- •Психоконсультування (творчі завдання)
- •Визначте предмет та завдання консультативної психології. У чому специфіка підготовки сучасного психолога-консультанта?
- •Чи можливо для практичного психолога самостійне визначення завдань психологічного консультування? Яких «типових» помилок припускаються початківці?
- •Назвіть принципи й вимоги, реалізація яких є обов'язковою для психологів-консультантів? Як досягти розмежування особистісних та професійних стосунків?
- •Які психологічні запити у сфері освіти є сьогодні найбільш актуальними? Які рольові позиції може займати консультант стосовно клієнта?
- •У яких сферах життєдіяльності поширено застосування психологічного консультування? Сформулюйте основні відмінності у розробці проблематики психологічної допомоги у країнах заходу та снг.
- •За якими ознаками (показниками) ми можемо схарактеризувати види психологічного консультування? Наведіть приклади використання технік у процесі консультування, спрямованого на зміну поведінки.
- •У чому полягає специфіка різних видів консультативної практики? Обґрунтуйте свою відповідь. У яких випадках та з якою категорією клієнтів найчастіше використовуються арттерапевтичні техніки?
- •У чому полягають завдання корекційного етапу в психологічному консультуванні? Як підібрати адекватні методи та техніки психологічного впливу на цьому етапі роботи консультанта?
- •Якщо Ви погоджуєтеся з думкою про те, що ніякий консультант не може вказувати іншій людині, що для неї краще (як їй жити), то поясніть, які функції має виконувати психолог?
- •У чому відмінність роботи психолога-консультанта від діяльності психотерапевта та працівника соціальних служб?
- •Назвіть причини, які провокують виникнення «синдрому згорання» у діяльності психоконсультанта. Які ознаки (симптоми) «професійного виснаження»?
- •Назвіть причини контрперенесення. Як психолог-консультант мусить враховувати їх у процесі консультування?
- •Визначте поняття «професійна етика». Як вона проявляється у процесі супервізії?
- •Назвіть критерії та показники позитивного завершення першої консультативної бесіди. Які завдання вирішуються на діагностичному етапі консультування?
- •Назвіть сфери та специфіку застосування психодраматичних технік у практиці психолога-консультанта.
- •Назвіть сфери практичного використання технологій гуманістичного напрямку у психологічному консультуванні. У чому переваги технічного арсеналу цього напрямку?
- •Зробіть аналіз ігрових ситуацій і сценарних рішень у практиці використання транзактного аналізу. Чому люди вдаються до психологічних ігор? життєвих сценаріїв
- •Назвіть ситуації та психологічні проблеми клієнтів, у роботі з якими варто використовувати когнітивні техніки. Яка специфіка та межі їх застосування?
- •Які психологічні запити є найбільш актуальними у сімейному консультуванні? Аргументуйте своє ставлення до ситуації розлучення та обґрунтуйте вибір психологічних технологій для роботи з сім'ями.
- •Назвіть основні напрямки роботи психолога з подружніми парами. Наведіть приклади використання вербальних та невербальних засобів у процесі професійної взаємодії з сучасною сім'єю.
- •У чому специфіка психоконсультування клієнтів, котрі перебувають у кризових ситуаціях? Які особливості консультування таких клієнтів на різних етапах роботи?
- •Які вербальні та невербальні техніки можна використовувати у процесі надання психологічної допомоги дітям? Розкрийте особливості застосування методу ігро- та казкотерапії.
- •Які основні ступені інтерв'ю як методу психологічного консультування? у яких випадках використовується індивідуальна та групова форми психологічної допомоги?
- •Покажіть відмінність та схожість у психоконсультуванні, психокорекції і психотерапії. Схарактеризуйте роль психолога-консультанта в різних видах допомоги.
- •Які засоби психологічного впливу може використовувати консультант у ситуації роботи з втратою? Прокоментуйте етичні аспекти діяльності психолога.
Якщо Ви погоджуєтеся з думкою про те, що ніякий консультант не може вказувати іншій людині, що для неї краще (як їй жити), то поясніть, які функції має виконувати психолог?
Консультант зобов'язаний правильно оцінювати рівень і межі своєї професійної компетентності. Він не повинен запевняти клієнта в допомозі, у разі якщо він не в змозі цього зробити. В консультуванні неприпустиме застосування недостатньо освоєних діагностичних і терапевтичних процедур. Консультативні зустрічі з клієнтами ні в якому разі не можна використовувати для іспиту яких-небудь методів або технік консультування. Якщо консультант в окремих випадках почуває, що є недостатньо компетентним, він зобов'язаний консультуватися з більш досвідченими колегами й удосконалюватися під їх керівництвом.
Консультант зобов'язаний надати вичерпну інформацію про умови консультуванняі. Питання конфіденційності варто обговорити під час першої зустрічі з клієнтом.
Консультант, забезпечуючи таємність, повинен ознайомити клієнта з обставинами, при яких професійна таємниця не дотримується. Конфіденційність не можна звести в абсолютний принцип.
З'ясувавши під час консультування, що клієнт представляє для когось серйозну загрозу, консультант зобов'язаний ужити заходів для захисту потенційної жертви (або жертв) і проінформувати про небезпеку її саму (їх), батьків, близьких, правоохоронні органи. Консультант також повинен повідомити клієнта про свої наміри.
Інший важливий етичний принцип, що обговорюється настільки ж часто, як і конфіденційність, — це заборона на подвійні відносини. Недоцільне консультування родичів, друзів, співробітників, студентів, що навчаються у консультанта; неприпустимі сексуальні контакти з клієнтами. Така заборона цілком зрозуміла, оскільки консультування дає фахівцеві переважне положення і виникає загроза, що при особистих відносинах ця перевага може використовуватися з метою експлуатації.
У чому відмінність роботи психолога-консультанта від діяльності психотерапевта та працівника соціальних служб?
Перш ніж визначити відмінні риси психологічного консульту-вання і психотерапії, розглянемо докладніше саме поняття “психотерапія”.
Якщо виходити від дослівного змісту цього поняття, то психотерапія - це “ліку-вання душі”, чи “зцілення душею”.
На сьогодні не сформульовано чіткого визначення психотерапії, здатного охопити всі її форми і види.
Психологічне консультування, психологічна корекція і психоте-рапія - це різні рівні психологічної допомоги. Вони тісно поєднані, а багато в чому безпосередньо переплітаються. Разом з тим є певні відмінності, пов’язані з межами й обсягом втручання, що дає нам змогу зробити поділ цих сфер діяльності.
В порівнянні з іншими професіями робота психолога-консультанта є специфічною, по-перше, своїм предметом – індивідуальністю людини; по-друге, тим, що сам психолог-консультант завжди виступає у власній професійній діяльності як індивідуальність. Виходячи з цього, можна сформувати ряд вимог до консультанта та особистості з позицій гуманістичної психології:
- безпосередність як життя у згоді з власними інстинктами;
- цільність натури, тобто здатність цілком висловлювати себе у словах та вчинках, чесність;
- оригінальність, тобто свіжість та новизна кожної реакції;
- вміння легко пристосовуватись до змін;
- свобода як відсутність війни з власним підсвідомим
К. Роджерс вважав, що консультант повинен повине бути щирим, конгруентним. Це означає, що він повинен мати вільний доступ до своїх внутрішніх процесів, мати свої власні почуття, власні позиції і нахили, бути «прозорим» для клієнта.
Консультант повинен також навчитися радіти не тільки досягнутим цілям, але й самому процесу життя, спокійному перебігу подій, спілкуванню з людьми, дружбою з родичами, спостеріганню за природою, пізнаванню нового та цікавого. Задоволення, яке ми отримуємо від життя і роботи, позбавляє нас від необхідності постійно мотивувати наші вчинки і зважувати кожний крок в залежності від того, що він нам принесе.
Відмінністтю психологічного консультування від психоте-рапії полягає у відмовленні від концепції хвороби й орієнтованість на психічно здорову особистість, частіше на її сьогодення і майбутнє. Психокорекція призначена як для здорових людей, у яких є проблми, так і для людей, які перебувають у стані “ще не хворих, але вже не здорових” тобто людей з дезадаптованою поведінкою і невротичним реагуванням, що формується
Ю. Альошина вважає, що вже локус скарги клієнта може вказува-ти на те, якої - консультативної чи психотерапевтичної - допомоги він потребує Якщо в людини, що звернулася по допомогу, екстернальний локус скарги (тобто він підкреслює негативну роль інших у виникненні влас-них життєвих труднощів), наприклад: “Моя дочка дуже нестримана, і тому ми постійно сваримось” чи: - це клієнт психолога-консультанта. Загальноприйнято виділяти такі основні завдання психологічного консультування: 1) емоційна підтримка й увага до переживань клієнта; 2) розширення свідомості й підвищення психологічної компетентності; 3) зміна став-лення до проблеми (з безвиході до пошуку рішення); 4) підвищення стресової і кризової толерантності; 5) розвиток реалістичності і прийняття множинності поглядів; 6) підвищення відповідальності; 7) розвиток спонтанності
Психотерапія, психологічна корекція і консультування відрізняються тривалістю надання психологічної допомоги. Загальноприйнято вважати консультування короткотривалою допомогою - 1-5 зустрічей, психокорекцію - середньотривалою - до 15 зустрічей, а психотерапію - довготривалою допомогою, що може тривати декілька років.
Рівень психологічної допомоги |
Психологічне консультування |
Позамедична психотерапія
|
Медична психотерапія |
Проблема-тика |
Особистісне благополуччя |
Особистісне і соціальне здоров'я |
Психічне та соматичне здоров'я |
Об'єкт і предмет
|
Екзистенційні цінності та їх переломлення в життєвих ситуаціях |
Особистість ісуспільство у проживанні критичних ситуацій |
Організм та психіка в конкретних захворюваннях |
Зміст діяльності |
Емоційна підтримка, ціннісно-смислове орієнтування, пропрацювання життєвих стратегій |
Об'єктивація ірефлексія ситуації,структуруванняпроцесів, що збігаються, тастворення умов длязагоювання психосоціальних травмі конфліктів |
Лікування основного та супутнього захворювання, усунення симптомів та причин страждання |
Методи і психологічні парадигми допомоги |
Консультативна бесіда, групизустрічей, СПТ,когнітивна і Гуманістична психологія |
Психотерапевтична бесіда, групи зустрічей, СПТ, групи інтенсивної психотерапії, аутотренінг,гуманістична, глибинна та трансперсональнапсихологія |
Психотерапевтичний сеанс, непряме та пряме навіювання (гіпноз), аутотренінг, групова психотерапія, поведінковата глибинна психотерапія |
Цілі та результати |
Поглиблення саморозуміння, прояснення ситуації, змінення соціальної або екзистенційної позиції, вироблення нових психосоціальних вмінь |
Емоційневідреагування (зняттястресу), виробітокнових життєвихсмислів, загоювання емоційної травми,розв’язання конфліктів, подолання криз |
Поліпшення стану, одужання |
Обґрунтуйте таку тезу: «у процесі консультування ми маємо допомогти особистості найбільше повно виявити систему цінностей і на цій підставі прийняти самостійне рішення». Яким чином ми можемо організувати роботу в даному випадку?
Проаналізуйте тезу: «консультант має бути «об'єктивним», нейтральним і не вносити у консультативні стосунки свою життєву філософію і ціннісну систему?
Поясніть, яким чином може негативно вплинути професійна діяльність на психоконсультанта і як цьому запобігти?