--------------------------------------------------------------------------------------------
Варіант 1
Відповіді до завдань 1-3
1. □ А □ Б х В □ Г
2. □ А □ Б х В □ Г
3. х А □ Б □ В □ Г
Відповіді до завдань 4-6
4. □ А □ Б □ В х Г □ Д □ Ж
5. □ А □ Б х В □ Г □ Д □ Ж
6. □ А □ Б □ В х Г □ Д □ Ж
Відповіді до завдань 7-9
7. Червень 1917 р.
8. Таємний додатковий протокол до Пакту про ненапад між СРСР
та Німеччиною
9. Наслідки десталінізації:
- ліквідація культу особи Сталіна;
- ліквідація системи ГУЛАГу, припинення масових репресій;
- амністія, часткова реабілітація незаконно засуджених;
- реформування силових відомств, упровадження в їхню діяль-
ність принципу законності;
- послаблення ідеологічного тиску, тимчасове припинення кампа-
нії проти "українського буржуазного націоналізму";
- децентралізація державного управління;
- розширення прав і повноважень союзних республік, зростан-
ня частки українців у партійному і державному апараті, зростання
впливу української партійно-державної еліти в союзному керівниц-
тві;
- лібералізація суспільно-політичного життя.
Відповідь до завдання 10
10. Поданий документ є уривком спогадів Олександра Севрюка -
голови делегації УНР на переговорах у Брест-Литовську з країнами
Четвертного союзу взимку 1917-1918 pp.
Уривок документа оповідає про заключну фазу переговорів деле-
гації УНР з країнами Четвертного союзу, яка призвела до підписан-
ня мирного договору (9 лютого 1918 p.), і ту роль, яку в них відіграв
голова делегації УНР.
Автор джерела оповідає про події з докладними подробицями від
свого імені — безпосереднього учасника. Зупиняється на тих пере-
шкодах, які могли зірвати підписання миру (позиція представника
Австро-Угорщини (граф Чернін) і Радянської Росії (Л. Троцький).
Своє ставлення до подій автор документа розкриває в останньому ре-
ченні уривка. Його переповнює гордість за підписання перших гра-
мот "нашої держави".
Події, описані в документі, мали далекосяжні наслідки для УНР
і мають неоднозначну оцінку в істориків. Одні наголошують на їх-
ніх позитивних наслідках для України, яка стала першою державою,
що вийшла з Першої світової війни, стала рівноправним учасником
міжнародних відносин, здобула визнання її кордонів, отримала до-
помогу в боротьбі з більшовицькою агресією. Інші акцентують увагу
на сепаратному характері укладеного мирного договору, що згодом
негативно відбилося на міжнародному авторитеті України в очах
країн Антанти, що перемогли в Першій світовій війні. Також слід
зазначити, що допомога у боротьбі з більшовицькою агресією оберну-
лася німецько-австрійською окупацією України, усуненням УЦР від
влади і встановленням гетьманського режиму.
Фрагмент джерела дає змогу відчути атмосферу переговорів, те,
як сприймали їх учасники.
--------------------------------------------------------------------------------------------
Варіант 2
Відповіді до завдань 1-3
1. □ А □ Б □ В х Г
2. □ А х Б □ В □ Г
3. х А □ Б □ В □ Г
Відповіді до завдань 4-6
4. □ А □ Б □ В □ Г □ Д х Ж
5. □ А □ Б х B □ Г □ Д □ Ж
6. □ А □ Б □ В х Г □ Д □ Ж
Відповіді до завдань 7-9
7. 1991 р.
8. Головна українська рада
9. Причини Голодомору 1933 p.:
- цілеспрямована політика партійно-державного апарату зі зни-
щення українського селянства, що чинило опір колективізації (гено-
цид українського народу);
- надзвичайні хлібозаготівельні заходи партійно-державних орга-
нів.
Відповідь до завдання 10
10. Поданий документ є фрагментом "Щоденника" відомого дія-
ча українського національно-визвольного руху кінця XIX — почат-
ку XX ст., у якому йдеться про події, що мали місце у квітні-травні
1920 р. Є. Чикаленко оповідає про розмову з С. Петлюрою напередод-
ні підписання останнім Варшавської угоди з Польщею. Чикаленко
поставився критично до цієї ідеї, порівнявши дії Петлюри з діями
гетьмана Виговського, який підписав Гадяцьку угоду з Польщею;
проте погодився з Петлюрою, що це в тих умовах єдиний шанс відно-
вити Українську державу і додав: "Коли Ви, кажу, хочете попробува-
ти, то пробуйте на свій страх і риск. Ім'я Виговського через таку пробу
перейшло в історію з почесною репутацією, хоч та проба і не вдалась".
Передаючи зміст розмови з Петлюрою, Є. Чикаленко пояснює,
чому саме відбулася ця подія, дає оцінку антигетьманського по-
встання листопада-грудня 1918 р. на чолі з Директорією, політиці
радянської Росії і Польщі, висловлює свої міркування про можливий
трагічний результат перебігу подальших подій для України. Він
правильно передбачає боротьбу Польщі та Росії за Україну і те, де,
можливо пройде лінія її розподілу.
Хоча Чикаленко і критично ставиться до дій Петлюри та його спо-
движників і не вірить у позитивний результат, все ж сподівається на
краще.
Описані події, хоча мають неоднозначну оцінку істориків і гро-
мадськості, мали велике значення для подальшого розвитку Украї-
ни. Вони дали змогу на певний час відтермінувати поразку Визволь-
них змагань, показали волю українського народу до незалежності і
трагізм ситуації, що склалася на початок 1920 р.
Завдяки записам Є. Чикаленка нам стають зрозумілими моти-
ви кроків українських провідників, їхні плани і сподівання. Більш
зрозумілим є трагізм ситуації. Проникаєшся повагою до С. Петлюри,
який у безвихідній ситуації намагався хоч що-небудь зробити для
того, щоб не згасла боротьба.
--------------------------------------------------------------------------------------------
--------------------------------------------------------------------------------------------
Варіант 3
Відповіді до завдань 1-3
1. х А □ Б □ В □ Г
2. х А □ Б □ В □ Г
3. □ А □ Б □ В х Г
Відповіді до завдань 4-6
4. □ А □ Б х В □ Г □ Д □ Ж
5. □ А □ Б □ В х Г □ Д □ Ж
6. □ А х Б □ В □ Г □ Д □ Ж
Відповіді до завдань 7-9
7. 1986 р.
8. Договірна федерація
9. Наслідки політичних репресій 30-х років у радянській Україні:
- винищення покоління митців, що було покликане до життя Укра-
їнською революцією, Визвольними змаганнями та українізацією;
- винищення старої української інтелігенції;
- утвердження сталінського тоталітарного режиму.
Відповідь до завдання 10
10. Подане джерело є уривком з монографії "Україна 1991—
2007 pp." сучасного українського історика Г. Касьянова, у якому роз-
повідається про "конституційну ніч" - події впродовж 14 годин, які
спричинили до схвалення Конституції України 28 червня 1996 р.
Ухвалення Конституції в основному завершило тривалий державот-
ворчий процес незалежної України.
Історик з легкою долею іронії, даючи оцінки ключовим особам, пе-
реповідає про подію, яка мала "історичну вагу".
Найдраматичнішими, на думку історика, стали години, коли
ухвалювалися статті про національну символіку і статус Криму. Піс-
ля протистояння між комуністами і "правими" було досягнуто комп-
ромісу: "...Україна, будучи унітарною державою, отримала у своєму
складі автономну республіку і здобула нарешті конституційне право
на синьо-жовтий прапор і тризуб".
В уривку монографії Г. Касьянов називає процес ухвалення Кон-
ституції "політичним кітчем", тим самим підкреслюючи, що "героїчні
зусилля" депутатів не слід вважати такими.
Цей уривок джерела дає змогу глибше зрозуміти ті процеси, які
відбувалися у політичному житті незалежної України, роль окремих
діячів.
--------------------------------------------------------------------------------------------
Варіант 4
Відповіді до завдань 1-3
1. □ А х Б □ В □ Г
2. □ А □ Б □ В х Г
3. х А □ Б □ В □ Г
Відповіді до завдань 4-6
4. (на нашу думку, вірними є дистрактори 1, 2, 3, тому правильна
відповідь може бути А, Б, В);
5. □ А х Б □ В □ Г □ Д □ Ж
6. □ А □ Б □ В □ Г х Д □ Ж
Відповіді до завдань 7-9
7. 1976 р.
8. Пацифікація
9. Соціально-економічні наслідки суцільної колективізації в
Україні:
- знищення понад 200 тисяч міцних селянських господарств. Злам
устоїв селянського життя;
- Голодомор 1932-1933 pp.;
- занепад і хронічна криза сільського господарства;
- забезпечення здійснення індустріалізації ресурсами;
- утвердження командної економіки на селі, підпорядкування
колгоспів державній владі. Відчуження засобів праці та її результа-
тів від робітника.
Відповідь до завдання 10
10. Згаданий документ є спогадами селянина Андрія Григоровича
Труха про те, як він на початку Першої світової війни у серпні-вересні
1914 р. вступив до Легіону Українських Січових Стрільців (УСС).
Описуючи події, автор із захопленням оповідає про те піднесен-
ня, яке охопило українство Галичини у зв'язку із закликом Головної
української ради утворити український добровольчий підрозділ для
"Війни за волю України!"
Уривок документа висвітлює організаційні заходи ГУР та Бойо-
вої управи зі створення підрозділу, всіляку підтримку громадськості
добровольців, про підготовку підрозділу до відправки на фронт, про
першу стрілецьку пісню: "Ой у лузі червона калина похилилася...".
Будучи безпосереднім учасником подій, А. Трух позитивно і з па-
фосом оповідає про пережите. Він намагається донести до читачів ту
атмосферу загального патріотичного піднесення серед українців, що
мало місце на початку Першої світової війни.
Події, описані у джерелі, мали велике значення для подальшої
долі України. Саме цим стрільцям довелося у подальші роки пройти
криваві битви Першої світової війни, набути бойового досвіду і коли
впали Російська і Австро-Угорська імперії стати основою армій УНР
та ЗУНР. Саме стрільці були найкращими підрозділами, які винесли
на собі увесь тягар Визвольних змагань. І хоча вибороти незалеж-
ність України не вдалося, саме колишні стрільці склали кістяк тих,
хто продовжив боротьбу за незалежність України.
Завдяки джерелу стає більш зрозумілим ставлення українства
Східної Галичини до Першої світової війни, те, наскільки справед-
ливим є твердження, що Галичина була "Українським П'ємонтом".
Викликають захоплення ті дії українців, котрі заради волі Батьків-
щини готові пожертвувати своїм життям.
--------------------------------------------------------------------------------------------
--------------------------------------------------------------------------------------------
Варіант 5
Відповіді до завдань 1-3
1. □ A х Б □ В □ Г
2. □ A х Б □ В □ Г
3. х А □ Б □ В □ Г
Відповіді до завдань 4-6
4. □ А х Б □ В □ Г □ Д □ Ж
5. □ А □ Б □ В х Г □ Д □ Ж
6. □ А □ Б □ В х Г □ Д □ Ж
Відповіді до завдань 7-9
7. 1939 р.
8. "Спілка визволення України".
9. Наслідки більшовицької політики "воєнного комунізму" в Укра-
їні:
- масовий антибільшовицький селянський повстанський рух;
- розруха в промисловості і сільському господарстві;
- голод 1921-1923 pp.;
- формування командно-адміністративної системи управління.
Відповідь до завдання 10
10. Згаданий уривок джерела є фрагментом листа комсомольця
Пастушенка з села Полонисте (нині Голованівський район Кірово-
градської області), який адресований Й. Сталіну у роки Голодомору
1932-1933 pp.
Цей лист є проявом відчаю людини, яка вірить у радянську вла-
ду і комуністичні ідеали. Описуючи трагічний стан села, доведеного
колгоспною системою і хлібозаготівлями до зубожіння та голоду, Пас-
тушенко звертається до радянських керманичів із докором, порівнює
існуючий лад на селі з панщиною. Описом непосильних поборів з се-
лян він намагається показати всю безглуздість ситуації, коли наче
робітничо-селянська влада з селян висмоктує останні "кров і серце",
"садить і судить" селян "нізащо". Вказує, що "маса населення підбу-
рена проти радвлади...".
Цей документ містить велику кількість фактологічного матеріалу,
статистичних даних, які дають змогу оцінити рівень життя колгосп-
ників, об'єм податків і поборів; відносини між владою і селянами, між
селянами; розкривають механізм вилучення продовольчих ресурсів з
села, наслідки такої політики.
Завдяки цьому документу можна глибше зрозуміти злочин ста-
лінського режиму, вчиненого проти українського селянства.
--------------------------------------------------------------------------------------------
Варіант 6
Відповіді до завдань 1-3
1. □ A х Б □ В □ Г
2. □ A □ Б х В □ Г
3. х A □ Б □ В □ Г
Відповіді до завдань 4-6
4. □ A □ Б □ В х Г □ Д □ Ж
5. □ A □ Б □ В х Г □ Д □ Ж
6. □ A □ Б □ В □ Г х Д □ Ж
Відповіді до завдань 7-9
7. 1932 р.
8. Декларація про державний суверенітет УРСР.
9. Причини падіння гетьманату Павла Скоропадського:
- втрата зовнішньої підтримки;
- відсутність боєздатної, регулярної армії;
- несприйняття населенням окремих заходів гетьмана, що спри-
чинило повстанський рух;
- відмова від незалежності;
- підривна діяльність радянської Росії.
Відповідь до завдання 10
10. Згаданий документ є уривком спогадів одного з учасників
"Битви за Дніпро" (1943 р.) - Володимира Хільчевського, написаних
після війни. Мобілізований до Червоної армії восени 1943 p., він від
свого імені оповідає про ті трагічні події на Букринському і Лютізь-
кому плацдармах. Опинившись серед "немуштрованих" бійців (в
історичній та публіцистичній літературі їх ще називають "сірими
піджаками", "чорними свитками" тощо), був кинутий разом зі своїм
підрозділом на Лютізький плацдарм, де впродовж 40 днів точили-
ся кровопролитні бої за утримання цього клаптика правого берега
Дніпра. Автор документа акцентує увагу на героїзмі і нелюдських
зусиллях бійців, які змогли забезпечити визволення столиці України
від нацистських загарбників 6 листопада 1943 p., вказує на трагізм
ситуації для поранених бійців, порівнює напруженість боїв з подіями
оборони Сталінграда, показує, якою ціною здобувалася перемога над
ворогом, розкриває ставлення сталінського режиму до громадян, які
опинилися під нацистською окупацією.
Уривок дає змогу емоційно відчути і зрозуміти ту ціну, яку запла-
тив народ за перемогу над нацизмом.
--------------------------------------------------------------------------------------------
--------------------------------------------------------------------------------------------
Варіант 7
Відповіді до завдань 1-3
1. □ A □ Б □ В х Г
2. □ A х Б □ В □ Г
3. х A □ Б □ В □ Г
Відповіді до завдань 4-6
4. □ A □ Б □ В х Г □ Д □ Ж
5. □ A □ Б □ В х Г □ Д □ Ж
6. □ A х Б □ В □ Г □ Д □ Ж
Відповіді до завдань 7-9
7. 1914 р.
8. Микола Хвильовий
9. Причини поразок Червоної армії на початковому етапі Великої
Вітчизняної війни:
- прорахунки радянського керівництва на чолі з Й. Сталіном: ігно-
рування даних розвідки, відсутність чітких планів ведення оборони,
невчасне приведення військ у стан бойової готовності, розташування
військ, складів, аеродромів для ведення наступальної війни, неза-
вершеність спорудження оборонних споруд на новому кордоні тощо;
- значний військовий досвід німецького командування і бойових
частин у веденні сучасних мобільних бойових дій із застосуванням
значної кількості танків і літаків;
- знищення у результаті репресій 1930-х років досвідченого ко-
мандного складу Червоної армії;
- панування в країні атмосфери страху, яка вбивала прояв будь-
якої ініціативи;
- міжнародна ізоляція СРСР напередодні війни з Німеччиною.