37. Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.

У період становлення абсолютизму зростання маси законів супроводжується галузевою диференціацією законодавства. Відповідно до цього ведеться і систематизація права.

Петро I спочатку хотів видати нове Покладання, яке повинно було замінити собою Соборний Покладання 1649 р., але потім пішов по лінії створення галузевих кодексів. У першу чергу зазнали кодифікації військові галузі права. Так виник Військовий артикул - перший в російській праві військово-кримінальний кодекс; було видано Короткий зображення процесів, присвячене цілком процесуального права і судоустрою в військової юстиції. Військовий і Морський статути - теж кодифіковані закони, які регламентують відповідні сфери життя. По суті значення кодексу спадкового права має і Указ про єдиноспадкування 1714

Таким чином, система феодального права, що розвивалася разом з розвитком феодального держави, при абсолютизмі починає оформлятися в систему галузевих законодавчих актів, до того ж кодифікованих, тобто система права перетворюється на систему законодавства.

Становому строю, становим принципам організації держави відповідала і клановість цивільного, кримінального, процесуального права. Громадянська правоздатність підданого Російської імперії залежала від його станової приналежності.

Від станової приналежності залежала і доля людини, якщо він ставав суб'єктом злочину і навіть ув'язненим. Жалувана грамота дворянству надала дворянам деякі привілеї кримінально-правового характеру. Навіть у місцях позбавлення волі дворяни інколи мали особливий режим ув'язнення, аж до того, що їм дозволялося тримати при собі кріпаків слуг.

Станова організація судів, особливі процесуальні пільги для дворянства характеризували процесуальне право XVIII ст. Не обмежуючись загальноімперським кримінальним та процесуальним правом, деякі великі поміщики створювали свої власні кодекси.

38. Форми правових актів XVIII ст.

Для законотворчої діяльності абсолютизму характерна досить детальна, ретельна регламентація всіх сторін суспільного та приватного життя. Тому особлива увага приділялася формам правових актів і правового регулювання. Найбільш поширеними формами в першій чверті XVIII ст. були:

Регламенти. Всього в цей період було затверджено сім регламентів: кригс-комісару (про видачу платні в полках, 1711г.), Штатс-конторі (про державні витрати 1719г.), Комерц-колегії (про торгівлю, 1719г.), Камер-колегії (про державні доходи 1719г.), Генеральний регламент (про форму та діяльності коллегій1720г.), Головному магістрату (про міський пристрої, 1721р.), Духовний регламент (про Синод і церковному управлінні, 1721р.). Регламенти були актами, що визначають загальну структуру, статус та напрямки діяльності окремих державних установ.

Маніфести. Видавалися тільки монархом і за його підписом, і були звернені до всього населення і всім установам. У формі маніфестів оголошувалось про вступ монарха на престол, великі політичні події і акції, початок війни або підписання миру.

Іменні укази. Також видавалися і підписувалися монархом. У них формулювалися рішення, що стосуються і адресовані до конкретних державним установам або посадовим особам: Сенату, колегіям, губернаторам. Іменні укази доповнювалися статутами, установами або регламентами.

Укази. Могли видаватися монархом або від його імені Сенатом, і націлені на вирішення конкретної справи або випадку, введення або скасування конкретних установ, норм або принципів діяльності. У них містилися правові норми та адміністративні розпорядження. Адресувалися вони певному органу або особі і були обов'язковими тільки для них. У формі указу виносилися судові рішення Сенату.

Статути. Збірники, що містили норми, що відносяться до певної сфері державної діяльності (1716г.-Військовий статут, 1720г.-Морський статут, 1729г.-Вексельний статут).

Для системи правових джерел у цілому в даний період було характерним очевидне переважання законодавчої форми над судовою практикою і, особливо звичаєм. Законодавча функція асоціюється з волею монарха. У 1700-1703гг формуються Новоуказние книги, що складаються з актів, прийнятих після Новоуказние статей. Спроби синтезувати знову прийняті правові норми та норми чинного Соборної Уложення здійснювалися протягом 1714-1718гг. Зміни, що відбулися в політичній і державній системі Росії при її вступі в період абсолютизму, привели до змін у сфері кримінального права. На початку XVIII ст суди при розборі кримінальних справ керувалися Соборним Укладенням 1649р і Новоуказние статтями. Перша петровська систематизація кримінально-правових норм була зроблена в 1715г при створенні «Артикулу військового».

Військові артикули складались із 24 глав і 209 статей і були включені в якості частини другої в Військовий статут.