Контрольні запитання і запитання для самопідготовки

/. За якими ознаками ^критеріями} люди поділяються на етнічні групи?

2. Який зміст вкладається у поняття "суперетнос" і "субетнос"?

3. З яких груп складається етнічна структура України? Простежте за табли­цею 2 тенденції до зміни етнічної структури України в останні десятиріччя.

4. Які чинники сприяють поширенню у суспільствах міжетнічної напруги?

5. У чому полягає методика виміру міжетнічної напруги в суспільстві за шкалою Богардуса? •• , „

6. Простежте різницю понять етносу й нації. • .

7. Який зв'язок існує між нацією й державою?

8. На яких засадах будуються сучасні політичні нації? °. У чому полягають особливості процесу формування української політичної нації?

Література ' :

1. Головаха Е.Н., Панина И.В. Социальное безумие: история, теория й совре-^менная практика. - К., 1994. ,

2. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. - К., 1991.

3. Гумилев Л.Н., Иванов К.П. Зтнические процесссі: два подхода к изуче-нию/ /Социолоеические исследования, 1992, N 1.

4. Етнографія України: Навч. посібник/за' ред, С.А.Макарчука. -Львів, 1994.

5. Етнос і соціум /Попов Б.В. та ьім, - К; 1993.

6. Знаменский А.А. Зтнонационализм: основнме комцепции современной амери-

Іканской социологии/ /Социологические исследования, 1992, N 12.

7. Липинський В. Листи до братів-хліборобів//Історія філософії України Хре­стоматія: Навч. посібник/Упорядники М.Ф.Тарасенко та ін. - К., 1993.

8. Население мира: демографический справочник/Сост. В-А-Ворисов. - Аї, 1989.

9. Національний склад населення України. Частини І, II.'- К; 1992.і •

10. Рущенко І.П. Сучасна українська політична нація / /Березіль, 1993, N 7. 8.

11. Смелаер Н. Социология. - М: 1993, с.304-327. ..^. •-•

12. Сорокин П. Основньїе чертчі русскай иации в двадцатом столетии/ /О Рос-¹сич й русской философской культуро. - М., 1990.

13. Социоябгия: Хресіпоматия /Авт. - сост. О.Н.Козлова й др. - М; 1993, с.54-70.

14. Стріха М. Культурна політика України / /Сучасність, 1995, N 9.

Лекція 7. Демографічна, професійна, територіальна структури

1. Демографічні спільності й стосунки

1.1. "Стать" І "вік" як соціологічні категорії. Розподіл насе-І.лення за статтю й віком утворює демографічну структуру суспільства. І її складають відповідні групи та. стосунки поміж спільностями. За (ознакою "стать" населення поділяється на дві спільності: "жінки" й "чоловіки".

Вікова вісь диференціації соціального простору більш складна:

1) діти та.підлітг (до 14 років);

2)молодь ( до 28-30 років);

3) люди середнього віку ( до 50-55 років);

4) старша вікова група (до 70-75 років);

5) люди похилого віку та геронтологічна група. Вікова межа кожної групи - умовний показник, що залежить від і типу суспільства, рівня соціально-економічного розвитку, традицій та законодавства. Статево-вікові вісі диференціації соціального простору є історично першорядними, фундаментальними конструктами, від яких пішло суспільство-Вони базуються на об'єктивних обставинах, біоло-гічних властивостях людського роду. Але у соціумі бірлопчні ознаки перетворюються на суто соціальні.

Визначальною рисою соціального є нерівність статусів, непро­порційний розподіл ресурсів, різний доступ до владних- важелів і особливі ролі, що властиві соціальним групам. Саме це притаманне елементам демографічної структури. Різне становище чоловіка й жін^ ки, підлітка або дорослої людини є рисою суспільного життя, хоча межі нерівності значно коливаються залежно від соціокультурних фак­торів. На Сході (перш за все у мусульманських країнах) за традицією чоловіки мають значно вищий статус у порівнянні з жінками, а поваж­ний вік є незаперечною перевагою у суспільно-політичному житті (ради старіших). На Заході, в європейських країнах, ситуація інша: різне суспільне становище демографічних груп визначається спеціальним законодавством, що захищає, наприклад,, права дитини, молоді> жінок, людей похилого віку тощо. Але навіть у найбільш розвинутих та демо­кратичних країнах існує фактична нерівність, що дасться взнаки в економічній сфері, освіті, кар'єрі. Жінки пересічно менше заробляють, серед них порівняно більше безробітних; значно рідше їм вдається службова кар'єра, або "підкоряються" політичні вершини.

За кожною демографічною групою суспільство закріплює ту. Чи іншу соціальну роль та відповідні функції. Людина мусить, по-дерше, усвідомити свою належніеть до певної статі й вікової групи, по-друге, оволодіти належними ролями, навчитися виконувати потрібні функції. В соціологічній літературі розрізняється "біологічна стать" (зех) та "соціальна" (депаег). Мається на увазі: первинні біологічні статеві ознаки є об'єктивною основою для усвідомлення особи своєї належ­ності до відповідної соціальної групи (самоідентифікації)і Гендерна, свідомість - це не біологічне, а соціальне явище. Людина, що іден­тифікує себе або з жінкою, або з чоловіком, в ідповідно до цього сприймає різні ідеали, засвоює певні звички, слідує моді, опановує соціальні ролі. Немовлята, діти у ранньому віці не усвідомлюють ста­тевого поділу у суспільстві, тобто у них немає гендерної свідомості. У 3-4 роки хлоп'ята й дівчата граються разом, перші можуть бавитися ляльками. Другі - технічними іграшками, пістолями тощо. Але вже у 5-б років діти починають добре усвідомлювати свою стать: вони, напри­клад, не погоджуються одягатися невідгіовідно до своєї статі, хлопчи-

й дівчатка починають гратися окремо. Дитяча гра - це підготовка до Йорослих статевих ролей: дівчата грають у "дочки-матері", хлоп'ята -Щось будують, або грають "у війну". У перших і других формуються ЬізнІ гендерні ідеали. Дівчатка прагнуть наслідувати у всьому матір, Іслоп'ята орієнтуються на бітька й "чоловічі ідеали". | У. соціальному середовищі формуються певні очікування |експектації) .щодо чоловічих та жіночих ролей. Від чоловіка |вймагається" мужність, рішучість, активність, потяг до успіху |кар'єра)» роль годувальника сім'ї; від жінки - ніжність, дбайливість, |оброчинність, орієнтація на сімейну сферу, роль охоронниці Іродинного вогнища' та домогосподарки. Відповідно до очікувань рормується система потреб та інтересів, цінностей; різьбляться риси |арактеру окремо у чоловіків і жінок. Часто-густо можна бути свідка-ІИи такої сцени: плаче малюк, а батько (мати) йому приказує - "не |лач, бо ти чоловік, а чоловіки ніколи не плачуть!" Через кілька років |ей і подібні йому уроки будуть добре засвоєні і стануть рисою особ-йивості. Це є нормальним розвитком людини, бо в решті-рещт гендер-|ча свідомість та розподіл ролей (Шлюбних, сімейних, професійних) Ітановлять основу соціального устрою. Але кожне правило має свої |инятки. Трапляються випадки, коли людина "не погоджується" зі ста-евою роллю, її гендерна свідомість роздвоєна: чоловік мрії: бути жін-ою, або навпаки. Такі випадки добре відомі психологам і медикам. йоді це закінчується зміною біологічної статі за допомогою медичної Операції, що дозволяє гармонізувати свідомість людини з її тілом і юдночас - почати нове "соціальне життя".

Таким чимом, соціологічний зміст категорії "стать" і "вік" охо-|лює усе те, що має відношення до розташування демографічних іпільностей у соціальному просторі, складає чинники рольової по-едінки, гендерної свідомості й аналогічних рис особистості, які фор-іуються відповідно до ідентифікації людини з статевою групою.

1.2. Демографічна піраміда суспільства. Статево-вікова струк-ура може бути зображена наочно, графічно, у формі так званої де-|ографічної піраміди суспільства. Вона будується таким чином: від Іертикальної осі, на якій міститься вікова шкала (0-4 років, 5-9, 10-|і...), вліво й вправо відкладаються горизонтальні смуги цвосторонньо направлена діаграма), що фіксують чисельність чоло-

віків та жінок у кожній віковій групі. Побудова демографічної піраміди допомагає осягнути особливості статево-вікової структури суспільства, полегшує порівняльний аналіз кількох суспільств або стану населення країни у різні часи. На малюнку Т показані три типи демографічної піраміди. Перший відповідає "молодому" суспільству, населейня якого має тенденцію до зростання;, 'другий - .стаціонарному Населенню (суспільство, що зістарилося); третій - суспільству, в якому населення дуже похиле і має тенденцію до зменшення. .

Співвідношення новонароджених хлопчаків та дівчаток вельми стабільне в різних країнах 1 в усі часи. Воно дорівнює 104-107 хлоп­чиків та 100 дівчаток; Таким чином, у кожній новій генерації чоловіки спочатку переважають. Але статистичне смертність у групі чоловіків вища, ніж серед жінок. Наслідок цього - чисельна перевага жінок у старших вікових групах. В Європі на загал жінок дещо більше, бо на­селення стаціонарне - великий прошарок складають люди'старшого й похилого віку; в Азії ситуація інша: переважають чоловіки, що обумо­влено високими показниками народжуваності й порівняно молодим середнім віком населення.

йік.