Це цікаво знати

1. Використання різноманітних типів запитань. Один із структурних компонентів навчання – це виклад нового матеріалу і відповіді на запитання. Запитання вчителя представляють собою деякий план отримання систематичних знань з даного предмета.

Дослідження зарубіжних вчених показали, що викладач вищої школи задає в середньому 395 запитань за день. Вони розподіляються за наступними категоріями: конвергентні (які вимагають єдино правильної відповіді, наприклад “Хто автор роману…?”) і дивергентні (які припускають багато відповідей у вигляді думок і гіпотези, наприклад, “Що ви думаєте про ядерні установки?”).

Вчителю потрібно задавати запитання підвищеної важкості (аналітичні, синтетичні, оціночні), а також дивергентні. Дослідниками встановлено, що часте використання тільки одного типу запитань – наприклад, які потребують однозначних відповідей або запитань на запам’ятовування (ерудицію) – впливає на ефективність навчання. Учні повинні практикуватися у використанні різноманітних типів запитань, саме такий підхід сприяє розвиткові різноманітних рівнів мислительної діяльності.

2. Час на відповідь. Варто пам’ятати, що не тільки тип запитань, які задаються, але і час, який даний на обдумування запитання, реакція вчителя впливають на рівень активності школярів, надають їм впевненості, що фактично визначає повноту і глибину відповіді. Учням потрібен час, щоб обдумати запитання. Дослідження показують, що вчителі в середньому чекають запитання 1 секунду. Якщо вчитель чекає 5 секунд, перш ніж назвати учня, зростає активність, появляються більш складні висновки, впевнені відповіді. На перший погляд – завдання ніби просте, але 5 секунд тиші – з цим вчителю справитися не легко. Звичайно, якщо учень розгубився або не зрозумів запитання, чекати немає потреби, тоді повторіть запитання або попросіть кого-небудь із учнів пояснити його.

3. Реакція на відповіді. Найбільш характерна реакція на запитання – це оцінка “добре”. Є більш лабільні, гнучкі реакції вчителя. Вони залежать від того якою була відповідь: правильною, частково правильною або неправильною.

- при швидкій правильній і впевненій відповіді прийміть її і задайте наступне запитання.

- якщо запитання правильне, але невпевнене, поясніть чому воно правильне. Це дозволить ще раз пояснити навчальний матеріал, зняти невпевненість в учня і, можливо, деякі сумніви, які виникли в учнів.

- якщо запитання не правильне, але учень зробив спробу відповісти, вам потрібно запитати у нього що-небудь ще, запропонувати “ключі”, спростити запитання, повторити попереднє або повернутися до пройденого матеріалу.

4. Для вчителів запитання – важливий засіб навчання. Чому ми задаємо запитання? Чому вчителям так важливо задавати запитання? Ця тема була поставлена для “мозкового штурму” групі вчителів на практичних заняттях, які були присвячені використанню запитань для створення творчої атмосфери, що спонукає людину мислити. При тому вчителі пропонували різноманітні типи постановки запитань, і більшість з них відмічали такі основні завдання запитань: запитання можуть слугувати двом цілям: перевірці засвоєння знань і спонукати мислити. Якщо учнів спонукають думати і заохочують їхнє мислення, у них буде бажання учитися.