Питання 28 Домашні господарства в ринкових умовах.

Домогосподарство — це економічна одиниця, яка складається з однієї або більше осіб, забезпечує економіку ресурсами і використовує отримані гроші для купівлі товарів і послуг, які задовольняють матеріальні потреби людини. Сім'я є соціальною основою домогосподарства. Домашнє господарство — це цілісна одиниця, яка приймає рішення про використання ресурсів (праці, землі або капіталу), напрями використання отриманих доходів, зокрема, визначає рівень за­ощаджень тощо.

Домогосподарство виконує такі функції у національній економіці:

1) постачальника ресурсів;

2) споживача товарів;

3) заощадника доходів;

4) інвестора капіталу.

Домогосподарство постачає ресурси на ринок або споживає їх самостійно. Су­перечність між безмежними потребами і обмеженими грошовими доходами (ресурсами) є вузловою проблемою домогосподарства. Фінансовою основою домогосподарства є бюджет, який відображає обсяг і структуру всіх його доходів і видатків за певний період часу, формує стиль спожи­вання і життя. Зв’язок між доходами сім’ї та структурою її видатків уперше дослідив німецький статистик Е.Енгель. Він помітив залежність: чим вища якість життя сім’ї, тим меншу частку доходу вона витрачає на придбання продовольчих то­варів нижчої споживчої цінності. На підставі даних про питому вагу видатків на харчування можна говорити про рівень добробуту окремої сім’ї та нації загалом. В Україні більшість домогосподарств мають незначні доходи, що послужило причиною появи терміну “бідність” (малозабезпеченість). Розрізняють нижню межу бідності, яка визначається мінімальною зарплатою та верхню межу, яка визначається прожитковим мінімумом. В Україні частка видатків на харчування у бюджеті типової сім’ї значно вища, ніж у розвинутих країнах. Видатки на особисте споживання становлять понад 80% сукуп­ного доходу домогосподарств. Видатки споживачів класифіку­ють так:

1) видатки на товари тривалого використання;

2) ви­датки на предмети щоденного вжитку ;

3) видатки на послуги.

При виборі благ домогосподарство керується смаками і уподобаннями та доходами, тобто вибирає найбільш корисне благо і доступне за ціною. Рівновага споживача встановлюється в точці перетину лінії байдужості і бюджетної лінії. Лінія байдужості показує набір благ, які найбільше подобаються споживачу, а бюджетна лінія - набір благ, які підходять споживачу за ціною.

Домогосподарства з значними доходами роблять заощадження. Заощадження — це та частина доходу, яка не витрачена на сплату податків або купівлю споживчих благ, а надійшла на банківські рахунки чи використана для придбання страхових полісів, облігацій, акцій та інших фінансових активів.

Причини заощадження криються в необхідності захищеності та здійснення ділових операцій. Домогосподарства заощаджують, щоб мати кошти на випадок непередбачених обставин — хвороби, нещасного випадку або втрати роботи, ви­ходу на пенсію, фінансування освіти дітей та ін.

Однак необхідності заощадження ще не досить. Необхідність має супроводжу­ватися можливістю заощадження, що залежить від розміру доходу. Домогосподарства відрізняються між собою за рівнем багатства, яким вони во­лодіють. Це основний чинник, який впливає на дифе­ренціацію домогосподарств. В Україні за умов ринкового реформування економіки відбувається стрімке розшарування населення. За статистичними даними, 70% громадян України живуть за межею бідності, матеріальне становище 20% можна вважати добрим, і 5% є багатими.

Другим чинником, який диференціює домашні господарства, є тип населеного пункту, в якому проживає сім'я (велике місто, містечко, село). Сім’ї, залежно від своїх доходів та місця проживання, можуть жити у власному будинку, у багатоквар­тирному кооперативному будинку, у багатоквартирному державному будинку.

Третім чинником, який диференціює домогосподарства, є кількість його членів. За даними останнього перепису в Україні налічується 14,1 млн домогосподарств. Середня кількість осіб домогосподарства в Україні становить 3,2. Домогосподарство є повноправним суб'єктом ринкової системи та функціонує за законами ринку.