- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •Джерела холопства в Київській Русі.
- •Редакції Руської Правди.
- •Договори Русі з Візантією.
- •Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •Зародження інквізиційного процесу.
- •Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •Земські Собори: склад, компетенція.
- •Стоглав 1551 року.
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •Форми правових актів XVIII ст.
- •Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Кодифікація права м. Сперанського.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •Конституція срср 1924 року.
- •Неп: юридичний зміст, значення.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
Формування тоталітарної державності в срср.
У 1921 р. X з'їзд партії заборонив створення фракцій всередині партії, щоб уникнути її розколу (резолюція «Про єдність партії»). У 1924 р. помер Ленін. Почалася боротьба за владу між його наступниками, і до кінця 20-х рр.. управління країною було колективним. Генеральний секретар ЦК ВКП (б) Сталін за підтримки Г. Є. Зінов 'єва і Л. Б. Каменєва вивів з Політбюро Л. Д. Троцького, в союзі з А. І. Риковим, Н. І. Бухаріним, М. П. Томський здолав Зінов'єва і Каменєва, а потім, спираючись на С. М. Кірова, Г. К. Орджонікідзе, В. М. Молотс-ва, позбавився від колишніх союзників. Крім того, в 1929-1930,1933 і 1935-1936 рр.. проводилися чистки, покликані вигнати з партії тих, хто не міг чи не хотів проводити сталінську лінію.
Ще в 20-і рр.., Незважаючи на припинення «червоного терору» 1918-1921 рр.., Репресії проти інакодумців тривали (їх проводили органи ДПУ). До кінця 20-х рр.. вони починають набирати силу. У 1928 р. проходить процес у сфабрикованій Шахтинському справі, в 1930-аналогічні процеси Трудовий та Селянської партій. Провали внутрішньої політики списувалися на шкідництво. У 20-і рр.. створюється система таборів (ГУЛАГ). У 1937-1938 рр.. загинула більшість вищих керівників партії (Бухарін, Риков, Зінов'єв, Каменєв та ін) і армії (Тухачевський, Єгоров, Уборевич та ін), сотні тисяч простих людей, остаточно зміцнилася влада Сталіна. Виконавці терору на чолі з наркомом внутрішніх справ СРСР М. І. Єжовим були розстріляні, на них же списали провину за «перегини».
Прийнята в 1936 р. конституція проголошувала демократичні свободи (були відсутні, однак, свобода власності, багатопартійність та ін), на практиці вони грубо порушувалися.
Тоталітарна система передбачала:
1. Однопартійність і всевладдя правлячої партії.
2. Придушення прав і свобод, загальна стеження.
3. Репресії.
4. Відсутність поділу влади.
5. Охоплення громадян масовими організаціями.
6. Майже повне одержавлення економіки (специфіка СРСР).
Колективізація в срср.
Перші спроби колективізації селян були зроблені вже незабаром після революції, коли в селі стали всіляко насаджуватися колгоспи і радгоспи.
Питання про шляхи розвитку сільського господарства обговорювалося на XV з'їзді партії (грудень 1927 р.), який поставив завдання колективізації в якості основного завдання партії на селі.
Подальший хід подій був багато в чому визначено так званим "кризою хлібозаготівель" наприкінці 20-х рр.. Індустріалізація вимагала дедалі більших коштів, які можна було отримати за рахунок експорту хліба. Тим часом селяни не бажали здавати його за безцінь. 1928 - 1929 рр.. пройшли в обстановці "вибивання" хліба шляхом різних репресій. У цих умовах Сталін приходить до висновку, що єдиним способом гарантованого отримання хліба є прискорене об'єднання селян у колгоспи.
Колективізація
5 січня 1930 було прийнято постанову ЦК ВКП (б), проголосило "суцільну колективізацію" і "ліквідацію куркульства як класу". Основним засобом примусу селян до об'єднання в колгоспи стала загроза "розкуркулення" (за деякими даними, загальне число "розкуркулених" доходило до 10 млн.).
Важливу роль в остаточній перемозі режиму над селянством зіграв голод 1932 - 1933 рр.. Він був викликаний політикою держави, вилучивши з села весь хліб (мінімальне число жертв голоду - близько 2,5 млн. чол.).
Підсумки
Колективізація завдала важкий удар сільськогосподарському виробництву (валове виробництво зерна знизилося в 1932 р. до 69,9 млн. т. проти 78,3 млн. т. в 1928 р., кількість коней зменшилося з 36 млн. до 20 млн., корів - з 68 млн. до 30 млн.).
Здійснення колективізації стало найважливішим етапом у остаточному затвердженні тоталітарного режиму.
Проте деяка частина сільського населення виграла від проведення колективізації. Це стосувалося найбільш незаможних ("бідняків", "наймитів"): їм дещо дісталося з "куркульського" майна, їх в першу чергу приймали в партію, готували з них комбайнерів і трактористів.
У роки другої п'ятирічки держава посилює фінансування сільського господарства, в результаті чого відбувається деяка стабілізація, намічається зростання виробництва та поліпшення становища селян.
Але в значній частині колгоспів у силу відсутності у селян зацікавленості у праці панували безгосподарність, низька дисципліна.