- •Психоконсультування (творчі завдання)
- •Визначте предмет та завдання консультативної психології. У чому специфіка підготовки сучасного психолога-консультанта?
- •Чи можливо для практичного психолога самостійне визначення завдань психологічного консультування? Яких «типових» помилок припускаються початківці?
- •Назвіть принципи й вимоги, реалізація яких є обов'язковою для психологів-консультантів? Як досягти розмежування особистісних та професійних стосунків?
- •Які психологічні запити у сфері освіти є сьогодні найбільш актуальними? Які рольові позиції може займати консультант стосовно клієнта?
- •У яких сферах життєдіяльності поширено застосування психологічного консультування? Сформулюйте основні відмінності у розробці проблематики психологічної допомоги у країнах заходу та снг.
- •За якими ознаками (показниками) ми можемо схарактеризувати види психологічного консультування? Наведіть приклади використання технік у процесі консультування, спрямованого на зміну поведінки.
- •У чому полягає специфіка різних видів консультативної практики? Обґрунтуйте свою відповідь. У яких випадках та з якою категорією клієнтів найчастіше використовуються арттерапевтичні техніки?
- •У чому полягають завдання корекційного етапу в психологічному консультуванні? Як підібрати адекватні методи та техніки психологічного впливу на цьому етапі роботи консультанта?
- •Якщо Ви погоджуєтеся з думкою про те, що ніякий консультант не може вказувати іншій людині, що для неї краще (як їй жити), то поясніть, які функції має виконувати психолог?
- •У чому відмінність роботи психолога-консультанта від діяльності психотерапевта та працівника соціальних служб?
- •Назвіть причини, які провокують виникнення «синдрому згорання» у діяльності психоконсультанта. Які ознаки (симптоми) «професійного виснаження»?
- •Назвіть причини контрперенесення. Як психолог-консультант мусить враховувати їх у процесі консультування?
- •Визначте поняття «професійна етика». Як вона проявляється у процесі супервізії?
- •Назвіть критерії та показники позитивного завершення першої консультативної бесіди. Які завдання вирішуються на діагностичному етапі консультування?
- •Назвіть сфери та специфіку застосування психодраматичних технік у практиці психолога-консультанта.
- •Назвіть сфери практичного використання технологій гуманістичного напрямку у психологічному консультуванні. У чому переваги технічного арсеналу цього напрямку?
- •Зробіть аналіз ігрових ситуацій і сценарних рішень у практиці використання транзактного аналізу. Чому люди вдаються до психологічних ігор? життєвих сценаріїв
- •Назвіть ситуації та психологічні проблеми клієнтів, у роботі з якими варто використовувати когнітивні техніки. Яка специфіка та межі їх застосування?
- •Які психологічні запити є найбільш актуальними у сімейному консультуванні? Аргументуйте своє ставлення до ситуації розлучення та обґрунтуйте вибір психологічних технологій для роботи з сім'ями.
- •Назвіть основні напрямки роботи психолога з подружніми парами. Наведіть приклади використання вербальних та невербальних засобів у процесі професійної взаємодії з сучасною сім'єю.
- •У чому специфіка психоконсультування клієнтів, котрі перебувають у кризових ситуаціях? Які особливості консультування таких клієнтів на різних етапах роботи?
- •Які вербальні та невербальні техніки можна використовувати у процесі надання психологічної допомоги дітям? Розкрийте особливості застосування методу ігро- та казкотерапії.
- •Які основні ступені інтерв'ю як методу психологічного консультування? у яких випадках використовується індивідуальна та групова форми психологічної допомоги?
- •Покажіть відмінність та схожість у психоконсультуванні, психокорекції і психотерапії. Схарактеризуйте роль психолога-консультанта в різних видах допомоги.
- •Які засоби психологічного впливу може використовувати консультант у ситуації роботи з втратою? Прокоментуйте етичні аспекти діяльності психолога.
Назвіть основні напрямки роботи психолога з подружніми парами. Наведіть приклади використання вербальних та невербальних засобів у процесі професійної взаємодії з сучасною сім'єю.
Сімейне консультування є різновидом сімейної психотерапії, який має свої особливості, межі і об’єм інтервенцій. Воно ставить за мету спільне з консультантом вивчення запиту (проблеми) члена (членів) сім’ї для зміни рольової взаємодії у ній та забезпечення можливостей особистісного росту. У процесі сімейного консультування і психотерапії відбувається модифікація взаємин між членами сім’ї як системи за допомогою психотерапевтичних та психокорекційних методів і з метою подолання негативної психологічної симптоматики та підвищення функціональності сімейної системи. При цьому психологічні симптоми і проблеми розглядаються як результат неоптимальної, дисфункціональної взаємодії членів сім’ї. Сімейна терапія здебільшого реалізує інтерперсональний підхід до вирішення проблем. Завдання полягає у тому, щоб змінити за допомогою відповідних інтервенцій сімейну систему загалом. Шнейдер Л.Б. зазначає, що ціль консультативної роботи – прагнути до виявлення індивідуальних причин сімейних дисгармоній і сприяти подоланню цих причин у конкретних випадках
1. Індивідуальний підхід. Об’єктом аналізу і впливу у межах консультативної психологічної допомоги завжди виступає конкретна сім’я з властивими лише їй особливостями розвитку, реагуванням на життєві ситуації, способами вирішення конфліктів тощо.
2. Використання методів психологічного впливу. Психолог-консультант апелює до розуму, емоцій, потреб, мотивів клієнта, при цьому використовуючи різні техніки, які активізують ресурси останнього.
3. Використання потреби у допомозі. Психотерапевтична модель допомоги передбачає роботу з сім’ями і членами сімей, які відчувають труднощі у сімейному спілкуванні, тобто мотивовані на отримання психологічної допомоги і добровільно звертаються у консультацію.
4. Професійний характер допомоги. Психологічна допомога будується на основі професійної підготовки у галузі індивідуального і сімейного консультування, індивідуальної чи групової психотерапії, а також інших галузей психології
У чому специфіка психоконсультування клієнтів, котрі перебувають у кризових ситуаціях? Які особливості консультування таких клієнтів на різних етапах роботи?
Консультування клієнтів із психосоматичними розладами
Існує чимало спроб пояснити походження психосоматичних розладівТривалий час підкреслювалося значення особливостей характеру особистості у виникненні психосоматичних порушень Пізніше прийшли до думки, що виникнення конкретних психосоматичних порушень передбачено стійкістю певних емоційних станів (один з основоположників психосоматичної медицини .злість, жорстокість зумовлюють виникнення хвороб серця; безсилля й залежність призводять до хвороб травного тракту; сексуальна напруга спричинює до порушень системи дихання й т. п.).
Завдання консультанта
» Найважливіше завдання консультанта в бесіді з психосоматичним клієнтом — допомогти виявити йому хоч частково приховану озлобленість. Але як це зробити? Деякі консультанти починають із запитання: «Ви нервовий?», «Чи ви чутливий?». Можливі відповіді на ці запитання дають мало відомостей. Але можна запитати і про конкретні проблеми. Запитати й постаратись проникнути доступності концепції клієнта: «Схоже, що у житті у вас щось викликає заклопотаність?» або «Що відбувається у вашому житті, що в ній змінилось, що стало іншим, ніж було раніше?». Питання мають бути спрямованості на повсякденне життя клієнта, на зміни в його роботі, сім'ї, у стосунках із близькими і друзями. Інколи на такі питання консультант чує відповідь, яка нічого не означає: «Все добре». Це всього лиш відмовка, оскільки в житті кожної людини щось трапляється.
Клієнти із депресією
Прояви депресії
Насамперед депресія проявляється у зміні настрою. Людина стає сумною й похмурою, її пригнічують думки про своє невдале життя, пече гостре почуття провини. Вона втрачає смак до життя й здатність протидіяти труднощам, втрачає цікавість до речей, котрі раніше були привабливими. Сповільнюється як рухова активність, так і процес мислення. Якщо депресія незначна, індивід ще може продовжувати працювати, виконувати повсякденні завдання, однак — усе це перестає приносити йому задоволення.
Завдання консультанта
Найяскравіша риса депресивної особистості -прагнення до самознищення. При депресії людина почуває себе втраченою для життя, вона стає дуже чутливою о всього, і це також зменшує самооцінку. Людина в стані депресії зайнята лише собою, власними проблемами, своїм здоров'ям. Вона часто схильна говорити про симптоми, пов'язані з депресією, але не про саму депресію. Тому виражається стурбованість фізичним здоров'ям, на безсоння, раннє пробудження від сну, втрату апетиту, загальну
Клієнти із суїцидними намірами
Причини суїциду: Людина в стані депресії буває небезпечною для самої себе, тому що вона в явній чи прихованій формі схильна до самознищення.
Отже слабковиражена депресія може перерости в гостру із суїцид-ними намірами.
Самовбивство вважається страшною, безсоромною справою. Тому деякі консультанти, працюючи з депресивними клієнтами, мимоволі нехтують такою можливістю і вважають, що клієнт не може навіть думати про це. Якщо консультант проявляє такого роду сліпоту, виникає більша небезпека для благополуччя і навіть життя клієнта.
Завдання консультанта
Консультант, зустрічаючись із клієнтом, що має суїцидні наміри, передусім зобов'язаний проаналізувати власні настанови й почуття власного самогубства, знати їх наперед. У роботі ніколи не слід приховувати своїх справжніх почуттів. Хороший контакт із консультантом може стати міцною ниткою, що пов'язує людину, яка втратила останню надію з життям.Інколи допускають, що обговорення з клієнтом можливості самогубства лише підсилює їх наміри.
Консультант повинен звертати увагу суїцидного клієнта на позитивні аспекти його життя.: Консультування у випадку смерті близької людини
Для того, хто помер, смерть — абсолютний кінець його земного жштя. Однак у душах близьких і друзів людина, ще продовжує існувати,у крайньому випадку деякий час. Примирення з утратою — болючий процес. Але процес абсолютно природній і його не слід форсувати.
У житті втрати більше чи менше відчутні, але у всіх випадках людина відчуває душевний біль, переживає горе. Втрати, як і інші події нашого життя, не лише болючі, вони пред'являють і можливості особистішого росту. Ніхто не повинен переконувати в протилежному, намагатися чимось зацікавити, займати розвагами.
Завдання консультанта
Консультування людей, які зазнали втрати близьких, — це нелегке випробовування духовних сил і професійної компетенції психолога.
Консультант не повинен заглушати процесу суму. Якщо він зруйнував психологічний захист клієнта, то не зможе надати ефективну допомогу.
Слід відзначити, що «робота суму» не для всіх людей є ефективною стратегією подолання втрати. Багато залежить від стилю реакції. Людині, схильній заглушити болючі спогади іншим видом діяльності, «робота суму» мало допомагає.