Відповідь до завдання 10
10. Поданий документ є уривком спогадів дисидентки Михайлини
Коцюбинської, в яких вона дає оцінку діяльності і творчості Івана
Світличного, що був головним організатором "самвидаву" україн-
ських дисидентів, містком, що з'єднував творчу інтелігенцію різних
регіонів України. Події, описані в джерелі, відбувалися у 1960-ті
роки. Саме тоді, після закриття Київського клубу творчої молоді
(1960-1964 pp.), центр українського національно-мистецького життя
перемістився до квартири Івана Світличного. У джерелі наводяться
прізвища покоління українських митців, які увійшли в історію під
назвою "шістдесятники".
Завдяки діяльності Світличного вдалося продовжити поступ укра-
їнської літератури, яка українську національну ідею, патріотизм
стала поєднувати із загальнолюдськими цінностями. Він мав вели-
кий вплив на творчість Василя Симоненка та інших видатних пред-
ставників української культури 1960-х років. А його самвидавська
діяльність створила справжню альтернативу офіційній літературі.
Як наслідок, вся діяльність шістдесятників, сама лінія їх поведінки
набували в контексті тієї доби гостро політичного забарвлення, пере-
творюючись у дисидентський рух.
Завдяки наведеному уривку джерела стає зрозумілим, як праг-
нення до вільної творчості і сама творчість може стати зброєю проти
тоталітаризму.
--------------------------------------------------------------------------------------------
Варіант 14
Відповіді до завдань 1-3
1. х А □ Б □ B □ Г
2. □ А х Б □ B □ Г
3. □ А □ Б □ B х Г
Відповіді до завдань 4-6
4. □ А х Б □ B □ Г □ Д □ Ж
5. □ А □ Б □ B □ Г х Д □ Ж
6. □ А □ Б х B □ Г □ Д □ Ж
Відповіді до завдань 7-9
7. 1937 р.
8. Л. Лук'яненко
9. Причини поразки Української Центральної Ради:
- конфлікт УЦР з німецько-австрійською окупаційною адміністра-
цією; невиконання УЦР своїх зобов'язань перед країнами Четвертно-
го союзу;
- конфлікт УЦР з промисловцями, великими землевласниками;
- нездатність УЦР налагодити ефективну систему державного
управління;
- утрата УЦР соціальної опори;
- прихильність лідерів УЦР до соціалістичних ідей;
- втома населення від нестабільності, прагнення встановити силь-
ну владу;
- втручання німецько-австрійської адміністрації у внутрішні спра-
ви УНР.
Відповідь до завдання 10
10. Згаданий уривок джерела є частиною спогадів члена Спілки
письменників України Івана Цюпи про зустріч Першого секретаря
ЦК КПУ П. Шелеста з провідними українськими радянськими пись-
менниками: Гончаром, Бажаном, Козаченком, Новиченком, Башем,
Збанацьким, Зарудним, Вороньком, Павличком, Коротичем, Смоличем,
Цюпою, на якій партійний керівник долучився до критики
роману О. Гончара "Собор". Але тверда відповідь Гончара перевела
розмову в інше русло, "...до проблем загальнонаціональних. Загово-
рили про Україну, виступаємо проти русифікації".
Головна думку, яку намагався у спогадах довести Цюпа, міститься
у словах П. Шелеста: "Ось ми зараз сидимо з вами за єдиним столом,
говоримо про такі речі, що коли б це було у тридцять сьомому, то нас
би усіх запроторили в тюрму..."
Поданий документ додає ще одного штриху до розуміння радян-
ської епохи, ролі П. Шелеста у процесах тієї доби.
--------------------------------------------------------------------------------------------
--------------------------------------------------------------------------------------------
Варіант 15
Відповіді до завдань 1-3
1. □ А □ Б □ В х Г
2. □ А х Б □ В □ Г
3. □ А □ Б х В □ Г
Відповіді до завдань 4-6
4. □ А □ Б □ В х Г □ Д □ Ж
5. □ А □ Б □ В х Г □ Д □ Ж
6. □ А х Б □ В □ Г □ Д □ Ж
Відповіді до завдань 7-9
7. 1937 р.
8. "Живий ланцюг"
9. Причини поразки Директорії УHP:
- соціалістична політика;
- невирішеність аграрного питання;
- позбавлення політичних прав значної частини українських гро-
мадян, особливо національно активної української інтелігенції;
- відсутність ефективної системи державного управління;
- "отаманщина";
- особисте протистояння між лідерами Директорії С. Петлюрою і
В. Винниченком;
- поразка у війні з радянською Росією.
Відповідь до завдання 10
10. Названий документ є уривком книги А. Кузнєцова "Бабин Яр".
На основі побаченого, почутого, документів він відтворив у художній
формі трагедію, що сталася у Києві наприкінці вересня 1941 p., коли
впродовж трьох днів у Бабиному Яру було знищено, за німецькими
даними, 33771 людину, переважно євреїв. Згодом ця трагедія стала
символом трагедії європейського єврейства, символом Голокосту —
планомірного та організованого знищення нацистами та їх посібни-
ками єврейського населення Європи. Загалом жертвами Голокосту
стали 6 млн євреїв.
У даному уривку А. Кузнєцов, використавши літературно-
публіцистичну форму подання, на прикладі однієї родини показав
весь трагізм, здавалося б, безвихідної ситуації, коли тисячі людей
ішли на вірну смерть, сподіваючись і вірячи, що це неправда.
Заданий уривок джерела дає можливість глибше розуміти суть нацистського
окупаційного режиму, його планів з винищення цілих народів.__
--------------------------------------------------------------------------------------------