- •Г.В. Соколовська с.Ю. Соколовський вища математика
- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1. Матриці. Визначники другого та третього порядків
- •§2. Властивості визначників другого та третього порядків
- •§3. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Метод Крамера
- •§4. Метод Гаусса виключення невідомих
- •Розділ 2. Векторна алгебра
- •§ 1. Основні поняття векторної алгебри
- •§ 2. Лінійні операції над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •§ 3. Проекція вектора на вісь
- •§ 4. Лінійна незалежність
- •§ 5. Базис і координати вектора
- •§ 6. Скалярний добуток двох векторів
- •Властивості скалярного добутку
- •§ 8. Векторний добуток
- •Властивості векторного добутку
- •§ 9. Мішаний добуток
- •Властивості мішаного добутку
- •Розділ 3.Елементи аналітичної геометрії
- •§ 1. Пряма лінія на площині як алгебраїчна лінія першого порядку
- •§2 Кут між двома прямими. Ознаки паралельності і перпендикулярності прямих
- •§3 Відстань від точки до прямої
- •§4Лінії другого порядку
- •§5 Рівняння поверхні і лінії у просторі
- •§6 Різні види рівняння площини у просторі
- •§7 Різні форми рівняння прямої у просторі
- •§8 Кут між двома площинами
- •§9 Кут між двома прямими
- •§10 Кут між прямою та площиною. Умови паралельності і перпендикулярності
- •§11 Відстань від точки до площини
- •Розділ 4.Вступ до математичного аналізу. Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •§1 Функція однієї змінної. Елементарна функція
- •§2 Границя функції
- •§3 Неперервність функції
- •§4 Нескінченно малі і нескінченно великі функції. Порівняння нескінченно малих
- •§5 Деякі важливі границі
- •§6 Розкриття деяких невизначеностей при обчисленні границь
- •§7 Односторонні границі
- •§8 Точки розриву функції
- •Правила обчислення похідних
- •§10 Диференціал функції
- •§11 Основні теореми про диференційовні функції
- •§11 Правило Лопіталя
- •§11 Ознака монотонності функції.
- •§12 Екстремум функції
- •§13 Опуклість і вгнутість графіка функції, точки перегину
- •§13 Асимптоти графіка функції
- •Розділ 5. Функції кількох змінних
- •§ 1. Поняття функції кількох змінних
- •§ 2. Границя і неперервність функції двох змінних.
- •§ 3. Частинні похідні
- •§ 4. Диференціал функції двох змінних
- •§ 5 Градієнт і похідна в даному напрямі
- •§ 6. Частинні похідні другого порядку.
- •§ 7. Екстремум функції двох змінних
- •§ 8. Умовний екстремум
- •§ 9. Найбільше і найменше значення функції двох змінних в замкненій обмеженій області
- •Література
Властивості скалярного добутку
-
Переставна властивість .
-
Розподільна властивість .
-
Сполучність відносно скалярного множника .
-
Необхідна і достатня умова ортогональності () двох векторів: два вектори і ортогональні тоді і тільки тоді, коли .
-
З формули (2.3) також випливає:, якщо гострий;, якщо тупий.
Теорема 2.14. Якщо два вектори і задані своїми прямокутними декартовими координатами , , то їх скалярний добуток обчислюється за формулою .
Наслідки теореми 2.14.
-
Довжину вектора можна обчислити за формулою .
-
Кут між векторами і обчислюється за допомогою рівності
. (2.6)
-
Напрямні косинуси вектора можна обчислити за формулами
, , .
З останнього твердження випливає рівність, яку називають характеристичною властивістю напрямних косинусів .
Приклад. Знайти кут між векторами та .
Розв’язання. Знайдемо скалярний добуток векторів
, а також їх модулі: , . Тоді (згідно з формулою (2.6)). Тоді .
§ 8. Векторний добуток
Векторним добутком двох векторів і називається вектор, який позначається символом і визначається трьома умовами:
1) вектор перпендикулярний кожному з векторів - співмножників
;
2) вектори утворюють праву трійку;
3) модуль вектора дорівнює площі паралелограма, побудованого на векторах і як на сторонах (рис. 2.7) .
Властивості векторного добутку
-
Антикомутативність .
-
Сполучність відносно скалярного множника
.
-
Розподільна властивість .
-
Необхідна і достатня умова колінеарності двох векторів: два вектори і колінеарні тоді і тільки тоді, коли .
Теорема 2.15. Якщо вектори і задано їх прямокутними декартовими координатами , , то їх векторний добуток можна обчислити за формулою
.
Доведення. Обчислимо спочатку векторні добутки векторів прямокутного декартового базису. За властивістю 4 векторного добутку, маємо
.
Розглянемо тепер добуток (рис.2.6). Його напрям співпадає з напрямом вектора (адже , , вектори утворюють праву трійку). Довжина вектора дорівнює площі побудованого на них як на сторонах квадрата, тобто 1. Отже . Тоді . Аналогічно доводиться, що
Перемножимо і як векторні суми, користуючись властивостями векторного добутку
.Теорему доведено.
Приклад. Обчислити площу трикутника , якщо задано координати його вершин: .
Розв’язання. Будемо вважати, що трикутник побудовано на векторах і (рис. 2.8). Як бачимо, його площа дорівнює половині площі побудованого на цих же векторах паралелограма.
Знайдемо їх координати . Обчислимо їх векторний добуток і його довжину . Таким чином, (кв. од.).
§ 9. Мішаний добуток
Дано три вектори і . Знайдемо векторний добуток й отриманий вектор помножимо на скалярно. Добуток називають мішаним добутком векторів і .
Нехай вектори не компланарні й утворюють праву трійку (рис. 2.9). Тоді вектор напрямлений у той же бік відносно площини , що і вектор .
Знайдемо об’єм паралелепіпеда, побудованого на векторах і .
. Тоді
.
Якщо вектори і утворюють ліву трійку (наприклад, якщо на рисунку 2.9 вектор спрямувати в інший бік від площини ), то всі міркування залишаються такими ж, тільки , буде від’ємною, тобто, . Тому
(2.7)
(« + », якщо трійка векторів і - права, « - », якщо ліва). Таким чином, об’єм паралелепіпеда, побудованого на трьох не компланарних векторах, дорівнює модулю їх мішаного добутку. З теорем 2.14 та 2.15 випливає наступне твердження.
Теорема 2.16. Якщо вектори і задано їх прямокутними декартовими координатами , , , то їх мішаний добуток можна обчислити за формулою
.