- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •Джерела холопства в Київській Русі.
- •Редакції Руської Правди.
- •Договори Русі з Візантією.
- •Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •Зародження інквізиційного процесу.
- •Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •Земські Собори: склад, компетенція.
- •Стоглав 1551 року.
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •Форми правових актів XVIII ст.
- •Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Кодифікація права м. Сперанського.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •Конституція срср 1924 року.
- •Неп: юридичний зміст, значення.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
У роки війни процес кризи самодержавного ладу посилився і привів у лютому 1917 р. до революції і повалення царату.
Революційний вибух, що стався в лютому 1917 р., був історично обумовлений, оскільки нагальною залишалася задача встановлення демократичної республіки, не вирішена в період першої російської революції.
У результаті революції в країні виникла ситуація двовладдя - з одного боку, виникли Ради робітничих, солдатських депутатів, а з іншого - Тимчасовий Уряд (схема 25).
Двовладдя тривало до липневого загальнонаціональної кризи, коли була розігнана демонстрація 4 липня 1917 в Петрограді. З цього моменту встановилося єдиновладдя Тимчасового Уряду. Однак воно практично не вирішувало нагальні питання, здійснивши лише невеликі перебудови державного апарату, що не змінювали його сутності. Пасивність Тимчасового уряду і загострилося соціально-економічне становище посилювали соціальну напруженість у країні. Навіть таке важливе питання як питання про форму правління офіційно був дозволений тільки 1 вересня 1917 р., коли Росія була проголошена республікою.
Рішення найбільш гострих питань відкладалося Тимчасовим урядом "до скликання Установчих зборів". Однак його скликання теж відтягувався. Формально Тимчасовий уряд здійснював функції вищого органу держави - і законодавчого, і виконавчого. Тимчасовий уряд здійснив низку змін в системі державних органів. Були скасовані Святійший Синод і посаду обер-прокурора при ньому. Натомість виникло міністерство віросповідань. Скасувало Тимчасовий уряд також окремий корпус жандармів і Департамент поліції. Замість них було засновано Головне управління у справах міліції, що відав справами створеної замість поліції народної міліції.
У березні 1917 р. при міністерстві юстиції затверджується Надзвичайна слідча комісія для розслідування протизаконних за посадою дій колишніх міністрів, главноуправляющих та інших вищих посадових осіб.
Створені були міністерство праці та міністерство продовольства.
На місцях були скасовані посади генерал-губернаторів, градоначальників, станових приставів і земських начальників. Замість них органами державного управління стали губернські і повітові комісари Тимчасового уряду.
Законодавча політика тимчасового уряду. Навесні 1917 р. відбувається демократизація політичного життя країни. Приймаються закони "Про пресу" та "Про установах у справах друку", що заборонили адміністративні стягнення на видання. Могла здійснюватися тільки подальша цензура (протягом доби після випуску) комісаром з друку. Скасовувалося Головне управління у справах друку і штат професійних цензорів. Їх функції покладалися на комісарів Тимчасового уряду. Після липневих подій політика уряду посилюється. Відразу після придушення збройного повстання приймається постанова "Про покарання за публічні заклики" до вбивства, розбою, грабежу і інших злочинів. Трохи пізніше вносяться зміни до закону про пресу. У спеціально виданому постанові "Про пресу" встановлюється покарання "за заклики до громадянської війни", зроблені в засобах масової інформації. Разом з тим уряд відмовляється від деяких надзвичайних заходів, заборонивши арешти без суду і обмеживши число областей, оголошених на військовому положенні - постанову "Про осіб, заарештованих у позасудовому порядку". Ще в березні було скасовано смертну кару (відновлена потім у серпні для військовослужбовців). У самому початку серпня приймається постанова "Про умови дострокового звільнення" ув'язнених.
Військово-адміністративні методи, введені ще до революції, були використані в березневому постанові Тимчасового уряду "Про забезпечення постачання державних і громадських установ, шляхів сполучення, заводів і підприємств, що працюють на потреби оборони, металами і паливом". У травні при Особливому нараді по паливу запроваджуються урядові інспектори. Особливі наради, засновані ще при монархії, продовжували свою діяльність. Методи постачання, передбачені в постанові, будуть використані пізніше, в період "главкізма", вже Радянською владою.
Було видано постанову "Про передачу хліба у розпорядження держави та про місцеві продовольчих органах", вводившее надзвичайний режим в області хлібних заготівель. Для реалізації продрозкладки створювалися продовольчі комітети. Ці органи вели облік усього наявного в зонах їх дії хліба, "за вирахуванням продовольчих потреб власника", і дозволяли відчуження "надлишків" тільки за допомогою державних органів з твердими цінами. Застава хліба заборонявся. Губернські продовольчі комітети визначали порядок і строки здачі хліба, виробляли реквізиції продуктів, контролювали ціни і організовували обов'язкові гужові перевезення. (Їх досвід став у нагоді пізніше продзагонами епохи "воєнного комунізму". Досвід роботи Міністерства продовольства буде використаний Наркоматом продовольства в 1918-1920 рр..).
Постанова (серпень 1917 р.) "Про погодження Зводу законів з видаються Тимчасовим урядом постановами" визначило критерії для використання в нових умовах законодавства, виданого в період монархії.
Продовжувалося дію судових статутів 1864 р. і Кримінального уложення 1903 р. У березні 1917 р. було утворено Юридична нараду. Нарада рекомендувало уряду підпорядкувати нагляду адміністративного суду діяльність громадських організацій (профспілок, земельних комітетів і рад) та зробило ряд інших пропозицій, спрямованих на збереження правової традиції і дореволюційної юридичної практики. Створення адміністративної юстиції стало одним із значних нововведень, підготовлених в Юридичному нараді.
У положенні "Про судах по адміністративних справах" (травень 1917р.) Адміністративний суддя, прирівняний до окружного, наділявся правом розглядати справи: за протестами комісарів уряду на місцеві органи, за скаргами урядових установ на земські органи, і місцевих органів на урядових комісарів.
В кінці вересня - початку жовтня 1917 р. Юридична нараду розробило ряд проектів конституційних законів, які передбачалося внести на розгляд до Установчих зборів, одним з них став проект "Про організацію Виконавчої влади при Установчих зборах". Установчі збори мало обрати тимчасового Президента республіки, який ставав главою держави і главою уряду. Жовтнева революція зруйнувала всі ці проекти.