- •Дипломна робота
- •"Склад злочину та його ознаки"
- •1. Поняття злочину, його відмінність від інших правопорушень
- •1.1 Поняття правопорушень, їх види
- •Для того, щоб правопорушення вважалося злочином, воно повинно містити в собі такі ознаки: кримінальна протиправність; суспільна небезпечність; винність; караність.
- •Від цивільного правопорушення слід розрізняти невинне нанесення шкоди (ст. 454 цку), порушення майнових прав внаслідок правомірних дій – рятування майна (ст. 472 цку).
- •1.2 Поняття злочину
- •2. Поняття складу злочину і його складові частини
- •2.1 Склад злочину
- •2.2 Об’єкт злочину, об’єктивна сторона злочину
- •2.3 Суб’єкт злочину, суб’єктивна сторона злочину
- •3. Кваліфікація злочинів
- •3.1 Поняття кваліфікації злочинів
- •3.2 Стадії кваліфікації злочинів
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дипломна робота
на тему:
"Склад злочину та його ознаки"
Львів 2009
Вступ
Актуальність теми дипломної роботи. Кримінальне право як наукова дисципліна головним чином вивчає злочин і покарання. Саме злочин і покарання – це сторони всього кримінального права і законодавства. Ці дві кримінально-правові інституції визначають і утворюють зміст, характеристику, особливості, завдання та потребу кримінального законодавства, кримінально-правової охорони, кримінального правосуддя. Тому дуже велике значення має визначення поняття злочину та його складу.
Поняття злочину є центральним у будь-якій правовій системі. В Україні поняття злочину не лише має значне теоретичне обґрунтування, а й отримало своє законодавче закріплення.
Злочином є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.
Злочин, як реальний факт, не може служити підставою кримінальної відповідальності, оскільки містить у собі деякі ознаки, що не впливають на відповідальність.
Тому тільки сукупність вказаних у законі ознак, суттєвих для визначення суспільної небезпеки та характеру певного виду злочину, утворює склад злочину, факт встановлення якого і є підставою для кримінальної відповідальності та кваліфікації злочину за певною статтею КК.
Злочин, як і будь-яке інше правопорушення, є вчинком людини. Саме тому йому притаманні всі ті об'єктивні і суб'єктивні особливості, що характеризують поведінку людини: фізичні властивості – той чи інший рух або утримання від нього, використання фізичних, хімічних, біологічних та інших закономірностей навколишнього світу; психологічні властивості – прояв свідомості і волі, певна мотивація поведінки, її цілеспрямованість.
Але на відміну від інших вчинків людини злочин за своєю соціальною сутністю є посяганням на ті відносини, що склалися в суспільстві, відображають його найбільш важливі інтереси, внаслідок чого охороняються законом про кримінальну відповідальність. Злочин завжди суперечить основним потребам та інтересам суспільного розвитку. А оскільки саме об'єктивні закономірності розвитку суспільства, його потреби та інтереси виступають критерієм, мірилом цінності чи антицінності людської поведінки, відповідності чи невідповідності її цим потребам та інтересам, злочин завжди є антисоціальною поведінкою.
При цьому, оскільки інтереси і потреби суспільства постійно розвиваються, відповідно змінюється на певному етапі суспільного розвитку й оцінка поведінки людини як антисоціальної, злочинної. Тому поняття злочину не може бути незмінним: воно завжди повинно відповідати конкретному етапу розвитку суспільства, потребам та інтересам, притаманним саме цьому етапу. Це дозволяє зробити два висновки:
1) поняття злочину залежить від соціально-економічних відносин, що існують на певному етапі розвитку суспільства, і тому є історично мінливим;
2) визнання певної поведінки людини злочином (криміналізація діяння) чи виключення її з кола злочинних (декриміналізація діяння) є безперервним процесом оцінки відповідності чи невідповідності цієї поведінки суспільному розвитку.
Розробленість теми дипломної роботи:
Стосовно складу злочину можна знайти багато літератури, до якої належать численні монографії, наукові статті, підручники та навчальні посібники багатьох сучасних криміналістів, серед яких відомі: Ю.В. Александров, В.А. Клименко, М.І. Бажанов, О.М. Омельчук, М.І. Мельник, В.О. Кузнєцов, Н.В. Чернишова, П.Л. Фріс, Ж.Ю. Половніков.
Мета дипломної роботи – вивчення поняття складу злочину, його основних ознак.
Відповідно до мети дипломної роботи, можна виділити такі основні завдання:
розкрити сутність понять «правопорушення», «злочин», «склад злочину», «кваліфікація злочину»;
охарактеризувати основні види правопорушень;
проаналізувати особливості відмінності злочинів від інших правопорушень;
дослідити об’єкт злочину, об’єктивну сторону злочину, суб’єкт злочину та суб’єктивну сторону злочину;
визначити основні стадії кваліфікації злочинів;
розкрити значення кваліфікації злочинів в практиці роботи правоохоронних органів.
Об’єктом дослідження даної дипломної роботи є злочин.
Предметом дипломної роботи є дослідження поняття та ознак складу злочину.
Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети застосовано такі методи дослідження: аналіз, синтез, абстрагування та узагальнення.
Теоретична та практична цінність дипломної роботи полягає в тому, що в ній проаналізовані такі поняття як «правопорушення», «злочин», «склад злочину», «кваліфікація злочину»; розглянуто особливості об’єкту злочину, об’єктивної сторони злочину, суб’єкту злочину, суб’єктивної сторони злочину, охарактеризовано стадії кваліфікації злочинів та значення кваліфікації злочинів в практиці роботи в правоохоронних органах.
Структура роботи дипломної роботи: вступ, основна частина, висновок та список використаної літератури.
Основна частина складається з трьох розділів. У першому розділі розкривається сутність поняття правопорушення та злочину, аналізуються їх основні види та ознаки. У наступному розділі розглядається поняття складу злочину і його складові частини. У третьому розділі розкривається поняття кваліфікації злочинів та значення кваліфікації злочинів в практиці роботи правоохоронних органів.
злочин правопорушення кваліфікація правоохоронний