47Характеристика асортименту голкопробивних нетканих матеріалів.

Голкопробивні полотнини випускають для виготовлення одягу (утепляючі прокладки і ватини), а також для технічних цілей.

Напівшерстяні голкопробивні підкладкові полотнини, що утеплюють, виробляють з відновленої вовни (20- 80 %), змішаної з віскозними, капроновими, лавсановими, нітроновими волокнами.

Шовкові голкопробивні полотнини (теплоізоляційні і підкладкові) для швейних виробів виробляють з тонких, штучних і синтетичних волокон.

Голкопробивні полотнини завдяки високій пористості мають високі теплозахисні властивості, гарну повітря- і паропроникність. Полотнини виробляють з волокон, стійких до прання і хімічного чищення. Великим недоліком голкопробивних теплоізоляційних матеріалів є здатність коротких тонких пружних хімічних волокон проколювати матеріали верха, проникати на поверхню швейних виробів і псувати їхній вид. Це відбувається в процесі носки, прання і хімічного чищення одягу.

48Які споживчі властивості тканин ви знаєте?

Споживчі властивості тканин характеризуються визначеними показниками якості, що контролюють як на стадії розробки, так і на стадії випуску тканин. У першому випадку визначають більш широке коло показників, у другому – ті з них, що можуть змінитися в результаті порушення технологічного процесу. Контроль якості тканин, що випускаються, здійснюють на відповідність окремих показників якості нормам стандартів технічних умов.

Споживчі властивості тканин умовно можна розділити на наступні групи: геометричні; властивості, що впливають на термін служби тканини; гігієнічні; естетичні.

49Характеристика групи властивостей, що впливає на термін придатності тканин

Властивості, які впливають на строк придатності тканини особливо важливо для білизняних, підкладкових, меблевих тканин, для робочого одягу й ін. Мають велике значення і для асортименту тканин для одягу.

До властивостей, що впливають на термін придатності тканини, відносять наступні : Міцність при розтяганні – один з основних показників, який визначає термін придатності виробу, хоча при експлуатації прямому розриву виріб не підлягає (немає наявних ознак розриву). Цей показник характеризують розривним навантаженням (Рр) – найбільшим зусиллям, що витримує випробувальна смужка тканини при її розтяганні до розриву. Вимірюється у Н (ньютонах).

Розтяжність тканини і стійкість виробів характеризуються подовженням тканини при розриві.

Стійкість до стирання – одне з основних властивостей, за яким можна прогнозувати зносостійкість тканини. Визначають стійкість до стирання тканини за площиною (підкладкові, білизняні), або за згинами (сорочкові, костюмні, пальтові), або тільки ворсу (ворсові тканини). Цей показник оцінюють за кількістю циклів (оборотів) приладу до повного руйнування тканини або витирання її окремих ниток.

Усадка, або зміна розмірів після мокрих і теплових обробок – властивість тканини, що враховують при пошитті виробів, коли вони виготовлено з однієї і тієї ж тканини і коли зшиті з різних тканин.

За величиною усадки тканини поділяють на безусадочні, коли усадка по основі й утоку складає до 1,5 %, малоусадочні – по основі до 3,5%, по утоці до 2,0%, усадочні - відповідно до 5 і до 2,0%.

Стійкість до світла ця властивість особливо важливо для оцінки якості тканин, що піддаються тривалому впливові світла. Оцінюють тканини за втратою міцності випробувальних смужок після дії на них світла протягом визначеного часу.