- •Окреме провадження як самостійне провадження в цивільному судочинстві.
- •Поняття, мета та характерні риси окремого провадження.
- •Категорії справ, що розглядаються та вирішуються судами в порядку окремого провадження, їх юридичні ознаки.
- •Заявник у справі окремого провадження як основний учасник справи, його процесуальний статус.
- •Порядок розгляду справ окремого провадження.
- •Основні учасники справи в окремому провадженні.
- •Поняття і види судових рішень в цивільному процесі.
- •Рішення суду першої інстанції: поняття та значення.
- •Вимоги, яким повинно відповідати рішення суду.
- •Суть і значення рішення суду.
- •Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення.
- •Обґрунтованість рішення суду та його складові.
- •Законність рішення суду та його складові.
- •Реалізованість рішення суду як елемент законної сили судового рішення.
- •Вимога повноти рішення суду.
- •Здійсненість рішення суду як елемент законної сили судового рішення.
- •Неспростованість рішення суду як елемент законної сили судового рішення.
- •Вимога визначеності судового рішення.
- •Преюдиційність рішення суду як елемент законної сили судового рішення.
- •Безумовність як вимога судового рішення.
- •Обов’язковість судового рішення.
- •Усунення недоліків судового рішення судом, який його ухвалив.
- •Додаткове рішення в цивільному процесі.
- •Роз’яснення рішення суду.
- •Зміст рішення суду.
- •Ухвали суду першої інстанції, їх поняття та зміст.
- •Класифікація ухвал суду першої інстанції.
- •Порядок ухвалення рішень суду.
- •Набрання рішенням суду законної сили та її правові наслідки.
- •Об’єктивні межі законної сили рішення суду.
- •Суб’єктивні межі законної сили рішення суду.
- •Суть і значення наказного провадження в цивільному судочинстві.
- •Поняття судового наказу, його характерні риси.
- •Відмінність судового наказу від рішення суду. (замените просто судове рішення на рішення суду. Разницы никакой)
- •Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ.
- •Розгляд заяви про скасування судового наказу.
- •Апеляційне провадження: поняття та характерні риси.
- •Передумови права на апеляційне оскарження.
- •Право апеляційного оскарження.
- •Суб’єкти апеляційного оскарження. (на номера статтей не смотрите)
- •Об’єкти апеляційного оскарження.
- •Строк на апеляційне оскарження.
- •Апеляційна скарга, її форма і зміст.
- •Залишення апеляційної скарги без руху.
- •Повернення апеляційної скарги. (див. Пит. 47)
- •Відмова у відкритті апеляційного провадження.
- •Відкриття апеляційного провадження.
- •Закриття апеляційного провадження.
- •Підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції.
- •Підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції.
- •Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції.
- •Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
- •Повноваження суду апеляційної інстанції.
- •Постанови суду апеляційної інстанції, їх зміст.
- •Суть і значення касаційного провадження, його характерні риси.
- •Передумови права на касаційне оскарження.
- •Право касаційного оскарження.
- •Суб’єкти касаційного оскарження.
- •Об’єкт касаційного оскарження.
- •Строк на касаційне оскарження.
- •Форма і зміст касаційної скарги.
- •Повноваження суду касаційної інстанції.
- •Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •Залишення касаційної скарги без руху.
- •Повернення касаційної скарги.
- •Відкриття касаційного провадження у справі.
- •Відмова у відкритті касаційного провадження у справі.
- •Постанови суду касаційної інстанції.
- •Обов’язковість вказівок, що містяться в постанові суду касаційної інстанції.
- •Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами як самостійне провадження в цивільному судочинстві.
- •Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
- •Підстави для перегляду судового рішення у зв’язку з виключними обставинами.
- •Поняття нововиявлених обставин як підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •Поняття виключних обставин як підстав для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами.
-
Розгляд заяви про скасування судового наказу.
Стаття 171. Розгляд заяви про скасування судового наказу
1. Заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
2. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
3. У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
-
Апеляційне провадження: поняття та характерні риси.
Підставою для виникнення інституту апеляції було прагнення вирішити дві проблеми цивільного судочинства: по-перше, значно покращити якість судових рішень; по-друге, ліквідувати тяганину при вирішенні цивільно-правових спорів.
Апеляційне оскарження - один із найбільш поширених у сучасному цивільному судочинстві способів оскарження судових рішень, які не набрали чинності, в суді вищої інстанції (апеляційному суді). Цей спосіб оскарження судових рішень існує, зокрема, в Великобританії, Франції, Бельгії, Німеччині, Австрії, США тощо.
Апеляційне провадження - це процес перевірки законності та обгрунтованості рішень, ухвал суду першої інстанції, що не набрали законної сили.
Суть апеляції полягає в новому (повторному) розгляді і перевирішенні справи судом апеляційної інстанції. Апеляційне оскарження і перевірка рішень і ухвал суду першої інстанції, що не набрали чинності (законної сили) як процесуальна гарантія захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, інших осіб, які брали участь у розгляді справи і зміцнення законності і виконання завдань цивільного судочинства досягається реалізацією ними права на оскарження судових актів і перевіркою судом апеляційної інстанції їх законності і обгрунтованості шляхом повторного розгляду справи (перевирішення) з можливістю встановлювати нові факти, досліджувати нові докази, а також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням за думкою позивача встановленого порядку.
Таким чином, апеляція- це звернення до вищого суду з проханням (скаргою) про скасування (зміну) судового акту суду першої інстанції, який не набрав законної сили і який є підставою для перегляду справи по суті у заявленому або в повному обсязі.
Повний обсяг перегляду передбачається у наступних випадках:
- коли має місце скасування судового рішення за безумовними підставами;
- доводи апеляційної скарги не дозволяють провести перевірку законності та обгрунтованості судового рішення в частині.
Перегляд у заявленому обсязі передбачається в усіх інших випадках.
Предметом апеляції є вимога заявника апеляційної скарги, що звернена до вищого (апеляційного) суду .
Апеляція може бути індивідуальною або спільною, первісною або приєднаною (з боку іншого співучасника), головною або зустрічною чи випадковою, тобто поданою стороною самостійно або у зв'язку із зверненням іншої стороні. Найбільш змістовний інтерес представляє класифікація апеляції на такі види, як повна та неповна. Неповна апеляція характерна для національних систем Австрії та Німеччини. Повна апеляція традиційно існує в Італії, Франції.
Повна апеляція відрізняється від неповної тим, що вона допускає перегляд (перевирішення) всієї справи. Для повної апеляції притаманні ознаки розгляду справи по суті та безповоротно, без передачі її на розгляд суду першої інстанції. Діюча вітчизняна апеляція є повною, якщо суд апеляційної інстанції здійснює перевірку законності та обгрунтованості прийнятого рішення в повному обсязі, досліджуючи нові докази та встановлюючи нові факти (ч. 2,3,4 ст. 303 ЦПК).
В тих випадках, коли законодавець обмежує перегляд справи частиною, що оскаржується, дозволяє направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, має місце неповна апеляція. Тобто, неповна (обмежена, юридична) апеляція - це перевірка законності та обгрунтованості судового рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили, на підставі, як правило, матеріалів справи, без надання нових доказів.
Одним із питань оцінки апеляційного розгляду є питання, чи всі рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
В західноєвропейських процесах не всі рішення суду першої інстанції можуть стати предметом розгляду апеляційної інстанції. Так, у Франції апеляція не допускається у випадках, якщо предмет спору незначний, а саме, коли сума вимог менше 13 000 франків. Крім того, у французькому цивільному процесі за окремими категоріями справ з метою процесуальної економії апеляція в загальному її розумінні взагалі не допускається. Прикладами є рішення щодо звернення стягнення на нерухоме майно, про банкрутство, про виправлення фактичних помилок тощо.
В Україні дотримуватись таких обмежень на реалізацію права апеляційного оскарження в цивільних справах недоцільно. Апеляція за загальним принципом може бути подана на всі рішення суду першої інстанції.
Слід зазначити, що незначні за розміром позови подаються особами малозабезпеченими. Якщо виключити цю категорію справ із компетенції апеляційних судів з метою надання їм можливості зосередитись на розгляді майнових спорів з більшою ціною позову, то це призведе до обмеження можливості судового захисту малозабезпеченої категорії громадян, що суперечить принципу доступності до судового захисту.
Значення апеляційного провадження полягає в тому, що воно є однією з форм, що забезпечує однакове застосування судами законів при вирішенні цивільних справ. Розгляд справ за апеляційними скаргами дозволяє виправляти помилки судів першої інстанції й спрямовувати їх роботу, забезпечуючи правильний та однаковий підхід до застосування норм матеріального і процесуального права, а також має превентивний характер- попереджує порушення норм права громадянами, організаціями, посадовими і службовими особами.
Аналіз норм глави 1 Розділу V "Апеляційне провадження" ЦПК України дає підстави визначити наступні характерні риси інституту апеляції цивільного судочинства України:
- апеляція подається на рішення (ухвалу) суду першої інстанції, що не набрали чинності (законної сили);
- цивільна справа в зв'язку з поданою апеляційною скаргою направляється на розгляд до суду вищої інстанції (апеляційний суд);
- подача апеляційної скарги обумовлена неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права чи порушенням процесуальних норм;
- суд апеляційної інстанції, при розгляді справи, вирішує як питання факту, так і питання права, тобто як юридичну, так і фактичну сторони справи, у тому ж обсязі, що і суд першої інстанції;
- розгляд справи в суді апеляційної інстанції здійснюється при встановленні меж судового розгляду.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. При цьому суд може встановлювати нові факти, досліджувати нові докази, але тільки в тих випадках, коли визнає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у їх прийнятті чи коли неможливість їх надання була обумовлена поважними причинами.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.
Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.
В ЦПК України закріплюється, що апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.