як первинний та основний осередок суспільства (ч. 1 ст. 3 СК). Таке визначення не є правовим, воно вирішує лише питання щодо місця та значення сім'ї в суспільстві.
Тому в науковому плані, з урахуванням ст. 3 СК, можна вважати, що сім'я — це об'єднання осіб, пов'язаних між собою спільністю проживання, побуту та взаємними правами і обов'язками. Щодо такої ознаки сім'ї, як спільне проживання осіб, які її складають, закон містить деякі винятки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Спільний побут членів сім'ї має різноманітні види свого прояву — спільне ведення господарства, відпочинок, спілкування тощо. Членів сім'ї пов'язують також взаємні права та обов'язки. Ця ознака є найбільш вагомою для юридичного визначення сім'ї. Члени сім'ї мають комплекс взаємних особистих та майнових прав та обов'язків. Так, батьки зобов'язані виховувати своїх дітей, захищати та представляти їхні інтереси перед третіми особами. Крім того, вони зобов'язані утримувати дітей та забезпечувати матеріальні умови їх життя. Комплекс взаємних прав та обов'язків пов'язує також подружжя, усиновлювачів та усиновителів, інших членів сім'ї.
Підставами виникнення сім'ї є шлюб, кровне споріднення осіб, усиновлення, а також інші підстави, які не заборонені законом, і такі, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч. 4 ст. 3 СК).
2.Поняття сімейного права
1) Сімейне право - це сукупність правових норм і принципів, які регулюють та охороняють особисті й пов'язані з ними майнові відносини фізичних осіб, що виникають із шлюбу й належності до сім'ї. Тобто це право регулює відносини між подружжям щодо порядку укладення шлюбу, особистих і майнових відносин між ними" порядку та умов припинення шлюбу, відносин між батьками й дітьми, іншими родичами. Крім того, сімейне право України регулює :а охороняє відносини усиновлення (удочеріння), опіки й піклування тощо. Виходячи з цього можна стверджувати, що предметом сімей-ного права е сукупність відносин, що регулюються та охороняються нормами і принципами сімейного права з приводу особистих немайнових прав та обов'язків і тих майнових прав та обов'язків, що виникають на ґрунті шлюбу та сім'ї.
Завдяки цьому можна стверджувати, що сімейне право є самостійною галуззю права, яка відокремилася від цивільного. На підтвердження самостійності сімейного права та неналежності його до цивільного наводять кілька аргументів.
1. Сімейно-правові відносини характеризуються власними джерелами виникнення. Якщо цивільні правовідносини вини-кають, як правило, з договорів, то шлюбно-сімейні - зі споріднення, шлюбу, усиновлення, і всі майнові відносини випливають з особистих. Ці правовідносини пов'язують не сторонніх, а близьких осіб — родичів, подружжя.
2. У першу чергу, сімейні правовідносини - це особисті немайнові відносини.
3. Сімейні права та обов'язки не можна відчужувати, передавати, купувати, продавати чи дарувати.
4. Сімейні відносини в Україні в багатьох випадках регулюються нормами моралі, а не тільки правовими нормами, і це є характерам тільки для сімейного права.
Словосполучення (термін) "сімейне право" використовується для позначення різного роду понять. По-перше, про сімейне право говорять як про сукупність (систему) норм, що регулюють сімейні відносини.
По-друге, іноді сімейним правом називають сукупність (систему) нормативних актів, що містять сімейно-правові норми, тобто сімейне законодавство.
По-третє, сімейним правом іменують сукупність (систему) знань про сімейно-правові явища, тобто науку ("сімейне пра-во" як наука).
І нарешті, по-четверте, у навчальних закладах викладається навчальна дисципліна "Сімейне право".