3. Лізинг

У міжнародній практиці розрізняють три види оренди залежно від термінів дії угоди: короткострокова оренда на термін від кількох днів до кількох місяців (рентинг); середньострокова оренда на період від кількох місяців до року (хайринг); довгострокова оренда на термін понад один рік (лізинг) - широкий спектр обладнання, нерухомість. Операції лізингів і факторингів відомі ще близько 2 тис. років до н.е. у Вавілоні. Сьогодні основна частина світового ринку лізингових послуг сконцентрована в “трикутнику” США - Західна Європа - Японія.

Розвитку лізингу сприяли наступні фактори - недостатній обсяг ліквідних засобів; загострення конкуренції; зменшення прибутку підприємств; сприяння розвитку лізингових операцій з боку урядових і фінансових органів.

Слайд 27. На даному слайді ви можете побачити схему здійснення лізингових операцій, згідно з якою лізингоотримувач та лізингодавець укладають договір лізингу, після чого лізингодавець та постачальник укладають договір купівлі-продажу, за яким слідує поставка товару лізингоотримувачу. Потім лізингоотримувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі.

_____________________________________________________________________

Слайд 28.

До переваг, які отримує лізингоодержувач, можна віднести:

1) лізинг дозволяє здійснювати чи збільшувати виробництво без нагромадження капіталу для придбання обладнання у власність;

2) лізинг забезпечує заміну і модернізацію обладнання, дає можливість орендатору використовувати сучасне устаткування;

3) обслуговування і ремонт устаткування може здійснюватися власником;

4) ризик втрати чи ушкодження орендованого майна лягає на його власника, тобто лізингодавача;

5) платежі відбуваються не одночасно, а частинами в узгоджені терміни;

6) лізинг має певні переваги з точки зору оподатковування;

7) лізинг розширює можливості користування кредитом;

8) забезпечує 100%- ве кредитування угоди (звичайно кредит дається 80-85%).

9) лизингоодержувач звільняється від процедур і витрат, пов’язаних з володінням майном;

10) є зручним для бухобліку, тому що устаткування не береться на баланс підприємства;

11) термін лізингу може бути значно більшим терміну кредиту.

Слайд 29.

Серед негативних сторін лізингу слід відзначити:

1) лізинг передбачає тимчасове користування майном;

2) лізинг з відносно коротким терміном оренди устаткування може виявитися економічно невиправданим для орендатора;

3) після закінчення терміну оренди зношене устаткування повертається власнику;

4) лізинг може виявитися більш дорогим, ніж одержання позичкових засобів на купівлю обладнання.

Слайд 30.

Своєрідність лізингових операцій порівняно з орендою полягає в наступному:

1) об’єкт угоди вибирається лізингоодержувачем, а не лізингодавачем, який придбав устаткування за свій рахунок;

2) термін лізингу є меншим від терміну фізичного зносу устаткування (від 1 до 20 років) і наближається до терміну податкової амортизації (3-7 років);

3) по закінченні дії контракту клієнт може продовжити оренду за пільговою ставкою чи придбати орендоване майно по залишковій вартості;

4) у ролі лізингодавача часто виступає фінансова установа - лізингова компанія.

Орендні платежі проводяться щомісячно, щоквартально або за півріччя. Ставки орендної плати встановлюються, виходячи з вартості устаткування, що здається в оренду, та терміну контракту.

Лізингові операції вигідні не тільки для розвинутих країн, але і для країн з високим рівнем міжнародної заборгованості та обмеженими валютними коштами, оскільки ринок лізингових послуг зміцнює виробничий сектор економіки, створюючи умови для прискореного розвитку стратегічно важливих галузей.. Крім того, лізинг як альтернативна форма кредитування посилює конкуренцію між банками і лізинговими компаніями, впливає на позичковий відсоток, що стимулює приплив капіталів у виробничу сферу.

Слайд 31.

На даному слайді ви можете побачити в чому полягає вигідність лізингових операцій в порівнянні з звичайним кредитом. В результаті сплати усіх необхідних платежів, ми можемо отримати економію в розмірі 10-15%.

Слайд 32.

Лізинг включає:

1) організацію і кредитування транспортування;

2) монтаж, технічне обслуговування і страхування об’єктів лізингу;

3) забезпечення запасними частинами;

4) консультаційні послуги (по оподатковуванню);

5) організаційні та інформаційні послуги. Можливість одержання устаткування “під ключ” вивільняє час клієнту для вирішення інших питань.

Слайд 33.

Розрізняють прямий і непрямий лізинг.

Прямий лізинг має місце в тому випадку, коли виробник чи власник майна сам виступає лізингодавачем, а непрямий - коли здача в оренду ведеться через третю особу.

За методом кредитування розрізняють одноразовий і поновлюваний лізинг. При одноразовому лізингу здійснюється одноразова оренда, а при поновлюваному (револьверному) - договір лізингу відновлюється після закінчення першого терміну договору.

Розрізняють оперативний лізинг, якщо підприємство укладає лізинговий контракт, не маючи наміру придбати об’єкт у власність, і фінансовий лізинг - у цьому випадку фірма поєднує оренду з наступним викупом об’єкту за залишковою вартістю, коли вона буде значно нижче ринкової вартості аналогічного об'єкту.

При оцінці ризиків, що виникають при лізингових операціях, банк приймає до уваги такі фактори:

1) комерційну репутацію і фінансовий стан компанії-лізингоодержувача;

2) фінансово-економічну і політичну ситуацію в країні перебування цієї компанії (тобто ризик націоналізації, заборону на переказ валютних коштів за кордон, ризик ускладнень при реалізації заставного права тощо);

3) ринкову ціну об’єкту угоди, динаміку зміни цієї ціни на вторинному ринку протягом наступних років;

4) умови експлуатації об’єкту лізингу фірмою- лізингоодержувачем.

По відношенню до орендованого майна виділяють:

а) договір чистого лізингу, коли додаткові витрати по обслуговуванню орендованого майна бере на себе лізингоодержувач;

б) договір повного лізингу, при якому орендодавач приймає на себе технічне обслуговування та інші витрати, пов'язані з використанням майна лізингу.

За напрямом лізингової операції міжнародний лізинг можна поділити на такі види:

експортний, за якого продуцент предмета лізингової угоди або посередницька фірма продає його лізинговій компанії, що укладає угоду із зарубіжним лізингоодержувачем;

імпортний, за якого лізингодавець купує предмет лізингу в іноземної фірми, а потім укладає угоду з вітчизняним лізинго-одержувачем на його використання;

транзитний, за якого предмет лізингу продається лізинговій компанії з іншої країни. Остання, в свою чергу, укладає угоду з лізингоодержувачем, що знаходиться у третій країні.